«На кордоні сказала, що тікаємо від війни». Чому українка не змогла оформити PESEL UKR у Польщі

Попри те, що тимчасовий захист для українців у Польщі офіційно продовжений до березня 2027 року, на практиці деякі українці стикаються з труднощами при його оформленні. Однією з таких є історія 27-річної Оксани Богдан, яка приїхала до Польщі разом із сином Марком та племінником Назарчиком, рятуючи дітей від війни. Після смерті матері Назарчика — 24-річної Тетяни, яка померла від отриманих під час російської атаки по Києву понад 90% опіків тіла, — опіку над хлопчиком взяла його тітка Оксана Богдан. Жінка розповідає, що ще під час перетину польського кордону виконала всі вимоги, про які дізналася заздалегідь. «Коли я перетинала кордон, я повідомила, що ми тікаємо від війни, ми бажаємо взяти захист і ми постраждали від війни. Ці три фрази я чітко проговорила на кордоні».Однак після приїзду до Польщі отримати статус PESEL UKR їй так і не вдалося. Історію пані Оксани та думки експертів з легалізації — у програмі «Я у Польщі» Світлани Мялик.

Зруйнований під час російської атаки житловий будинок у Києві

Світлана Мялик

Трагедія, яка змінила життя родини

Причиною виїзду стала трагедія, що сталася 7 вересня 2025 року в Києві. Про цю трагедію писало чимало світових медіа. «Насамперед їхала я в Польщу саме для того, щоб надати своїм дітям безпеку. На жаль, 7 вересня 2025 року у моїй родині сталася страшна трагедія. Шахед влучив у будинок, де проживав мій брат зі своєю вагітною дружиною. Вона була на сьомому місяці». Лікарям довелося провести терміновий кесарів розтин, аби врятувати дитину. «Таня боролася за своє життя понад два тижні. Вона отримала понад 90% опіків, і, на жаль, це було несумісно з життям. Мій брат також боровся за життя, мав понад 80% опіків. На щастя, він живий, зараз проходить реабілітацію». Врятованим малюком став Назарчик. «У нього сталося два крововиливи. Як наслідок, розвинулася гідроцефалія. На свої десять місяців він уже пережив п'ять втручань на головному мозку, безліч наркозів, лікарень. Понад три місяці ми були з ним у лікарні, півтора місяця – у реанімації». Після смерті матері саме Оксана стала опікункою племінника.

«Неверифіковано. Не активовано»

До Польщі Оксана в'їхала разом із трирічним сином Марком та племінником Назарчиком. Після приїзду вже наступного дня жінка звернулася до уженду, щоб оформити PESEL UKR.«Коли ми прийшли, почули першу фразу: "неверифіковано", "не активовано". Нас ніби не показувало в базі». Працівники порадили прийти через тиждень. «Коли ми прийшли через тиждень, знову почули те саме. Тоді нам вже порекомендували звертатися до Straż Graniczna, щоб змінили наш статус в'їзду на евакуацію». Оксана розповідає, що звернулася до польської прикордонної служби через електронну систему, детально описавши свою ситуацію. За словами жінки, вона зверталася до різних установ, однак усюди отримувала однакову відповідь. «Нам сказали, що, на жаль, майже в усіх зараз така проблема і якогось вирішення немає». Наразі родина чекає на відповідь від прикордонної служби.

 

Що кажуть експерти

Історія пані Оксани — не поодинокий випадок. Про те, як сьогодні працює система тимчасового захисту в Польщі та чому українці можуть стикатися з труднощами під час оформлення статусу PESEL UKR, розповіли експертки Фундації «Дім там, де ти», співзасновниці фонду Олена Дехтяр та Віра Медведєва. За словами Олени Дехтяр, сьогодні статус UKR насамперед гарантує тимчасовий захист, однак перелік соціальних пільг суттєво скоротився порівняно з початком повномасштабного вторгнення. Одне з найпоширеніших запитань серед українців — чи можна сьогодні отримати статус UKR. За словами Віри Медведєвої, така можливість залишається для тих, хто вперше прибуває до Польщі саме з метою отримання тимчасового захисту. Водночас на практиці можуть виникати технічні труднощі, пов'язані з роботою державних реєстрів.

«Українці, які перетинають кордон уперше з метою отримання тимчасового захисту, дійсно можуть отримати статус UKR в уженді. Але якщо є відмітка від Прикордонної служби. Усе залежить від системи, а не від людини. Якщо перетнули кордон, утікаючи від війни, і задекларували це на кордоні, однак в уженді статус тимчасового захисту не надають, то в такому разі потрібно звертатися із запитом до Прикордонної служби. Через Profil Zaufany варто вести листування».

Історія пані Оксани демонструє, що навіть за дотримання всіх формальних вимог під час перетину кордону українці можуть зіткнутися з технічними труднощами в оформленні статусу PESEL UKR. У таких випадках експерти радять не чекати пасивно, а звертатися до Прикордонної служби та фіксувати всі звернення через офіційні канали комунікації.

Запрошуємо послухати інтерв'ю у доданому файлі

 

Світлана Мялик