Гостя програми «Ми у Польщі» — дружина Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Польща Катерина Боднар розповіла про публічну дипломатію, Польщу, підтримку українців та життя за кадром. За плечима України — понад чотири роки повномасштабної війни. За цей час змінилися не лише Україна і Польща, а й ми самі. Війна змінила дипломатію, відносини між суспільствами та наше розуміння нормального життя. Публічна дипломатія в умовах війни перестала бути лише інструментом презентації держави за кордоном. Сьогодні це спосіб розповідати світові правду про Україну, формувати підтримку, залучати допомогу та пояснювати, чому Україна продовжує боротися за свободу.
Про те, як змінилася дипломатія після початку повномасштабного вторгнення, яку роль у ній відіграють культурні та гуманітарні ініціативи, як Польща допомагає українським дітям і що залишається за кадром офіційної дипломатії, говоримо з Катериною Боднар — дружиною Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Польща Василя Боднара.
Після початку повномасштабного вторгнення змінилася сама природа роботи українських дипломатів та їхніх родин за кордоном. Як розповідає Катерина Боднар, до 2022 року важливою частиною роботи було представлення України, її культури, традицій та сучасного життя. Після початку великої війни пріоритети кардинально змінилися.
«Раніше ми презентували країну за кордоном, а після початку повномасштабного вторгнення ми мобілізувалися. Ми зрозуміли, що треба не тільки показувати, але й через нашу культуру доносити до людей, що в нас триває війна, що нам потрібна допомога, зброя, нам потрібні ліки», — говорить Катерина Боднар.
Саме тому сьогодні культурні події, виставки, концерти, презентації української книги чи мистецтва можуть мати значно ширше значення, ніж просто культурний обмін. Вони стають способом говорити про Україну, підтримувати увагу до війни та формувати солідарність із українським суспільством. Окреме місце у розмові — роль публічної дипломатії. Адже політичні рішення ухвалюються на рівні держав, але ставлення до України значною мірою формується через безпосередній контакт людей. У Польщі такими контактами стали численні культурні, освітні, гуманітарні та соціальні проєкти. Вони допомагають українцям залишатися видимими у польському суспільстві, а полякам — краще розуміти Україну та її боротьбу. Катерина Боднар також говорить про роботу Асоціації «Подружжя українських дипломатів». Під час війни ця спільнота набула нового значення: її учасниці не лише представляють Україну за кордоном, а й долучаються до гуманітарних ініціатив та підтримки тих, хто цього потребує.
Серед напрямів діяльності Катерини Боднар — ініціативи, пов’язані з підтримкою українських дітей. Йдеться, зокрема, про організацію відпочинку, допомогу дітям, які потребують лікування, та створення можливостей для них відновитися після пережитого. Польща стала однією з країн, які прийняли найбільшу кількість українців після початку повномасштабного вторгнення. І гуманітарна підтримка українських дітей стала одним із важливих напрямів польсько-української солідарності. У розмові Катерина Боднар ділиться історіями з цієї роботи та розповідає, чому навіть невеликі, на перший погляд, ініціативи можуть мати велике значення для дітей, які пережили війну.
Запрошуємо послухати інтерв'ю у доданому файлі
Світлана Мялик