Експерт: Поляки мають усі шанси справді засяяти у сфері deep tech

Про розвиток глибинних технологій і місце в них поляків — коментар Томаша Хирхеля, голови компанії «Генератор ідей»

Ілюстративне фото.

foto:pixabay

У той час як широка публіка захоплено стежить за новими гаджетами, мобільними додатками й чат-ботами, у тіні ажіотажу розгортається інша, набагато глибша революція — розвиток глибоких технологій deep tech. Це не просто стартапи з черговим зручним інтерфейсом — це фундаментальні наукові прориви, які змінюють саме ядро того, як ми виробляємо енергію, лікуємо хвороби, проєктуємо матеріали чи забезпечуємо кібербезпеку.

За даними аналітичної платформи та дослідницької фірми Tracxn, що спеціалізується на збиранні та аналізі даних про стартапи й приватні компанії по всьому світу, загальні інвестиції в сектор deep tech-технологій у 2024 році склали близько 75 млрд американських доларів. Багато з них базуються на проривах у квантових обчисленнях, біотехнологіях, штучному інтелекті нового покоління, нових джерелах енергії — від термоядерного синтезу до переробки вуглецю.

Втім, попри інтелектуальний потенціал і високу капіталізацію, deeptech проєкти потребують особливого підходу: довші цикли R&D (Research and Development — дослідження й розробка), глибоку експертизу, мультидисциплінарні команди та сміливих інвесторів, готових чекати не місяці, а роки. Однак саме в цьому їхня сила і, можливо, єдиний шанс людства на відповідь глобальним викликам, від кліматичної кризи до подолання невиліковних хвороб.

Тож що таке deeptech насправді? Як ця сфера розвивається в Європі та світі? Яке місце там займають поляки? Як різниця між deep tech і Shallow Tech? Про це та інше говорив гість Четвертого каналу Польського радіо Томаш Хирхель,голова компанії «Генератор ідей».

Отож, що таке Deep Tech простими словами?

Deep Tech — так можна назвати всі ті технології, які потребують інвестицій у наукові дослідження та розробки, тобто все те, де потрібні науковці, які сядуть, продумують тему, дослідять її, а різні організації перевірять потенціал тієї чи іншої технології, наскільки вона може бути ефективною в тому чи іншому застосуванні. Щось вийде, щось ні, але з кожною новою версією це буде краще й краще. І в якийсь момент з’являється технологія, якою ми, пересічні споживачі, можемо користуватися.

Для прикладу — кожен мав нагоду скористатися таксі, Uber чи Bolt у тій чи іншій формі. Чи це deep tech? Ні. Uber не проводив жодних значних досліджень і розробок щодо свого додатка — вони просто вигадали інший спосіб надання послуги R&D, тобто все те, що вимагає зусиль і знань. Це потребує фахівців — інженерів, біотехнологів, медиків, які перетворюють наукові механізми на комерційні продукти або послуги.

Спеціаліст відзначає, що розвиток deep tech неодмінно пов’язаний з великими фінансовими вливаннями та інтелектуальними ресурсами:

Це може бути багато часу й грошей. Іноді бюджет поступово зростає, а саме впровадження займає роки. Найважливіше тут — це терпіння. Ми бачимо потенціал певної технології. Ми часто вже бачимо можливість. Сьогодні алгоритми вже обіцяють, що ми зможемо швидше тестувати молекули потенційних ліків у майбутньому. Але це ще не означає, що нові ліки з’являться завтра чи за два місяці, але за два роки — цілком можливо.

Томаш Хирхель також прокоментував присутність у нашому повсякденному житті речей, пов’язаних з глибокими технологіями:

Ми часто не бачимо deep tech у щоденному житті, бо він тільки починає виходити на споживчий ринок. Як звичайні консументи ми зіштовхуємося з так званими поверхневими технологіями. Хоча у нашій мові це має негативний відтінок, але мова про ті технології, які легко комерціалізувати.

Наприклад, згаданий Uber — ми можемо замовити таксі. Але вже у США, у Сан-Франциско, працює компанія Waymo, яка тестує автономні таксі без водіїв. І весь алгоритм, що забезпечує безпеку руху, щоб та машина нікого не збила — ось це і є результатом глибоких досліджень, розробок, бюджету та, що важливо, людського таланту. Людей, які мають ідеї, спеціалізовані технологічні знання. Іноді ми їх називаємо техно-ботанами — вони знають, як провести дослідження так, щоб ми могли користуватися цими технологіями безпечно й етично.

Експерт пояснив, що розуміється під  окресленням «shallow tech»:

Беручи щось з нашого щодення, це, наприклад, Paypass — оплата карткою, де достатньо лише торкнутися термінала, й усе готово. Це і є прикладом «shallow tech». Це вже готові технологічні елементи — такі як технологія NFC або загалом радіохвилі, які, якщо спростити, дозволяють картці комунікувати з терміналом. Клік — і ми вже заплатили, все просто.

Водночас Томаш Хирхель наголошує, що те, що для нас є «плитким» сьогодні, раніше вважалося передовою технологією, яка згодом стала буденною:

Я думаю, що сам факт комерціалізації, наприклад у вигляді Paypass, робить цю технологію поверхневою, Проте, колись розвиток радіотехнологій, безконтактного зв’язку між пристроями, був проривом. Зрештою, навіть Bluetooth колись був відкриттям — сьогодні ми вже не замислюємося над його існуванням.

Сьогодні аналогом цього може бути, наприклад, оплата за допомогою зіниці, або різні рішення з вбудованими чипами під шкіру. Це та сама технологія комунікації, що й з карткою, просто в новій формі — у руці. Але невдовзі з’явиться спосіб оплати зіницею. Кожна зіниця має унікальну форму, а спеціальний алгоритм зможе її розпізнати, щоб підтвердити особу покупця. Це вже приклад deep tech.

Ось, що каже спеціаліст про проривні відкриття останніх десятиліть, які можна пов’язати з глибокими технологіями:

Перше, що спадає на думку — це аналіз амінокислот у білках за допомогою нових моделей від Google. Я трохи займався цим під час клінічних досліджень ліків. Це дозволяє відкривати, як речовини взаємодіють із клітинами, тобто які мають потенціал стати ліками.

Нещодавно я повернувся з конференції у США, присвяченої deep tech. Одне з провідних центрів онкологічних досліджень там використовує такі технології для аналізу генів, щоб знайти нові підходи до лікування раку.

Через 4–5 років ми можемо опинитися в реальності, де частина онкологічних хвороб буде хронічною, а не смертельною. Тобто, після діагнозу лікар просто випише курс таблеток на 3 місяці, а потім треба буде щороку проходити обстеження.

Експерт наголошує, що deep tech дозволяє боротися з глобальним потеплінням:

Можна поглянути на доступні вже технології, які з часом, зрозуміло, будуть ставати чимраз дешевшими. Наприклад, вартість встановлення сонячної електростанції сьогодні і 10 років тому — це небо і земля. Тепер у кожного другого сусіда на даху стоїть кілька сонячних панелей. Але якщо ми хочемо справжнього прориву, щоб радикально зменшити викиди CO₂ чи споживання ресурсів, то з огляду на наші потреби як людства, вважаю, що без технологій не обійтися. Саме тут я бачу велику надію на deep tech.

Голова компанії «Генератор ідей» звертає увагу, що дослідники, які працюють в сфері deep tech чимраз частіше використовують у своїй роботі штучний інтелект:

Штучний інтелект тут є таким серйозним масивом, і слід говорити про два напрямки: генеративний ШІ, як Chat GPT, і машинне навчання (machine learning), що більше працює з числовими даними. Генеративний ШІ працює з мовою — тим, що ми говоримо й пишемо. Машинне навчання — з даними з Excel: багато рядків і стовпців, які можна точно аналізувати за допомогою алгоритмів. Machine learning вже багато років використовується в речах, які ми навіть не помічаємо — наприклад, рекомендовані фільми на Netflix чи маршрути в Google Maps. Генеративний ШІ та машинне навчання — це дві ключові технології, з якими ми щодня маємо справу, хоч і не завжди це усвідомлюємо як їх споживачі.

Томаш Хирхель додає, що польські стартапи і поляки займають помітне місце в розвитку глибинних технологій:

Ми справді потужно тут діємо, і я покладаю великі надії на те, що як нація ми маємо шанс справді засяяти у сфері deep tech — від перших кроків до справжніх проривів. Якщо подивитися на засновників технологічних стартапів, що працюють з deep tech-рішеннями, то ми побачимо там польські прізвища. Американська Eleven Labs створює у Польщі свій центр досліджень і розробок. Я був у США на конференції Elite Deep Tech Talent Initiative, де повідомили, що вже понад 12 тисяч поляків пройшли навчальні програми, спеціальні курси та підвищення кваліфікації у сфері deep tech.

Для порівняння: вся ініціатива має на меті підготувати мільйони фахівців у Європі до кінця 2025 року, і вже понад 500 тисяч людей взяли участь у тренінгах та воркшопах. Але з них поляків — понад 12 тисяч. Для порівняння: у Чехії, Угорщині та інших країнах Центрально-Східної Європи — лише кілька сотень, максимум кілька тисяч осіб пройшли таке навчання. Тож ми вже сьогодні є лідерами в нашому регіоні, а з таким підходом цілком можемо стати лідерами у всьому Європейському союзі — бо в нас справді є інтерес і потенціал до цих проривних технологій.

PR4/no