Як наголошує експерт, для розуміння нинішньої ситуації варто звернутися до недавнього досвіду. «Варто звернутися до уроків історії — зокрема до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну». Тоді інформаційний простір швидко наповнився повідомленнями про нібито неминуче зникнення пального на польських заправках. У певні моменти це навіть частково справджувалося, однак причина полягала не в реальному дефіциті, а в поведінці самих споживачів. «В окремих випадках пальне справді зникало — але через логістичні проблеми, спричинені панічними закупівлями». Масовий попит перевантажував систему постачання, і компанії просто не встигали поповнювати запаси, що створювало локальні перебої.
Станом на сьогодні, підкреслює Якубік, підстав говорити про фізичний дефіцит пального немає. «Безпека постачання нафти, газу й пального в Польщі забезпечується насамперед обов’язковими резервами». Ці резерви сформовані відповідно до міжнародних вимог і здатні покривати потреби країни протягом кількох десятків днів навіть у разі повної ізоляції від зовнішніх поставок. Наразі мова йде лише про потенційні труднощі з окремими партіями скрапленого газу — і не більше.
Водночас споживачі можуть відчувати інший тип ризику — ціновий. «Викопне паливо дуже залежить від геополітичних потрясінь», — пояснює експерт. Коливання світових цін на нафту, зміни валютного курсу, а також напруження в різних регіонах світу, зокрема на Близькому Сході, безпосередньо впливають на кінцеву вартість пального. У результаті дорожчає не лише бензин, а й інші складові економіки — від транспорту до сільського господарства.
Поширене уявлення про те, що ціни на заправках прямо слідують за цінами на нафту, є надто спрощеним. «Механізм перенесення цін є значно складнішим і зовсім не прямим», — зазначає Якубік. До вартості пального входить ціла низка факторів: не лише ціна нафти, а й курс долара, оскільки закупівлі здійснюються саме в цій валюті, податки, які можуть становити до половини ціни, витрати на переробку нафтопродуктів, а також маржа продавців. «Продаж пального не є благодійністю», — додає експерт, підкреслюючи економічну природу ціноутворення.
Окрему дискусію викликає роль найбільшого гравця на польському ринку — Orlen. Хоча компанія дійсно має значний вплив, це не означає, що вона може довільно встановлювати ціни. «Це не означає, що компанія може довільно встановлювати ціни», — підкреслює Якубік. Вона, як і інші учасники ринку, орієнтується на глобальні показники, хоча в окремих випадках можливе політичне втручання, наприклад через зниження податків або обмеження маржі.
Загалом, саме глобальні чинники залишаються визначальними для формування цін. «Це фундаментальні речі: ціна нафти, курс долара, політична ситуація та рівень ризику». Навіть події, що відбуваються далеко від Польщі, можуть безпосередньо впливати на витрати домогосподарств і бізнесу, адже ринок енергоресурсів є глобальним.
На думку експерта, однією з головних проблем у публічній дискусії є нерозуміння складності цього ринку. «Часто змішують різні рівні — внутрішню політику з глобальним ринком сировини». Це створює сприятливий ґрунт для маніпуляцій і поширення спрощених, але емоційно сильних наративів.
Водночас Польща сьогодні перебуває у значно кращій ситуації, ніж кілька років тому. «Зроблено справді багато», — наголошує Якубік. Країна диверсифікувала джерела постачання, розвинула інфраструктуру та суттєво зменшила залежність від російських енергоресурсів. «Російські вуглеводні фактично зникли з нашого ринку». Однак повністю уникнути впливу глобальних ринків неможливо, і саме це залишається ключовим викликом.
Не менш важливим фактором є поведінка самих споживачів, особливо в умовах інформаційного тиску. «Ми вже бачили різкий наплив людей на заправки», — нагадує експерт, маючи на увазі початок війни в Україні. Такі ситуації показують, що навіть без об’єктивних причин паніка може створювати реальні тимчасові проблеми.
У підсумку Якубік закликає до раціонального підходу. «Передусім варто зберігати спокій і поставити собі кілька базових запитань». Йдеться про те, чи маємо справу з реальними перебоями постачання, чи лише з ціновими коливаннями, наскільки надійними є джерела інформації та чи підтверджуються тривожні повідомлення офіційними даними. «Саме такий підхід дозволяє відрізнити реальні загрози від інформаційного шуму».
Таким чином, нинішня ситуація не свідчить про загрозу паливної кризи в Польщі. Фізична безпека постачання залишається стабільною, тоді як основні зміни стосуються цін, які реагують на глобальні процеси. Найбільшим ризиком у цій ситуації є не нестача ресурсів, а паніка та дезінформація.
М. Т.