Теорія «мертвого інтернету» — одна з найцікавіших і водночас суперечливих ідей, що з’явилися у цифрову епоху. Вона виникла не так давно — у 2021 році, коли користувач із ніком Illuminati Pirate опублікував довгий і дещо хаотичний допис на форумі Agora Roads McIntosh Cafe, місці, де збираються прихильники «старого інтернету» — часів IRC і ICQ. У цьому дописі він висунув тезу, що приблизно з 2016–2017 років інтернет у звичному для нас вигляді фактично перестав існувати. За його словами, значну частину контенту було замінено ботами та системами штучного інтелекту, а сам процес нібито є результатом навмисних дій уряду США, який прагне контролювати суспільство та маніпулювати людьми по всьому світу.
Хоча ця ідея звучить як класична теорія змови, цікаво, що дата, яку називає автор, не є випадковою. Саме у 2016–2017 роках відбулися суттєві зміни в інтернеті, які значною мірою сформували його сучасний вигляд. Зокрема, такі платформи, як Facebook та Twitter, перейшли від хронологічної стрічки до алгоритмічної. Це означало, що користувачі почали бачити не найсвіжіші дописи своїх друзів, а контент, який алгоритми вважають найбільш привабливим і здатним утримати увагу. У цей же період вперше було широко задокументовано вплив ботів на політичні процеси — під час виборчої кампанії у США між Donald Trump та Hillary Clinton, а також у контексті Brexit. Це створило підґрунтя для підозр і тривог: якщо боти можуть впливати на політику, то чи не контролюють вони більшу частину інтернету?
Втім, попри привабливість конспірологічного пояснення, жодних доказів існування централізованої змови — зокрема з боку уряду США — немає. Набагато переконливішим виглядає значно простіше пояснення: економіка уваги. Такі компанії, як Meta Platforms, змінювали алгоритми не для контролю над світом, а для того, щоб утримати користувача на платформі якомога довше. Чим довше людина залишається в сервісі, тим більше реклами вона бачить — і тим більший прибуток отримує компанія. Саме ця логіка і стала головною рушійною силою трансформацій інтернету.
Водночас не можна заперечувати, що деякі елементи теорії «мертвого інтернету» частково перегукуються з реальністю. Наприклад, за сучасними оцінками, у 2024 році понад половину всього інтернет-трафіку генерували боти. Йдеться не лише про шкідливі чи маніпулятивні програми, а й про пошукові роботи, автоматизовані системи та інструменти штучного інтелекту, такі як ChatGPT. Керівник OpenAI Sam Altman навіть висловлював думку, що значна частина акаунтів у соціальних мережах може управлятися великими мовними моделями, що лише підсилює відчуття, що інтернет поступово автоматизується.
Окремо варто звернути увагу на ще один процес, який пояснює, чому інтернет здається «менш живим», — явище, відоме як enshittification. Його суть полягає в тому, що сервіси спочатку пропонують користувачам максимум можливостей, часто безкоштовно, щоб залучити й утримати аудиторію. Згодом починається монетизація — частина функцій стає платною, а якість поступово знижується. На фінальному етапі платформи максимально витискають прибуток, підвищуючи ціни та обмежуючи функціональність. У результаті користувачі відчувають, що сервіси, які колись були зручними й дружніми, стають холодними, комерційними та менш корисними.
У підсумку можна сказати, що інтернет справді змінюється — і не завжди в кращий бік. Однак ці зміни не є результатом таємної змови чи централізованого контролю. Радше це наслідок економічних стимулів, розвитку технологій і прагнення компаній максимально ефективно використовувати увагу користувачів. І якщо теорія «мертвого інтернету» намагається пояснити ці процеси через змову, то реальність виявляється значно простішою — і водночас більш тривожною.