Мова, яку диктують алгоритми
Вплив інтернету на мову багатовимірний і значною мірою залежить від того, де саме ми перебуваємо онлайн. Офіційні сайти, традиційні медіа та інтернет-портали зазвичай орієнтуються на літературну мовну норму. Соціальні мережі натомість створюють значно більш розмовний і невимушений простір.
Особливо характерною стала так звана мова інфлюенсерів. Вона швидка, проста й побудована таким чином, щоб якомога довше утримувати увагу користувача.
«Поїхали зі мною, подивимося…» — типова формула, яка передбачає швидкий темп мовлення та постійне звернення безпосередньо до глядача.
У такій комунікації багато слів-паразитів і заповнювачів на кшталт «точно», «загалом», «повністю», «мега». Важливу роль відіграє й так звана фатична функція мови — підтримання контакту зі співрозмовником.
«Слухайте, я вам зараз…», «А правда ж, що це так?», «Напишіть мені в коментарях» — такі конструкції створюють відчуття безпосереднього спілкування навіть тоді, коли людина фактично говорить до тисяч або мільйонів незнайомих глядачів.
На думку Войтека Кардеся, ця манера говорити значною мірою є результатом роботи алгоритмів соціальних мереж.
Інтернет-комунікація має бути максимально простою для сприйняття. Користувач повинен зрозуміти повідомлення практично миттєво, адже конкуренція за його увагу величезна.
Ще кілька років тому в маркетингових курсах часто говорили про три секунди, протягом яких потрібно зацікавити користувача. Сьогодні, за словами Кардеся, у контексті коротких відео йдеться вже приблизно про 0,6 секунди.
Отже, змінюється не лише те, що ми говоримо, а й швидкість, з якою ми це робимо.
Від довгих текстів до коротких відео
Мовні зміни відбуваються на тлі ще одного важливого процесу — поступового скорочення часу, який люди готові витрачати на читання.
Останні дослідження свідчать про погіршення читацької грамотності в різних країнах світу. Особливо помітним цей процес став останніми роками, коли довгі тексти дедалі частіше поступаються місцем соціальним мережам, коротким відео та нескінченному скролінгу.
Українські результати також викликають занепокоєння: лише 55% українських 15-річних досягають базового рівня читацької грамотності. Середній результат України — 418 балів, що істотно нижче середнього показника країн ОЕСР.
Водночас існує помітний гендерний розрив: українські дівчата випереджають хлопців у читанні на 32 бали — приблизно на півтора року навчання.
Зміна способу споживання інформації може впливати й на те, як молоді люди формулюють власні думки. Якщо людина переважно отримує інформацію з коротких відео, вона поступово звикає і до відповідної структури повідомлення: короткої, швидкої, емоційної та максимально простої.
Войтек Карде́сь пов’язує це явище з появою покоління, яке значну частину знань отримує саме через короткі відеоформати. Подібні процеси описував і польський письменник Яцек Дукай у книжці «Після письма», розмірковуючи про можливе суспільство, у якому традиційне читання втрачає своє значення.
Це, своєю чергою, може означати не лише меншу кількість прочитаних книжок, а й обмеження словникового запасу та здатності працювати зі складними текстами.
Автентичність проти складної мови
Водночас було б надто просто сказати, що спрощення мови — це виключно негативний процес.
Мацей Макселон звертає увагу на парадокс соціальних мереж: те, що там продається найкраще, — автентичність.
А в цифровій культурі автентичність часто ототожнюють із розмовністю. Чим більше людина говорить так, ніби спілкується з приятелем, тим «справжнішою» вона здається аудиторії.
Звідси й певна підозра до складнішої мови. Довгі речення, складнопідрядні конструкції, ретельний добір слів або надто правильна пунктуація можуть сприйматися як ознаки штучності.
Макселон наводить навіть особистий приклад: у знайомствах онлайн йому траплялося чути запитання, чи не використовує він ChatGPT для написання відповідей, просто тому, що формулює думки складнішими реченнями й ставить крапки там, де інші користувачі обходяться коротшими репліками.
Однак, на його думку, тут не варто одразу проводити межу між «правильно» і «неправильно».
Це передусім різні способи говорити.
Соціальні мережі не є академічним середовищем і не функціонують за тими самими правилами, що наукові тексти, традиційні медіа чи публічні виступи. Це значно демократизованіший простір, у якому норма розмовної мови природно отримує більше свободи.
І саме тому складна мова не обов’язково є кращою, а проста — гіршою.
Англіцизми: загроза чи природний розвиток?
Окрема тема — вплив англійської мови.
Для українського мовного середовища питання іншомовних запозичень особливо гостре через тривалий вплив російської та проблему русизмів. У Польщі дискусія останніми десятиліттями значною мірою точиться навколо англіцизмів.
Втім, за словами Мацея Макселона, скарги на навалу іншомовних слів — далеко не нове явище.
Ще сто чи сто двадцять років тому польські мовні порадники застерігали від використання деяких слів, запозичених з інших мов. Наприклад, радили не вживати слово «prezes», оскільки існувало польське «przewodniczący», а замість «bibliotekarz» пропонували слово «książniczy».
Історія показала, що мова розвивається значно складніше, ніж просте протиставлення «своє — чуже».
Слово «bibliotekarz» зрештою витіснило «książniczy», а «prezes» не зникло, а набуло іншого, більш спеціалізованого значення.
Це важливий механізм мовного розвитку: запозичення можуть не просто замінювати вже наявні слова, а створювати можливість точніше описувати реальність.
Якщо для одного поняття існує кілька назв, з часом вони можуть отримати різні значення й функції.
Тобто більший словниковий запас не обов’язково є проблемою. Навпаки, він дозволяє створювати більше відтінків значення.
Чому англійська здається швидшою?
Войтек Карде́сь звертає увагу ще на одну причину популярності англійських слів у цифровому середовищі — їхню стислість.
Наприклад, англійське «imagine» коротше й швидше вимовити, ніж польське «wyobraź to sobie» — «уяви собі».
В інтернеті, де швидкість має принципове значення, це може бути додатковою перевагою.
Але англіцизми — лише одна частина нового цифрового словника. Інша — численні скорочення, абревіатури, меми та графічні символи.
Деякі з них уже важко назвати просто технічними позначеннями.
Взяти хоча б «XD».
Чи це слово? Чи емодзі? Чи графічний символ?
Фактично воно вже може виконувати функцію слова, адже передає конкретне значення, а його інтерпретація залежить від контексту. Частина емодзі також поступово набуває самостійних смислових функцій.
Отже, межа між текстом, символом і зображенням стає дедалі менш чіткою.
Інтернет як мовний карнавал
Проте, говорячи про інтернет-мову, не варто зосереджуватися лише на її спрощенні.
Є й інший, значно цікавіший процес — мовна творчість.
Інтернет-комунікація постійно грається з мовою. Користувачі вигадують нові слова, навмисно спотворюють старі, комбінують різні мови, створюють меми та надають словам нових значень.
Войтек Карде́сь називає це своєрідною «карнавалізацією» мови.
Що більше ми граємося з мовою, то помітнішою вона стає.
Особливість цифрової лексики полягає також у її надзвичайно короткому «терміні придатності». Слова та вислови можуть стати популярними буквально за кілька тижнів, а потім так само швидко зникнути.
Проте інтернет не лише створює нові слова. Іноді він повертає до життя старі.
Показовий приклад — польське слово «sztos». Воно свого часу вийшло з активного вжитку, але згодом повернулося й отримало нове життя в молодіжній мові.
Цей процес показує, що мовні зміни не завжди означають рух лише вперед — від старого до нового. Мова може повертати давно забуті елементи, надавати їм нового значення і включати їх у сучасний словник.
Мова не деградує — вона змінюється
Інтернет справді змінює мову. Він робить комунікацію швидшою, розмовнішою та емоційнішою. Він сприяє поширенню англіцизмів, скорочень, емодзі й нових слів. Алгоритми соціальних мереж стимулюють користувачів говорити максимально просто й привертати увагу з перших секунд.
Одночасно змінюється і наше ставлення до тексту: довгі матеріали конкурують із короткими відео, а здатність концентруватися на складній інформації стає дедалі важливішою.
Проте називати всі ці процеси занепадом мови було б надто легко.
Мова завжди змінювалася під впливом суспільства, технологій і культурних контактів. Колись новими й небезпечними здавалися слова, які сьогодні сприймаються як цілком звичайні. Сьогодні ми спостерігаємо такий самий процес у значно прискореному режимі.
Інтернет просто зробив мовну еволюцію видимою для всіх.
Англіцизми можуть зникнути або отримати нове значення. Сленг може вийти з ужитку, а потім несподівано повернутися. Емодзі можуть перетворюватися на повноцінні носії смислу. Складна мова може знову стати модною, якщо зміняться культурні умови.
Тож, можливо, замість того щоб постійно запитувати, чи «псує» інтернет нашу мову, варто спостерігати за тим, як саме він її змінює.
Бо мова живе доти, доки нею користуються. А в інтернеті нею користуються — швидко, винахідливо, часом недбало, але надзвичайно активно.
М. T. / PR I