Варшава часто є місцем не лише важливих політичних і економічних міжнародних подій, але також зустрічі української культури й науки з польською. І деякі з зустрічей стають традиційними, як Азовські дні польської науки, покликані розвивати наукову співпрацю, особливо в контексті польсько-українського прикордоння.
Ось і цьогоріч у жовтні Дім Полонії на Краківському передмісті у Варшаві став простором зустрічі двох інтелектуальних традицій, різних історичних досвідів і спільних запитань про сучасність. Два дні інтенсивних наукових презентацій та обговорень у змішаному форматі, зважаючи на те, що учасники з України не могли доїхати через обстріли або й просто через робочу зайнятість.
«Азовські Дні польської науки, 2026 – це значно більше, ніж наукова сесія. Це наукове утвердження права України на територіальну цілісність, маніфест стійкості польсько-української спільноти та символ незламності цінностей, які не здатні знищити ні війна, ні окупація», - підкреслили організатори й тематика виступів також аргументовано підтверджує цю тезу. У центрі уваги були постколоніальні інтерпретації та мілітарна тематика.
Відкривалася наукова подія виступами з теорії постмодернізму й постколоніалізму Люцини Агнешки Янковяк (Інститут славістики, Польська академія наук, Познань), Наталії Гірної (Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького), Леха Сухомлинова (польського культурно-освітнього товариства «Відродження» у Бердянську).
Додатково відбулася дискусійна панель «Між імперією та суб'єктністю: український досвід деколонізації у текстах Оксани Забужко (Чеслав мілош як Європейський контекст)».
Назви дискусійних панелей, які охоплювали дослідження візуальних мистецтв і медійного дискурсу, літератури й мови, відповідали мультидисциплінарності заходу. У межах ювілейних X Азовських днів польської науки відбулася, зокрема, наукова панель «Міждисциплінарні дослідження ідентичності в перспективі постмодернізму та постколоніалізму».
Про свої виступи в цій панелі розповіли докторка Олена Бондарева, професорка Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, докторка Марія Радишевська з Вармінсько-мазурського унверситету в Ольштині, доктор Ярослав Кіт, викладач з Любліна, а доктор Лех Сухомлинов говорив про символічний вимір Азовських Днів польської науки:
«Незалежно від того, в яких умовах знаходиться Бердянськ, Україна, ми продовжуємо ту справу, яку розпочали ще 10 років тому, і це є доказом того, що ми не піддаємося.
Це своєрідний опір російської агресії. Бердянськ – це Україна. Азовські дні польської науки почали відбуватись в Бердянську, продовжуються у Варшаві, але ми сподіваємося, що з часом ми повернемось, і азовські дні будуть відбуватись вже на березі чудового Азовського моря».
Запрошую послухати передачу в доданому звуковому файлі або в подкастах.
Сніжана Чернюк