«Отже, це вже наша друга конференція, яку ми робимо тут, на місці, у Варшаві. Минулого року в нас був KCD Warsaw — конференція, яку ми співорганізовували з CNCF, тобто Cloud Native Computing Foundation. Це організація, яка підтримує різні рішення в IT, пов’язані з cloud native, — тобто, сказати б, підтримує сучасніші технології та використання хмар у різних застосуваннях. Цього року ми робимо це вже під власною егідою. З одного боку, ми вже самостійніші в цій темі. З другого — ми й далі робимо це спільно: CNCF і надалі наш партнер, ми згадували про це у вступному слові.
І тут є цікава історія. CNCF справді дуже нам допоміг, але ми хотіли мати трохи більше автономії — наприклад, щодо термінів. CNCF мав певні терміни, під які нам довелося б підлаштовуватися і які не пасували хоча б до польських погодних реалій: конференції все-таки краще робити, поки ще стоїть така погода, як зараз. Тож ми трохи змінили назву, бо KCD — це власна назва CNCF, і ми не могли нею користуватися, якщо конференцію не організовано суто спільно з CNCF.
Зараз вони наш партнер, тож ми й далі в добрих стосунках: маємо кілька сувенірів і різних речей, які роздаємо спільно з CNCF, і вони також підтримували нас медійно. Отже, це вже наша друга конференція. Ми були першим KCD у Польщі — такі спроби робили вже кілька років, але саме нам першим справді вдалося. Тепер ми робимо такий рівень самостійно і переконані, що буде й третій рік. Поки що ми маємо позитивні відгуки і від людей, які є на конференції, і від наших спонсорів. А відомо, що потрібні і ті, і ті, щоб ми взагалі могли продовжувати, щоб нам у цій справі довіряли. І от на другому році ми чуємо позитивні відгуки».
Звідки взялася ідея і навіщо така конференція в Польщі? Яка тут узагалі стратегія — це просто дружня зустріч людей із галузі чи є й бізнесовий контекст?
«Дуже добре запитання. Ми почали зі співпраці з CNCF, а саме вони будують цілий формат менших конференцій під назвою KCD і просувають його в різних частинах світу — і в Європі, і в Азії, і в Америках. Тож CNCF якраз будує такі менші конференції, менші спільноти як доповнення до своїх великих конференцій на кшталт KubeCon і багатьох інших, які вони організовують. Задум у тому, щоб це була локальніша спільнота. У нашому випадку ми завжди хотіли об’єднувати польську спільноту. Зараз нас вісім організаторів: троє з Варшави, троє з Кракова, і дві організаторки з Познані. Тобто навіть наша внутрішня спільнота вже дуже розпорошена.
Тут дуже багато людей з різних місць, частина спонсорів теж із Кракова, частина — з інших міст. Загалом ми вже рік тому хотіли збудувати таку польську спільноту. Дехто з нас думав про це ще раніше: перші спроби її заснувати були ще перед ковідом, у 2019 році. Це можна знайти в історії на GitHub — там, де лежать різні проєкти, пов’язані з CNCF, бо вони зберігають на GitHub багато речей.
Отже, наші перші спроби були у 2019-му, потім довелося поставити все на паузу, бо був ковід, і лише тепер, по суті в подібному складі, ми повернулися до цієї теми. А йшлося насправді про заснування спільноти. І що важливо — ми робимо це некомерційно. Раніше це робилося спільно з CNCF, а тепер у нас є власна фундація, некомерційна за своїм задумом, і ми робимо це не заради грошей, а саме заради спільноти. Гадаю, кожен з організаторів завдяки цьому налагоджує якісь контакти чи отримує щось, що допомагає розвиватися в галузі. Але фізично ніхто з нас грошей за це не бере. Навпаки — це майже рік підготовки, щоб хтось інший міг, так би мовити, з цього скористатися. А ми користаємо радше з того, що будуємо класну спільноту».
А ця спільнота — міжнародна чи радше польська? Чи є, наприклад, люди з України?
«Є люди з України, людей з України чимало. У залі, де я був ведучим, мені здається, щонайменше двоє доповідачів були з України — хоча, звісно, мені лише так здається. Загалом ця подія однозначно міжнародна: насамперед усі презентації англійською, тож це одразу відкриває шлях кожному, хто не з Польщі. Зрозуміло, що в кулуарах розмови частіше ведуться польською, ніж іншими мовами, але цілком нормально й те, що спілкування тут відбувається багатьма мовами.
Варшава — місто, у якому дуже багато людей з України, і я особисто цьому радий. Думаю, класно, що такі люди теж можуть приходити на такі заходи — вони тут однозначно бажані. Ми, як я вже казав, будуємо спільноту, локальну з погляду місця. Бо коли в кожній країні є подібні конференції з подібною тематикою, то до нас радше не приїжджають люди з Іспанії — приїдуть хіба що з Німеччини чи Чехії, географічно ближчих. Але чи людина, яка живе тут, у Варшаві, полька чи ні, насправді не має жодного значення. Якщо комусь зручно сюди приїхати, то кожен тут бажаний».
Ще трохи про саму спільноту: це люди, які працюють з певними технологіями, тобто не з IT загалом?
«Так, це конференція передусім про cloud native, тобто про технології, пов’язані загалом із хмарою, з сучасними хмарними технологіями, якщо можна так сказати. Але зараз уся галузь дуже сильно рухається ще й у бік ШІ, тож у нас поєднуються ці дві технології — cloud native та ШІ. Назва в нас і далі CND, тобто Cloud Native Days, тож щодо назви ми й далі робимо на цьому наголос. Водночас близько 30% презентацій тією чи іншою мірою стосувалися ШІ. Частина була пов’язана з cloud native. Але природний наслідок того, що відбувається впродовж останніх місяців — саме місяців, а не років, — у тому, що й ця конференція повертає в бік ШІ, так само як, здається, зараз у бік ШІ повертають усі компанії. Тож ринок, імовірно, сам нас підштовхує до того, щоб за рік це була вже радше конференція про ШІ. Але це насправді з’ясується лише згодом, коли говоритимемо про наступний рік».
Зараз багато говорять і про польський ШІ. Були доповідачі, які наголошували на важливості, наприклад, зберігання даних у межах Європейського Союзу — тобто на поділі: Китай, США, Європа. Як із Вашої перспективи виглядає в цьому контексті Польща і чи потрібен їй узагалі такий, скажімо, національний ШІ?
«Цікаве запитання. У Польщі є польський ШІ під назвою Bielik, але я особисто ним не користувався, тож мені важко тут висловлюватися.
Я сказав би, що власних рішень потребує радше Європа — як більше, так би мовити, об’єднання країн. Або в цьому контексті, може, навіть радше Європейський Союз, хоча, сподіваюся, уся Європа — так би мовити, більш західна, тобто прозахідна політично, ментально, хоч як це назвати. Я тут, може, не хочу багато заходити в політику, але в сучасному світі видно, що надмірне покладання на технології з віддаленіших від нас країн, чи то політично, чи географічно, несе ризик, що нас від цих технологій можуть відрізати. Колись здавалося незрозумілим, навіщо банкам чи іншим регульованим галузям зберігати дані локально або, не знаю, навіщо в Польщі з’явився Operator Chmury Krajowej [Національний хмарний оператор], який теж пропонує хмарні послуги.
Щоправда, він пропонує їх через інші компанії, але так чи інакше — у локальних дата-центрах. Кілька років тому точилися дебати, чи це потрібно, а тепер їх уже немає. І в ШІ, мені здається, це теж потрібно, бо зараз в IT-галузі загалом уже неможливо було б конкурувати без використання ШІ.
І дуже часто проблема в тому, що, коли ми користуємося ШІ, то за замовчуванням насправді користуємося двома-трьома американськими компаніями. І я дуже охоче з цих компаній користуюся. Я ще й у трохи іншій ситуації, бо я співзасновник компанії зі штаб-квартирою в Сполучених Штатах, тож у цьому сенсі я роздвоєний.
Але мені здається, що багатьом інституціям у Європі потрібно користуватися європейськими рішеннями. Я розмовляв з однією компанією, яка працює в Німеччині й займається, серед іншого, постачанням певних речей для війська. Там був дуже чіткий критерій: дуже великий відсоток програмного забезпечення має створюватися повністю в Європі. І використання, наприклад, будь-якого ШІ чи будь-якої технології, яка де-факто потребує інфраструктури в Сполучених Штатах, означає, що це вже не повністю європейське рішення. У статистиці воно рахується як та меншість, яка зрештою має бути якомога меншою.
І я вважаю, що це добрий і свідомий підхід — те, що ми рухаємося саме до того, щоб Європа діяла як Європа. Бо Польщі, мені здається, може бути важко робити такі речі повністю самостійно. Звісно, якщо це можливо, то добре так робити, — але принаймні як Європа ми рухаємося до більшої обізнаності, що є, не знаю, Mistral, є багато інших технологій, які повністю працюють у Європі. Це дуже добрий крок».
Мирослав Трофимук