2 грудня 1991 року Польща стала першою державою у світі, яка визнала незалежність України після Всеукраїнського референдуму. До 35-ї річниці цієї події Варшавський університет організовує міжнародну конференцію «Люди в русі: міграції, діаспори та прикордонні території в Центральній та Східній Європі». Серед головних тем — вимушене переміщення українців, збереження культурної ідентичності, історична пам'ять та перспективи польсько-української наукової співпраці.
Конференція «Люди в русі: міграції, діаспори та прикордонні території в Центральній та Східній Європі», яку організовують чотири польські та українські наукові установи, покликана об'єднати дослідників для розмови про історичні й сучасні міграційні процеси в Центрально-Східній Європі. Як розповів представник організаторів, викладач Варшавського університету доктор Ростислав Крамар, ідея заходу виникла з питань, особливо актуальних для українців останніх років: що людина бере із собою, залишаючи власний дім, що їй вдається зберегти і як прибуття нових мешканців змінює суспільство, яке їх приймає.
Окремий вимір конференції — 35-річчя визнання Польщею незалежності України. Це нагода не лише згадати початок двосторонніх відносин, а й оцінити результати співпраці та визначити її подальші перспективи.
Важливе місце в програмі посідає досвід українських студентів, викладачів і науковців, які після початку повномасштабної російської агресії переїхали до Польщі. У Варшавському університеті намагаються з'ясувати, наскільки їм вдалося продовжити дослідження, зберегти професійні зв'язки з українськими колегами та започаткувати спільні проєкти. За словами Ростислава Крамара, від 2022 року його інститут організував майже 100 навчальних і наукових візитів представників українських університетів і дослідницьких установ.
На момент розмови участь у конференції підтвердили 11 гостей з України. Програма передбачає три тематичні секції. Одна присвячена історії, пам'яті та ідентичності пограниччя. Друга — медіа, суспільним комунікаціям і досвіду біженства. Третя — об'єднує антропологію культури, літературу, обмін знаннями. Серед конкретних тем — депортації населення у 1915 та 1951 роках, висвітлення української міграції в медіа Чехії, Німеччини, США та Японії, образ українських біженців у кіно Центральної та Східної Європи, життя українських родин у Польщі, внесок українських мігрантів у польське суспільство та антиукраїнська дезінформація.
Окремий блок присвятять міграції науковців і питанню, чи варто розглядати переїзд українських дослідників за кордон як відтік кадрів або як міжнародний обіг знань. Важливо, щоб польські й українські установи могли разом визначати дослідницькі теми та продовжувати співпрацю навіть після завершення стипендій чи окремих проєктів, - зазначає доктор Ростислав Крамар. Конференція має стати не лише майданчиком для осмислення міграційного досвіду та спільної історії, а й можливістю започаткувати конкретні форми польсько-української академічної співпраці.
Запрошую послухати розмову в доданому звуковому файлі або в подкастах.
Сніжана Чернюк