Вже навесні на Міжнародну космічну станцію вирушить перша польська науково-технічна місія Ignis, під час якої буде проведено 13 важливих наукових експериментів. Назву Ignis обрали не випадково, з латини слово перекладається як «вогонь», тож символізує іскру інновацій та амбітний внесок Польщі в дослідження космосу. Славош Узнанський-Вісьнєвський стане другим поляком у космосі і першим, хто полетить на Міжнародну космічну станцію. Під командуванням колишньої астронавтки NASA Пеґґі Вітсон він проведе десяток технологічних і наукових експериментів в межах четвертої пілотованої місії, що реалізується у співпраці з Європейським космічним агентством та компанією Axiom Space. Також до складу екіпажу входять пілот Шубханшу Шукла з Індії та спеціаліст місії Тібор Капу з Угорщини.
«Це важливий момент для Польщі, не лише символічно. Я тішуся, що пан Славош Узнанський-Вісьнєвський вирішив взяти з собою у цю велику космічну експедицію деякі польські символи і пам'ятні речі, пов'язані з Марією Склодовською-Кюрі, Міколаєм Коперніком, Фридериком Шопеном, Віславою Шимборською та першим польським космонавтом генералом Мірославом Гермашевським. Тому, звісно, цей символічний вимір важливий для нас — це справжній прорив. Кілька тижнів тому ми поінформували голову Європейського інвестиційного банку про 300 мільйонів євро, які будуть інвестовані в цю польську програму. Польща дуже активно бере участь у власній космічній програмі, а також у міжнародних ініціативах, таких як ця місія і політ першого польського астронавта у ХХІ-му столітті і другого в історії країни. Це кульмінація першого етапу. І я наголошую саме на тому, що це перший етап. Космос більше не є грою уяви, або чимсь, з чим зустрічаємося на телебаченні і у науково-фантастичних книгах, він стає простором, в якому також будуть присутні польські амбіції», — зауважив прем'єр-міністр Плольщі Дональд Туск.
Славош Узнанський-Вісьнєвський спеціалізується на космічній інженерії та системах, стійких до космічної радіації і був обраний для місії з понад 22 000 конкурентів. Окрім вже згаданих предметів, що були пов'язані з видатними для Польщі постатями, на Міжнародну космічну станцію він візьме також вареники, а найголовніше — польський прапор. Один з кількох — той, що брав з собою генерал Мєчислав Гермашевський у 1978 році, тож, за словами Узнанського, це символічне продовження першого польоту. Дослідницька програма місії Ignis буде досить насиченою. Упродовж двох тижнів заплановано 13 експериментів. Серед запланованих в рамках місії — дослідження впливу мікрогравітації на імунну систему людини, розробка датчиків космічної радіації або стабільності наноматеріалів в умовах космосу.
«За останні 30 років наша економіка значно просунулася вперед. Розвинулися і технології, тож ми маємо можливість на основі цього космічного польоту закладати наше майбутнє. Я є технологом і працюю інженером останні 15 років, і я представляю Польщу, себе, але також і тисячі інших інженерів, які не стоять зараз зі мною на сцені, але присвячують роки своєї кар'єри саме для того, щоб ми могли потім запропонувати суспільству нову послугу або технологію. Хочемо ми цього чи ні, космічні технології присутні у житті кожного з нас, вони охоплюють величезні сфери економіки, науки, освіти, технологій... Сьогодні ми також багато говоримо про оборону і військову сферу, і я б сказав, що про безпеку і захист Європи. Я матиму можливість провести 13 експериментів, які були обрані з-поміж 65, що надійшли до Європейського економічного агентства. Сподіваюся, що усе необхідне для цього буде відправлено до МКС. Деякі з цих знарядь вже пройшли шлях допуску до польотів. Я сподіваюся, що матиму можливість побачити на космічній станції усі. Ці дослідження охоплюють неймовірну кількість галузей науки і техніки. Від медицини, біології, біотехнологій, трохи інженерних наук, радіаційних вимірювань, дозиметрів. Ми також беремо платформу з високою обчислювальною потужністю, на якій зможемо тестувати алгоритми штучного інтелекту безпосередньо в космосі, що згодом стане в нагоді для багатьох майбутніх дослідницьких місій, які сьогодні вже дуже активно впроваджуються на супутникових угрупованнях. Наш девіз "Космос для всіх" і я сподіваюся, що ми знайдемо своє місце в космосі назавжди, на довгострокову перспективу, і будемо рости як міжнародний європейський гравець, що формує технологічне майбутнє Європи. Я думаю, що у нас є потенціал для цього, у нас є можливість зробити це. Я думаю, що це тільки початок, і з нетерпінням чекаю наступних годин, але і того, як буде виглядати космос і через 5-10 років», — зазначив Славош Узнанський-Вісьнєвський
Пеґґі Вітсон, командир місії, — виняткова жінка з понад 38-річним досвідом роботи в космосі та NASA. Вона є рекордсменкою серед американських астронавтів і жінок, та провела в космосі 675 днів 4 години і 5 хвилин, а також здійснила 10 виходів у відкритий космос. А нещодавно увійшла до Зали слави астронавтів США. Як зауважила Пеґґі Вітсон, це вже четверта місія Axiom на МКС, в межах якої науковцями з усього світу було проведено понад 105 різних типів нових досліджень. Але найважливішим, на її думку, є те натхнення, яке вона надає молодим людям, які прагнутимуть до розвитку. Дослідження ж, що проводяться у космосі, можуть доповнити ті, що здійснюються на землі.
«Отже, небо — це не межа, і ми дуже раді бути частиною цієї місії. Кожна країна заявила різні дослідження, які ми сподіваємося провести на борту космічної станції, Особисто я дуже схвильована одним конкретним, яке стосується вивчення потенціалу польотів астронавтів з інсулінозалежним діабетом у космос. Тому ми дуже пишаємося тим, що відкриваємо нові можливості для все більшої кількості людей у космосі», — поділилася Пеґґі Вітсон.
Ще одне важливе для Пеґґі дослідження називається «Рак на низькій навколоземній орбіті».
«Ви можете подумати, що рак — це страшна річ, і ми не хочемо вивчати його в космосі. Навіщо нам це? Справа в тому, що ракові клітини насправді ростуть швидше в космосі, а відтак ми можемо тестувати ліки і методи лікування раку за коротший час, аніж на землі. Тому космос пропонує нам унікальну можливість досліджень, результати якого ми могли б колись використати тут, на Землі, і ми дуже схвильовані. Ми почали ці експерименти під час місій AX-1, -2 і -3, і отримали чудові результати. Ми продовжуємо дослідження на AX-4, і я з нетерпінням чекаю на нього», — додала Пеґґі Вітсон.
Нині Польща знаходиться на сьомому місці серед країн, які інвестують найбільше коштів у цю сферу.
Запрошуємо послухати матеріал
Христина Срібняк