«Мене не дивує, що діти бачать у чаті помічника або навіть друга. Але лякає, як швидко це стало нормою», — каже Малогоцька.
У дітей ще не сформоване критичне мислення. Вони сприймають відповіді чат-бота як істину, не розрізняючи програмний алгоритм і реального співрозмовника. ШІ імітує діалог, реагує «по-людськи», особливо коли має голосові функції. Тонка межа між розмовою з машиною та справжнім контактом стирається.
Алгоритм — не людина
Попри видимий «інтелект», чат — це просто код, навчений на даних, і створений для ідеальної реакції, а не для співчуття. Та діти цього не розуміють. І тут виникає небезпека: підліток, який запитує у ШІ щось інтимне, може отримати відповідь, що завдасть шкоди.
**«Ти товстий» або «Так, ти негарний» — така відповідь, без контексту, без емоцій, може зруйнувати самооцінку. Жива людина би цього не сказала.
У період, коли діти тільки формуються як особистості, емоційна підтримка має критичне значення. Штучний інтелект її не забезпечує.
Чому ми так швидко довірили дітей ШІ?
Малогоцька звертає увагу: дорослі часто не розуміють, як працює ШІ. Саме тому і діти вірять, що на іншому боці чату — «розумна істота». Ми назвали це «інтелектом», тож автоматично очікуємо мислення, розуміння, дружби.
«Це лише мовна модель. Якби ми назвали її алгоритмом, ніхто не хотів би з нею дружити», — пояснює експертка.
Хто отримує вигоду?
Зв’язок дитини з алгоритмом вигідний — і технологічним компаніям, і ринку. Бо увага — найцінніший ресурс сучасності. Чим більше алгоритм знає про дитину, тим ефективніше може нав'язувати товари, послуги, ідеї.
Інтернет, простота користування, відсутність контролю — все це створює умови, де емоційна прив’язаність до ШІ стає нормою.
Технологічний детокс: час дорослим діяти
Малогоцька підтримує заборону телефонів у школах і технологічні «детокси». Гаджет — не приватна зона дитини, а вікно до публічного простору. І саме дорослі повинні це регулювати.
«Дитина не може сама встановлювати межі. Як ми не даємо 12-річному водити авто, так само не маємо дозволяти безконтрольне користування ШІ», — зазначає експертка.
Потрібен контроль, але також і навчання: що таке ШІ, як він працює, де його межі. Дорослим слід бути в темі: слухати подкасти, знати, що дивиться дитина на YouTube, розуміти цифрові тренди.
Запитайте себе
«Чому моя дитина ставить запитання чату, а не мені? Чи може вона довіритися батькам?»
Це ключове питання. Заборони — не відповідь. Варто будувати діалог і довіру, аби дитина знала: її запит важливий і почутий.
Підсумок
Світ ШІ — це виклик для дорослих. Від нашого усвідомленого ставлення залежить, чи допоможе технологія дитині, чи навпаки — зробить її вразливою.
«Не бійтеся бути присутніми в цифровому житті дитини. Бо саме ваша присутність — найкращий захист», — наголошує докторка Малогоцька.
Автор адаптації: Мирослав Трофимук
Джерело: Польське радіо «Четвірка»