У часи постійного підключення до мережі навіть відпустка часто не означає відпочинку від смартфона. «Хтось вирушає в гори, хтось – на море, але навіть під час відпустки мало хто насправді розлучається з інтернетом.
Інформаційний потік: більше, ніж ми можемо засвоїти
За словами нейрохірурга Яцека Голумбєвського, сьогодні на людину щодня обрушується приблизно 100 тисяч слів — удвічі більше, ніж у 90-х роках. Причиною цього стали соціальні мережі, смартфони та новинні портали.
Аналітик з питань цифрової економіки Ян Єнч пояснює:
«Я відкриваю Facebook, відкриваю Instagram, відкриваю TikTok і просто гортаю те, що дає мені компанія. Я не приймаю рішень, що мені більше до вподоби, а що менше. Я просто сподіваюся, що хтось інший подумає про те, аби влучити в мій смак».
Це і є головна проблема — алгоритми великих платформ поступово замінюють наші власні вибори.
Концепція Slow Web
Альтернативою цьому стає рух Slow Web — більш усвідомлене споживання інформації.
«Йдеться про те, щоб контент засвоювався уважніше і вибірковіше, а іноді варто й зовсім поставити бар’єри інформаційному потоку, щоб зменшити його тиск», — наголошує Єнч.
Порівняння тут доволі промовисте:
«Вхід до інтернету — як вхід до ресторану. Ми фактично ще не встигли сісти, як нам одразу подають страви. Ми їмо й їмо, хоча це не завжди наш свідомий вибір».
Від інформаційних заголовків до нюслеттерів
Проблема зачіпає і журналістику. «Навіть авторитетні інформаційні ресурси почали вдаватися до гучних, проте змістово порожніх заголовків. Це суперечить принципам класичної журналістики, де заголовок мав передавати суть», — зауважує Єнч.
Як альтернативу він пропонує звертатися до RSS-каналів і нюслеттерів.
«Для мене справжньою революцією стало повернення до ідеї RSS і розсилок. Це дозволяє отримувати інформацію без нав’язливих алгоритмів, у зручний момент і в більш спокійній формі», — розповідає експерт.
Серед прикладів він згадує розсилку Garbage Day, проєкти на Substack, зокрема ReadMax журналіста Макса Ріда, а також матеріали Нобелівського лауреата Пола Кругмана.
Подкасти та нові соціальні мережі
Ще одним способом «уповільнення» можуть бути подкасти. «Їхній формат передбачає тривале зосередження — пів години і більше. Це справжнє тренування уваги в середовищі інформаційного перевантаження», — підкреслює Ян Єнч.
Серед нових інструментів він називає соціальну мережу BlueSky, яка дозволяє користувачу самостійно налаштовувати стрічку новин та відмовитися від алгоритмічних рекомендацій.
Виклики повільного інтернету
Втім, перейти на повільне споживання інформації непросто. «Коли всі навколо гортають ті самі платформи, дуже складно змінити свої звички і трохи відгородитися. Може виникнути так званий FOMO — страх щось пропустити», — зазначає експерт.
Тут ідеться не лише про індивідуальну практику, а й про системний рівень. Потрібна робота держав та регуляторів, щоб «контролювати алгоритми і запобігати зловживанню владою з боку платформ».
Повернення до «дикої мережі»
З концепцією Slow Web перегукується ширший культурний рух — відновлення «дикого інтернету». Відоме есе «Rewilding the Internet» закликає до розвитку мережі поза впливом великих корпорацій, підтримки незалежних сайтів і малих спільнот.
«Йдеться про спробу відродити унікальність, яка була притаманна мережі до епохи домінування соціальних платформ», — підсумовує Ян Єнч.
М. Т.