Патрик Закжевський, представник асоціації фактчекінгової організації Demagog та керівник освітнього проєкту Академія фактчекінгу говорить:
«Жартома кажемо, що для Демагога “гарні часи” настають саме тоді, коли виникають кризи. Звісно, хотілося б мати якомога менше роботи, але факт залишається фактом: під час виборчих кампаній, а також у кризових ситуаціях — таких як пандемія COVID-19 чи ескалація війни в Україні — обсяг дезінформаційного контенту суттєво зростає», — пояснює Закжевський.
Причина зрозуміла: у такі періоди люди ставлять безліч запитань, на які ще немає перевірених відповідей. Це створює сприятливий ґрунт для поширення дезінформації через соціальні мережі, адже фейкову новину можна вигадати майже на будь-яку тему.
Світоглядні питання та дезінформація
Те, що сьогодні називають світоглядними питаннями, становить значну частину фейкових повідомлень. Наприклад, запровадження нового шкільного предмета — «Освітa з питань здоров’я» — викликало хвилю перекручених тверджень як з боку політиків, так і користувачів мережі.
«Поширюється багато неправдивого контенту, пов’язаного зі сферою охорони здоров’я, новими технологіями та кліматом, тобто темами, які часто поляризують суспільство», — додає Закжевський.
Фейковий контент здатен підкріплювати вже наявні переконання, навіть якщо вони не відповідають реальності або інформації бракує.
Як поширюються фейки
Сам факт існування фейкових новин — це одне, але проблема в тому, як вони поширюються далі.
«Це відбувається тому, що в неправдиву інформацію щиро вірять і, не усвідомлюючи цього, стають інструментом її розповсюдження», — пояснює експерт.
«Створення фейкових новин часто добре сплановане — автори розраховують на те, що хтось підхопить і передасть їх далі».
Особливо помітно це у випадку шахрайських схем (scam), коли мета — виманювання даних або коштів. Водночас слід пам’ятати про роль інтернет-платформ: вони спрямовані на підтримку емоційних реакцій, бо чим більше користувачі взаємодіють із контентом, тим більший дохід отримує платформа.
Відповідальність користувачів
«Частина відповідальності лежить на користувачах, проте ми працюємо в межах екосистеми, яка іноді сама сприяє поширенню дезінформації», — підкреслює Закжевський.
Коли перевіряється поширена раніше інформація, ті, хто навмисно розповсюджував фейки, часто реагують з опором, адже це зачіпає їхні інтереси. Проте така конфронтація важлива, бо сторонні користувачі можуть отримати достовірні факти і лише після цього робити висновки. Саме тому фактчекінгові організації створюють простір для рефлексії.
Змінність схильності до дезінформації
Схильність до дезінформації змінюється залежно від обставин. Наприклад, поява в родині людини з аутистичним спектром може спонукати батьків шукати «винного», що підвищує вразливість до спрощених пояснень і теорій змов.
«Схильність до дезінформації може коливатися: сьогодні вона менша, а завтра — зростає», — додає Закжевський.
Демократизація знань
Серед дорослих і літніх людей найменше тих, хто піддається фейкам. Ймовірно, це тому, що вони мали доступ до перевірених джерел та наукових досліджень. Сьогодні знання демократизуються, і альтернативні наративи часто набувають більшої популярності, ніж наукові факти, що ускладнює сприйняття наукового консенсусу.
Освітні ініціативи
Маємо цикл публікацій, які спростовують міфи — так звані фактоїди. Наприклад, про обрізання кінчиків бананів нібито через черв’ячків.
«Передаючи такі відомості один одному, люди часто несвідомо підтримують міфи, які не підтверджені фактами», — наголошує Закжевський.
Важливі якості для перевірки інформації: уважність, готовність ставити під сумнів власні переконання та безсторонність. Це стосується й перевірки політиків та партій, аби виборчі рішення ґрунтувалися на фактах, а не на суб’єктивних уявленнях.
Технологічні аспекти
Когнітивні психологи зауважують, що людський мозок не пристосований до сучасного інформаційного потоку. Кількість інформації значно перевищує еволюційні можливості обробки.
«Сучасні технології, зокрема штучний інтелект, дозволяють генерувати відео та інший контент, який виглядає як справжні записи. Це ускладнює боротьбу з фейками, і надалі ситуація лише погіршиться», — зазначає експерт.
На думку Рафала Жака, журналіста та автора книг:
«Найперспективніший стартап сьогодні — компанія, яка створить простий інструмент для визначення, чи є новина фейком, чи справжньою».
Два базові напрямки перевірки інформації
-
Критичний підхід до контенту: оцінка повідомлень, перевірка джерела, відокремлення інформації від емоційного впливу лайків чи реклами.
-
Інструменти для фактчекінгу: перевірка зображень, відео, історії публікацій та джерел даних.
Корисні сервіси:
Фактчекінгові платформи:
«Навіть базові кроки, як перевірка фактів у двох джерелах, дозволяють користувачам діяти як журналісти, захищаючи себе від дезінформації», — підсумовує Мирослав Трофимук.
Детальніше в матеріалі.