«Цифрова екологія — це не метафора»
«Це сукупність дій, які дозволяють обмежувати негативний вплив технологій на природне середовище. Це, мабуть, найкоротше визначення», — пояснює експерт.
«Ми часто не усвідомлюємо, як онлайн-світ впливає на забруднення. Надсилання одного електронного листа генерує 4 грами вуглекислого газу — стільки ж, скільки утворюється під час спалення однієї сигарети».
Додатковий контекст надає приклад із потокового перегляду:
«Один епізод серіалу на Netflix дорівнює півтори пачки сигарет. Тобто навіть коли хтось надсилає мені листа, а я відповідаю „окей“ чи ставлю сердечко — я створюю ще 4 грами CO₂. Це космос».
Усе це — не абстракція. «Коли над цим замислитися, розумієш: лист іде через мережу серверів, можливо, через Ірландію, Нідерланди чи США. Десь він зберігається, десь ці сервери охолоджуються, споживаючи електроенергію. А потім хтось відкриває цей лист на смартфоні з батареєю, зробленою з металів, видобутих в Африці».
«Ми не виїжджаємо старим дизелем, але ефект той самий»
«Якщо ми вже давно розуміємо, що закриваються шахти, що дизелі зникають із міст, то чомусь ніхто не пов’язує сидіння в телефоні чи роботу за комп’ютером з екологією», — говорить Мошинський.
«Для виробництва пристроїв потрібні рідкісні метали, але ми не сприймаємо це як проблему. Це нематеріальне, невидиме — і тому важко усвідомити».
Цифровий світ потребує ресурсів не менше, ніж промисловий. «Півлітрова пляшка води — саме стільки використовується, щоб охолодити сервери для однієї розмови з ChatGPT. Це, звісно, спрощення, але воно показує масштаб».
«Світ онлайн не є безтілесним»
Сьогодні дедалі частіше говорять про вплив цифрового середовища на довкілля. Важливо не рахувати грами вуглецю, а усвідомити сам факт: технології мають екологічний слід, і людина може впливати на його масштаб.
Хоча цифрова екологія звучить абстрактно, вона поступово виходить за межі експертних дискусій.
«Звичайні користувачі рідко пов’язують перегляд серіалу з викидами, але все більше людей починають ставити ці запитання», — зазначає експерт.
«І хоча IT-галузь здається віддаленою і закритою, усвідомлення в ній зростає. Під тиском вимог ESG компанії починають дивитися не лише на розвиток технологій, а й на їхню екологічну відповідальність. Адже цифровий світ, хоч і невидимий, не позбавлений фізичних наслідків».
«Онлайн став нашою нормою — і водночас залежністю»
«Половина працівників IT взагалі не виходить із пристроїв: закінчив роботу — граєш, закінчив грати — дивишся Netflix, а паралельно гортаєш соцмережі», — зазначає Мошинський.
«Це глобальний тренд, і чим молодше покоління, тим природніше для нього постійне перебування онлайн. Вони не пам’ятають часу без екранів».
«60% людей вважають, що користуються пристроями надмірно, а 75% знають когось, хто залежний. Це не просто статистика — це дзеркало нашого життя, де робота, розваги й відпочинок зливаються в одне».
І хоча це має екологічні наслідки, головне — психологічний аспект:
«Можливо, варто сповільнитися, зробити паузу між онлайн і офлайн, щоб повернути контроль над увагою і власним впливом на світ».
«Дзеркальний ефект цифровий»
«Ми споживаємо дедалі більше енергії, створюємо все більше даних, тому тиск на галузь має зростати», — пояснює експерт.
«Але іноді намагаючись зробити щось добре, ми досягаємо протилежного ефекту — це називається дзеркальний цифровий ефект».
«Наприклад, сервери розміщують у регіонах, що здаються вигідними, але там спекотно — і доводиться витрачати більше енергії на охолодження. Або ж електромобілі: якщо заряджати їх електрикою з вугілля, то це не екологічно. У результаті користь перетворюється на шкоду».
«Друге життя техніки»
«Є цілий тренд — refurbishment. Компанії скуповують уживану техніку, ремонтують, змінюють батареї, перевіряють стан і продають дешевше», — пояснює Мошинський.
«Маю телефон виробника з яблуком. Раніше — модель 11, тепер — 15. Але різниці майже немає. Батарея тримає довше, фото трохи кращі, система та сама. Це змушує замислитися: чи справді нам потрібно постійно оновлювати пристрої?».
«Кожна нова покупка означає нові ресурси: знову потрібно видобути літій для батареї, знову створюються відходи. І це — ще один пласт проблеми споживання».
«Регулювання і зміна мислення»
«Регулювання в IT-сфері стає дедалі жорсткішим — так само як колись у сфері автомобілів. ЄС уже придивляється до великих технологічних компаній, як у випадку з booking.com. Галузь під наглядом, навіть якщо більшість цих компаній не є європейськими».
«Рівень контролю зростатиме, а разом із ним і рівень свідомості. Компанії змінюватимуть комунікацію — у ній завжди є частка правди, і разом із маркетингом просочується справжнє прагнення до відповідальності. Тому я дивлюся на майбутнє з обережним оптимізмом».
«Покоління, що хоче сенсу»
«Якщо подивитися на вікові групи, різниця очевидна. Старше покоління вважає можливість працювати привілеєм: „Я можу працювати — це добре, мені пощастило“. А молодші, особливо покоління Z, хочуть бачити, що компанія дійсно зацікавлена в них».
«Для них важливо, щоб фірма дбала не лише про прибуток, а й про людей, про вплив на світ. І саме тому такі теми, як екологічна відповідальність, етика бізнесу, баланс між роботою та життям, з кожним роком стають дедалі важливішими».
Цифрова екологія — це не лише про енергію й дані. Це про усвідомленість, вибір і відповідальність.
Про те, щоб сповільнитися, подивитися на світ крізь екран і зрозуміти, що навіть невидимий клікам мікросвіт має реальний вплив на планету.
PR24/mt