Паралельно з’являються повідомлення про проблеми з виплатами, можливе використання коштів клієнтів без належного забезпечення та суперечності між офіційними звітами і заявами компанії. Ситуацію додатково ускладнюють міжнародні транзакції, зв’язки із закордонними структурами, а також зникнення одного із засновників біржі.
На цьому тлі постає ключове питання: чи маємо ми справу з кризою нової технологічної індустрії, чи з системною проблемою довіри та контролю? І що це означає для тисяч інвесторів, які довірили свої кошти крипторинку?
Як пояснює д-р Гжегож Собецький, керівник навчальної програми «Blockchain, Бізнес, Право, Технології» у Варшавській школі економіки, перші сумніви з’явилися тоді, коли користувачі почали мати труднощі з виведенням коштів. Згодом один із порталів повідомив, що обсяг коштів у публічному криптогаманці, призначеному для виплат у біткоїнах, різко зменшився.
Йдеться про так званий криптогаманець — цифровий інструмент для зберігання криптовалюти. У випадку публічних гаманців їхній баланс є відкритим: будь-хто може перевірити, скільки коштів на них зберігається і як вони переміщуються. Саме тому таке різке зменшення активів викликало підозри.
Компанія пояснювала ситуацію технічними труднощами: мовляв, виплати тимчасово неможливі через проблеми з технологією, тому здійснюються вручну, що потребує більше часу. Однак пізніше з’ясувалося, що проблема може бути глибшою. Аналіз документів, поданих самою біржею до естонського регулятора, виявив низку нетипових дій і підозрілих рішень.
Для польських клієнтів ситуація була ще складнішою, оскільки ці документи складені естонською мовою і не були доступні польською. Це значно ускладнювало розуміння того, що насправді відбувається.
За поясненням компанії, кошти не зникли, а зберігаються не в публічному, а в так званому «холодному» гаманці. У криптосфері існують два типи гаманців: «гарячі» — підключені до інтернету і відкриті для перевірки, та «холодні» — відключені від мережі для підвищення безпеки. Однак у випадку холодних гаманців неможливо публічно перевірити, чи дійсно кошти там знаходяться.
Як зазначає експерт, проблема полягає не лише в цьому. За словами керівництва біржі, частина коштів, що зберігалася на холодному гаманці, була передана попереднім президентом компанії, який зник кілька років тому. Йдеться про ситуацію, коли не були передані приватні ключі — тобто доступ до цих коштів.
Інакше кажучи, гроші ніби є, але доступ до них втрачений. У випадку криптографічного захисту це означає, що отримати доступ до таких коштів практично неможливо.
Сумніви довкола цієї ситуації залишаються серйозними. Деякі експерти ставлять питання: чи не може йтися про фінансову піраміду? Адже подібні механізми вже спостерігалися раніше, коли кошти нових клієнтів використовувалися для виплат старим.
Додатково звертається увага на роль маркетингу — співпрацю з авторитетними інституціями, спонсорські угоди та активне залучення нових користувачів. Такі підходи нерідко використовувалися у схемах, які згодом виявлялися пірамідами, хоча на початковому етапі це не завжди було очевидно.
Втім, наразі це лише припущення, і остаточні висновки має зробити слідство.
У ширшому контексті виникає питання: чи є проблема в самих криптовалютах? Адже навіть якщо цей випадок не завершиться повним крахом, у світі вже були приклади падіння криптобірж, у тому числі у США.
Водночас існують і стабільні платформи, які працюють роками. Люди вкладають кошти, виводять їх, іноді отримують прибуток, іноді зазнають втрат — як і на будь-якому іншому ринку.
На думку експерта, проблема не в самій технології. Криптовалюти та блокчейн не є небезпечними самі по собі. Однак складність полягає в тому, що такі активи легко створювати, чим користуються шахраї. Крім того, це відносно новий тип активів, до якого законодавство довгий час не було адаптоване.
У результаті ринок тривалий час залишався недостатньо врегульованим, що означає нижчий рівень захисту для клієнтів.
Щодо регулювання, ситуація виглядає неоднозначно. У податковій сфері правила існують: прибутки від криптоактивів підлягають оподаткуванню. Однак у сфері надання послуг ситуація інша — компанії не можуть отримати повноцінну польську ліцензію.
За наявною інформацією, Zondacrypto не має ліцензії MiCA і не підлягає такому рівню контролю, як банки чи інші фінансові установи. Це означає обмежений нагляд і відсутність багатьох механізмів захисту клієнтів.
У цьому контексті також з’являється так званий «російський фактор». Криптовалюти активно використовуються для транскордонних операцій, у тому числі в обхід санкцій. Після початку повномасштабної війни Росії проти України такі операції перебувають під особливою увагою.
З’являлися також питання щодо можливих зв’язків із клієнтами зі Сходу, хоча ці дані не є підтвердженими. Водночас сама структура компанії — реєстрація в Естонії, міжнародні транзакції — ускладнює відстеження руху коштів і підсилює підозри.
Варто підкреслити, що більшість із цих питань наразі залишаються на рівні підозр або журналістських розслідувань. Остаточні відповіді має дати офіційне слідство.
М.Т/PRI