Напади в польських школах і можливий вплив інтернету
Розмова з експертом відбулася 8 жовтня — після двох нападів у польських школах. Того ранку під Вишкувом 15-річний колишній учень напав із ножем на працівників школи. Одна з них загинула. Напередодні в Остроленці 19-річний учень поранив дев’ятьох людей.
Поліція перевіряла, чи не стоїть за цими подіями інтернет-челендж. Однак, за словами Конрада Цесьолкевича, наразі немає підстав однозначно стверджувати, що напади були частиною такого виклику.
«Чи це елемент інтернет-виклику, так званого челенджу, у вузькому, буквальному сенсі? Не знаю. Думаю, якраз це й буде предметом аналізу», — зазначив експерт.
Водночас він наголосив, що не можна ігнорувати ширший контекст — поширення екстремістських рухів і залучення молоді до злочинної діяльності через інтернет. За його словами, європейські інституції безпеки вже тривалий час попереджають про використання молодих людей злочинними угрупованнями, екстремістськими організаціями, а також іноземними державами, зокрема Росією.
При цьому експерт застеріг від передчасних висновків щодо конкретних нападів у Польщі.
«Для цього є Агенція внутрішньої безпеки, поліція та інші служби. Але я кажу про те, що ми не можемо від цього абстрагуватися, якщо хочемо робити конструктивні висновки, не залякуючи й не піддаючись паралічу», — пояснив він.
На думку Цесьолкевича, важливо не лише встановлювати обставини окремих злочинів, а й розробляти превентивні заходи, які допоможуть захистити дітей і підлітків від онлайн-маніпуляцій.
Цифрові спільноти, які поступово залучають молодь до насильства
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск повідомляв, що нападник під Вишкувом мав шолом із камерою і, ймовірно, хотів записати або транслювати напад.
Цесьолкевич звернув увагу на так звані спільноти COM або DECOM, які функціонують у цифровому середовищі та можуть залучати учасників до дедалі жорстокіших дій. Він порівняв їх із цифровими сектами, де люди поступово стають залежними від групи та її внутрішніх правил.
«Це середовища, які діють трохи за принципом цифрових сект — дуже атомізованих, індивідуалізованих», — розповів експерт.
Однією з найвідоміших таких організацій він назвав групу «764». За словами Цесьолкевича, її заснував підліток, а сама група стала прикладом того, як онлайн-спільноти можуть втягувати людей у руйнівну діяльність.
Експерт також згадав поняття нігілістичного екстремізму, яке використовує ФБР. У таких середовищах ідеологія може відігравати другорядну роль, тоді як головною метою стає руйнування.
Водночас станом на середину жовтня польські слідчі публічно не пов’язували напади у Вишкуві та Остроленці з мережею «764». Міністр внутрішніх справ і адміністрації Марцін Кервінський заявляв, що немає достатніх підстав вважати ці випадки пов’язаними.
Від онлайн-завдань до самоушкодження та жорстокості
За словами Цесьолкевича, вербування молодих людей відбувається в цілій екосистемі цифрових платформ — соціальних мережах, месенджерах, ігрових і стримінгових сервісах. Для вразливих підлітків ці середовища можуть становити значний ризик.
Особливо небезпечним експерт вважає поступове залучення дітей до дедалі жорстокіших дій. Спочатку учасникам можуть пропонувати відносно незначні завдання, зокрема бійки. Згодом вимоги стають серйознішими й можуть передбачати самоушкодження, жорстоке поводження з тваринами, нанесення знаків на тіло та інші форми саморуйнівної поведінки.
Такі дії, за словами експерта, часто документують, записують і транслюють. Виконання завдань стає способом здобути визнання в групі та закріпити власну соціальну ідентичність.
Цесьолкевич наголосив, що молоді люди в таких ситуаціях можуть спочатку самі стати жертвами маніпуляцій, а згодом — кривдниками або потенційними кривдниками.
«Ці молоді люди були зманіпульовані, стали потерпілими, а потім стали кривдниками чи потенційними кривдниками», — зазначив він.
На думку експерта, це важливо враховувати, щоб не почати сприймати всіх підлітків як потенційну загрозу. Звинувачення та стигматизація молоді можуть лише посилювати фрустрацію й віддаляти дітей від дорослих, які могли б їм допомогти.
Шантаж і маніпуляції: хто найбільше ризикує
Одним із небезпечних інструментів таких спільнот є шантаж. Для цього можуть використовувати інтимні матеріали, особисті фотографії та зображення, створені за допомогою штучного інтелекту.
Експерт згадав законопроєкт депутатки Моніки Рози, представлений 7 жовтня, який стосується захисту від інтимних діпфейків, зокрема так званих deepnude. Такі технології дають змогу змінювати справжні фотографії людей і створювати фальшиві зображення сексуального характеру.
«Вони дають змогу маніпулювати зображенням, справжньою фотографією, наприклад, молодої людини, перетворювати її в сексуальному контексті — так, що непрофесійне око, як-от моє, цього не розпізнає, — і водночас шантажувати», — пояснив Цесьолкевич.
За його словами, сексуальний шантаж дітей і молоді є одним із поширених інструментів онлайн-спільнот, які залучають учасників до насильницької або саморуйнівної поведінки.
Особливу вразливість можуть мати підлітки, які переживають кризу психічного здоров’я, зазнають булінгу, страждають через нещасливе кохання або відчувають соціальне відчуження. Експерт також звернув увагу на людей в аутистичному спектрі, які за певних обставин можуть потребувати додаткової підтримки та захисту від маніпуляцій.
Спільною рисою багатьох таких ситуацій Цесьолкевич назвав самотність і відчуття виключення із суспільства. Саме потреба в близькості та прийнятті може зробити підлітка вразливим до впливу харизматичних лідерів онлайн-груп.
Спочатку такі стосунки можуть здаватися дружніми або навіть романтичними. Згодом довіру використовують для тиску, примусу чи шантажу.
Безпека дітей і свобода слова: як знайти баланс
Питання захисту дітей в інтернеті в Польщі стало частиною ширшої політичної дискусії. У січні президент Кароль Навроцький, посилаючись на свободу слова, наклав вето на закон про впровадження європейського Акта про цифрові послуги.
Після нападів у школах дискусія про можливості держави блокувати незаконний контент знову загострилася. Дональд Туск наголошував, що в разі прямої трансляції нападу держава не мала б достатньо інструментів, щоб оперативно заблокувати запис.
Цесьолкевич вважає протиставлення безпеки та приватності хибним. На його думку, захист неповнолітніх має бути пріоритетом, але втручання держави повинно відповідати принципу пропорційності.
«Нам кажуть і нас переконують, що це вибір між приватністю і безпекою. Це хибний вибір і хибна альтернатива, бо нам потрібні і безпека, і приватність. Але потрібне ще одне поняття і ще одна дія — пропорційність», — наголосив експерт.
Він також звернув увагу на загрози, пов’язані з гібридною війною, дезінформацією та використанням дітей у злочинних і воєнних цілях. За його словами, сучасні цифрові ризики вимагають перегляду підходів до регулювання онлайн-середовища.
«Сьогодні це інший світ. І демократичні держави та інституції треба не послаблювати, а зміцнювати. Нам потрібне регулювання в руках держави та європейських інституцій», — заявив Цесьолкевич.
Водночас він визнав, що жодне законодавство не здатне повністю усунути ризики. Регулювання може надати громадянам додаткові механізми захисту та оскарження, але не гарантуватиме безпеки в усіх випадках.
Сейм Польщі ухвалив закон про блокування незаконного контенту, а 13 жовтня Сенат вніс до нього поправки. Зокрема, у термінових справах онлайн-платформи матимуть лише 24 години, щоб надати свої докази. Поправки має розглянути Сейм, після чого остаточне рішення ухвалюватиме президент.
Що можуть зробити батьки та школи
Попри серйозність загроз, Цесьолкевич застерігає від паніки, тотальних заборон і звинувачень на адресу молоді. На його думку, найважливіше — підтримувати відкритий діалог із дітьми та допомагати їм розпізнавати небезпечні ситуації.
«Думаю, найгірше, що могло б зараз статися, — це саме залякування молоддю, заборона всього підряд і твердження, що це вони в усьому винні. Ні, мені здається, що про це треба просто нормально, по-здоровому говорити», — наголосив експерт.
Важливу роль у профілактиці він відводить школі. Зокрема, йдеться про предмет «Освіта для здоров’я», який охоплює теми стосунків і кібербезпеки, громадянську освіту, що допомагає протидіяти дезінформації, та медіаосвіту, яка дає учням інструменти для критичного оцінювання інформації.
За словами Цесьолкевича, ці предмети не повинні перетворюватися на формальність. Їхнє завдання — навчити дітей аналізувати інформацію, розпізнавати маніпуляції, будувати здорові стосунки та звертатися по допомогу.
«Це також інструменти, які в довгій і середній перспективі рятівні, бо формують рефлексивний і критичний підхід, дають змогу вести діалог із молодими людьми, а не лише говорити мовою заборон», — пояснив він.
Експерт також закликав не демонізувати цифрові платформи. За його словами, не все, що відбувається в інтернеті, є небезпечним. Водночас суспільство має усвідомлювати, що в умовах гібридної війни та поширення екстремістських рухів питання безпеки дітей у мережі потребує серйознішого підходу.
На думку Цесьолкевича, ефективний захист неповнолітніх має поєднувати належне регулювання цифрового середовища, відповідальність платформ, підтримку з боку дорослих і системну профілактичну роботу в школах. Заборони самі по собі не розв’яжуть проблему — важливо, щоб діти мали знання, підтримку та можливість говорити про небезпеку без страху бути засудженими.
Мирослав Трофимук / PR I