Українська Служба

Репортаж із Центру Землі: Богдан Сегін: «Філармонія вже ніколи не зупиниться» «Talos» у виконанні Neo Quartet на фестивалі Warszawska Jesień

18.09.2022 15:00
На фестивалі Варшавська осінь цьогоріч буде виконуватися твір українського композитора, та комерційного директора з питань розвитку сучасної музики Львівської національної філармонії імені Скорика, та директора фестивалю сучасної музику Контрасти. Ми перестрілися з Богданом у варшавському клубі «PardonToTu», на події Клубної Варшавської осені, Krzysztof Cybulski «Modular Process Music na autorskie obiekty dźwiękowe» Sam Pluta/Peter Evans Duo improwizacja. Богдан приїхав із усією родиною, дружиною Роксоланою та сином Миколою. Як розповідав Богдан, син зацікавлено слухав першу частину концерту, на виступі Sam Pluta/Peter Evans Микола вже спав. Тому ми перемістилися в готель. Символічно, що ми записуємо цю розмову дивлячись на памятник загиблим і вбитим на Сході - пам'ятник у Варшаві, Польща, який вшановує пам'ять жертв радянської навали на Польщу під час Другої світової війни та подальших репресій.
Аудіо
  • Репортаж з Центру Землі: Богдан Сегін: «Філармонія вже ніколи не зупиниться» «Talos» у виконанні Neo Quartet на фестивалі Warszawska Jesień
Bohdan Sehin  Warszawska Jesień 2022
Bohdan Sehin / Warszawska Jesień 2022Myroslav Trofymuk

Сьогодні ж початок Другої світової війни. 17 вересня 1939...Той самий день, що у нас був 24 лютого…

Попри все, класно, що тобі вдалося приїхати на фестиваль «Варшавська осінь». Я трішки випав з контексту, розкажи, як у львові весь цей час фактично від початку повномасштабного вторгнення, як живе Філармонія, як виглядає культурне життя?

Мені також незвично бути зараз поза Львовом поза Україною. Взагалі ще до липня місяця я не вірив, що колись вдасться виїхати. За кордоном я не був вже довший час. Фактично від початку локдауну у 2020-му році. Львів як Львів, але війна змінила все всіх і навіть Львів змінився. Я пам'ятаю перші місяці коли до Львова приїхало дуже багато біженців, в тому числі багато моїх друзів знайомих музикантів і тоді Львів став таким, ніби осередком, який приймав всіх, хтось зупинявся на довший час, хтось їхав транзитом далі, або далі на Захід України, або за кордон. Кому це було дозволено. В той же час всюди все завмерло, Харків, Київ та навіть і такі міста як Тернопіль, Франківськ, всі завмерли. Ну а наша Філармонія вона якось не вміє завмирати впадати в летаргічний сон і ми дуже швидко почали проявляти якісь ініціативи. Перша наша ініціатива це була цифрова бібліотека, яку ми зробили фактично за перші два тижні війни. Ми оцифрували більшість нот партитур і оркестрових голосів нашої бібліотеки в першу чергу це твори галицьких композиторів і це все виклали у вільний доступ.

Після того, коли я допоміг і спілкувався з моїми друзями, які приїхали у Львів з Києва з Харкова, я зрозумів, що потрібно думати про якийсь формат творчої діяльності, тому що після двох, трьох тижнів ступору, в який потрапили всі музиканти, все ж таки почали шукати вихід з своїх криз, в які кожен потрапив, а найкращий вихід - це займатися своєю справою і усвідомлювати, що ця справа працює також на перемогу, на те, щоб Україна вистояла. І таким чином 20 березня ми запустили проект Україна 2022: «Музи не мовчать» Це концертна серія трансляції. Тобто ми робили фактично до середини травня концерти трансляції на нашому YouTube каналі і максимально вкладали всі ресурси для того, щоб розповсюджувати інформацію про це трансляції. На цих концертах виступали як львівські музиканти, так і вимушені переселенці з Києва, з Харкова. Ми починали з української музики в першу чергу Модератором першого концерту 20 березня був Остап Сливинський,  він зачитав текст сучасної української поетеси, написані в перші дні війни, звучала музика Лисенка, Барвінського. З того часу ми почали робити концерти. Щотижня по два, по три концерти виходили в ефір, вели модерування в YouTube. Це все позиціонувалося нами як мовлення, на західну аудиторію, тому вся модерація велася англійською мовою 

Паралельно з цією діяльністю творчими запустили донейти, тобто в Філармонії є мультивалютний рахунок на який почали надходити кошти - благодійна допомога на підтримку музикантів, які вимушено залишаються в Україні. Таким чином, за півтора місяці ми зібрали доволі пристойну суму донейтів для того, щоб в середині травня провести свій щорічний фестиваль класичного музичного мистецтва Віртуози. Всі концерти фестивалю ми, знову ж таки, транслювали і збагачували нашу аудиторію. Тобто десь так на четвертий, п'ятий місяць війни ми вийшли на плюс 1000 підписників. На ютубі зараз ця кількість також продовжує збільшуватись і кількість контактів також збільшується. Хочу згадати про один проект, такий спеціальний. Один з наших концертів, які ми робили для трансляції, транслювався одночасно в Америці, в кінотеатрі. Ці організатори з Америки вони, напевне, або продавали квитки на перегляд цього концерту, або збирали благодійну допомогу, але через місяць після цього концерту вони перерахували на рахунок Філармонії доволі пристойну суму і це дало можливість підтримувати музикантів. Ми платили гонорари і платимо гонорари. Звичайно, це не є там космічні суми, але це гонорари, які дають можливість музикантам отримувати фінансову сатисфакцію за свою професійну діяльність.

Після цього ми продовжували наші концерти онлайн, але вже з глядачами. Ми почали запускати глядачів в наш зал, головним чином на балкон, оскільки партнер фойє, хол, все було задіяно під гуманітарний хаб, який започаткував оркестр INSO-Львів, конкретно Іоланта Пришляк. Вони його започаткували фактично в перший день війни. Зараз цей хаб вже сфокусований довший час на медичній сфері. В нас багато медикаментів приходять медики, сортувальники, які сортують ці препарати і далі вони відправляються вже в ті місця, де вони потрібні.

Ще хочу один момент сказати, що напевне Львівська філармонія єдина в Україні інституція, яка сама також зайнялася скромною, мінімальною, але благодійністю. Оскільки, коли ми планували фестиваль Віртуози, ми заявили публічно, що продаж квитків для глядачів в залі буде перерахований на потреби ЗСУ, або благодійних організацій. Після фестивалю Віртуози в нас ще відбувся кількаденний марафон пам'яті Василя Сліпака. Це теж наша щорічна подія. Відбувся проект з українськими поетами - ми його назвали Поміж сирен. І кошти з цих всіх таких об'ємних проектів ми перерахували на дві благодійні організації. Це загалом це була сума близько 60 000 гривень. Так, це невеликі гроші в порівнянні з тим, що збирав і збирає Фонд Притули чи Повернись живим, але це є наш внесок, який має публічно заявляли, і які ми публічно висвітлювали, що ми його зробили.

В липні місяці, коли вже були чергові концерти, які ми транслювали, виникло питання, а що далі? А що в серпні? Крім того, в липні ми вимушено всі повинні були піти у відпустку, тому що була така потреба і можливість. А на початку липня виникла ідея провести також щорічний фестиваль давньої музики у львові. Ми його запланували на середину на першу половину серпня і він успішно відбувся.

До нас в травні приїхали іноземці, це фактично також було вперше в Україні, що на запрошення державних концертних установ приїхали музиканти для участі в мистецьких подіях - приїхала скрипалька Ева Заворо з мамою. Вона за походженням полька, більше того, вона племінниця Єжи Корновича директора фестивалю «Варшавська осінь», на запрошення якого я зараз перебуваю у Варшаві. І вона приїхала виконати скрипковий концерт П'єра Вісмара, Перший скрипковий концерт, а диригентом цього концерту був наш давній товариш мій близький друг вінсент Козловський. Тобто це були ті іноземці перші, які приїхали до Львівської філармонії. Також на цей фестиваль приїхав за свій кошт своєї ініціативи іспанський гітарист з програмою іспанської класичної музики для гітари. А от вже коли ми планували фестиваль давньої музики на серпень, то ми вже наперед знали, що є ініціатива бажання приїхати двох музикантів. Один з них Норберт Роденкірхен з Німеччии, інший Бенжамін Багбі з Парижу, хоча сам він за походженням американець, вони підготували дві програми.І ось уже їх приїзд відбувався за підтримки Goethe Institut. Вони виступили на закритті фестивалю 14 серпня, а сам фестиваль відбувався від 9 по 14 серпня. П'ять днів, шість концертів.

Ми вже на той час ми вже запустили наші інші можливості для донейтів - це Patreon, PayPal, і як не дивно, в кінці фестивалю в останній день директор філармонії повідомляє мені, що в нас дохід 55.000 гривень з проданих квитків. Плюс три нових патрони, тобто якось ця діяльність статутна філармонії, тобто діяльність для глядачів в залі і діяльність в умовах війни для глядачів в онлайні об'єдналася в таку спільну діяльність Філармонії, що. Дає нам можливість постійно триматися на плаву і тримати себе в тонусі, не впадати в прострацію.  Мушу зазначити, що Львів це не  Центр України і тим більше це не Схід чи Південь, який є на передовій, тобто Львів від початку війни - це такий глибокий тил. Львів росіяни не чіпали до довший час. Перші удари ми відчули в кінці березня, коли був приліт по Яворівському полігону. Потім були прильоти по окраїнах Львова - це все було видно, чути, в мене вікна виходять на дві сторони - одні на аеропорт, другі на залізничний вокзал і один приліт був такий, що з 2 сторін був дим. Пізніше я взнав, що доволі велика кількість людей військових загинули після Яворова. Ну, але зараз довший час до Львова, слава Богу, нічого не прилітає. Тривоги є, але якось місто і містяни вони вже адаптувалися. Така дивна ситуація, водночас спочатку відразу відпало відчуття локдауну, карантину, ковіду. Тобто ця тема вийшла на другий план і зараз вона ніби вже і не повертається на перший план. Хоча, напевно, що є якісь там статистика якась, але люди все одно думають про інші речі. 

Приємно, що те, що у Львові насправді, окрім того, що відбувається прямий донейт на армію і така діяльність в контексті війни, то теж люди відвідують події культурні, зокрема,  у Філармонії і все працює.

Коли ми почали в березні цю діяльність з Музами, то десь квітень травень вже почалася і паралельно інша діяльність нашої Філармонії - з Гудімовим була серія для переселенців, її координувала Марта Козій. Це були камерні концерти на Камерній сцені, фактично це такі концерти-лекції. Плюс я знаю, що потім теж створював якісь свої експозиційні проекти, і один з них, здається, він також назвав  «Музи не мовчать». Але він був такий короткотерміновий. Наші інші солісти, адміністратори, вони почали працювати ще в такій сфері, як концерти в реабілітаційних центрах. Це призвело в результаті до того, що в нас є зараз підписані прямі угоди з деякими військовими частинами, його військовими госпіталями, що дало можливість нам, згідно нашого запиту на Міністерство оборони буквально на днях отримати офіційну броні, тобто зараз всі мужчини працівники Філармонії, вони мають офіційно оборони на півроку, тому що інституція тепер виконує ще й таку функцію, як надає послуги Міністерство оборони по певних видах мистецької діяльності. Фактично з другої  половини липня в нас з'явилась можливість отримувати дозволи на перетин кордону для діяльності і якось так сталось, що в серпні нас було 7 виїздів наших різних оркестрів. У вересні зараз також вже сім виїздів і включно мій приїзд у Варшаву - це також є діяльність Філармонії, оскільки я тут у відрядженні офіційному для участі у фестивалі не тільки композитор, а як спікер на зустрічах з членами Спілки композиторів  Ось зараз, коли ми вже отримаємо всі документи, ми вже можемо їздити без дозволів. Але на підставі відрядження на підставі броні, наразі ці всі дозволи ми оформляємо через Міністерство культури і особисто за підписом міністра ці дозволи надходять нам і на прикордонну службу.

Перейдімо до «Варшавської осені». Що саме буде презентуватися в тебе на фестивалі?

Фестиваль запросив музикантів. Композитор без музикантів - це не цілісна картина, так само як і музиканти без композитора не зовсім цілісна. Хоча тут більше поле для фантазії. Отже мої давні друзі - музиканти, польський струнний квартет, Neo Quartet з Гданська є учасниками цьогорічної «Варшавської осені» і вони включили в програму мій твір, який я написав на їхнє замовлення ще в далекому 2014 році - це було замовлення в рамках програми IMiT’у. Цей твір вже багаторазово виконавця цим квартетом, так само вже і інші квартети українські його брали в свій репертуар на певні проекти, але, напевно, все таки найбільший його виконував і виконує Neo Quartet. Крім того, цей твір був записаний на компакт диску, який виданий в Польщі у 2016 році. Але цього цього разу це буде особливо виконання, оскільки Neo Quartet, як класичний струнний квартет, плюс в них є опція, вони мають цілий комплекс інструментів електричних, на яких вони виступають, мають свої окремі програми, і вони завтра будуть презентувати у Варшаві версію цього твору для електричних струнних інструментів твір називається «Talos» це третій твір в моєму творчому доробку на тему грецької міфології. Завтра мені буде цікаво послухати цю версію не хоча, скажу відверто, що вони приїжджали з цією версією, для електричних інструментів до Львова на «Контрасти» в 2019 році, тоді вони приїхали у Львів, так само паралельно я їм організував концерти в Києві і в Тернополі. Сьогодні після репетиції у нас була зустріч з музикантами, з якими ми не бачилися вже майже три роки і ми обговорили плани на  майбутнє, от вони теж вже думають, а як так зробити, щоб все ж таки приїхати у Львів в Україну. Я їм розповів цю ситуацію, що вже доволі велика кількість іноземців відвідувала Україну. Єдина трудність -логістика, добирання. Та оскільки авіасполучення ще закрите в Україні, то тому потрібно добиратися через Польщу або інші прикордонні країни західні. Так що подивимося, я думаю, що нам вдасться створити нові ідеї проекти на майбутнє. Ще хочу зазначити, що з цим квартетом мене поєднує співпраця не тільки як композитора, але як і організатора менеджера, оскільки в 2014 році Neo Quartet і ансамбль Nostri Temporis, керівником якого я є об'єдналися. Ми створили великий ансамбль під назвою Neo Temporis Group, власне з цим ансамблем 2014 році концертували в Польщі, в Україні, в 2016 році ми мали тур Україною з програмою на такий великий склад і власне тоді була зроблена серія аудіозаписів у львівській Філармонії, на підставі якого був виданий компакт диск тут в Польщі.

Згадаємо теж про Контраси. Вони відбудуться цього року?

«Контрасти» будуть. Це третій ключовий фестиваль цього року для львівської Філармонії. І сподіваюсь для України. «Контрасти» будуть з 1 по 10 жовтня. Я зараз ще отримую імейли такі несподівані з Чилі, що музиканти, композитори, які в попередні роки приїжджали вільно в Україну, на наш фестиваль, зараз хочуть приїхати просто на жест підтримки солідарності. Те, що львівська Філармонія не зупиниться це 100%, тобто ми вже ніколи не зупинимося, принаймні за директорства Сивохіпа нашого генерального директора ми ніколи не вийдемо якийсь штопор і в нас не буде моменту, коли ми не будемо знати, що нам робити, як нам далі жити, тобто завжди завжди буде якась ініціатива і буде підтримка керівництва для реалізації. А пошук коштів це вже третє питання, перше питання це ініціативність. Друге - підтримка від керівництва а третє - це пошук коштів. Це вже відбувається спільними зусиллями, тому що якщо є перше і друге, то вже третє теж якось, з тим можна порадити.

Вірю, що так і буде.

Буде. Все буде добре.



Побач більше на цю тему: Warszawska Jesień