Поминальні дні, які в Польщі відзначають на початку листопада, набувають в час повномасштабної війни в Укранїі, коли внаслідок неспровокованої росйської агресії багато хто втратив своїх рідних та близьких і згадує про них вже у минулому часі, набувають особливого значення.
«Треба розрізняти дві дати - 1 і 2 листопада. У літургійному календарі Римо-католицької церкви 1 листопада - це День всіх святих, тобто урочистість, обов’язкове свято, коли кожен римо-католик має обов'язок бути на месі в костелі. Це урочистіть, яка присвячена згадуванню усіх тих, хто до нас жили і осягнути вічне життя. Це ті святі, які були проголошені святими чи блаженними, але також багато безіменних вірних, які вже досягнули той стан. А 2 листопада - це згадка усіх померлих вірних і воно стосується тих, душі яких ще перебувають у чистилищі. Корені обидвох свят дещо відмінні», - розповідає отець доктор Пьотр Сівіцький, науковий співробітник Інституту історії Люблінського католицького університету Івана Павла ІІ.
«Шанувати упокоєних притаманно будь-якій культурі, у будь-яких часах. Не можна втратити цієї традиції, в тому числі через засилля сучасними технологіями. Різні конфесійні традиції мають відмінні дати святкування. Якщо у католиків - це задана дата, перші числа листопада, то у християн східного обряду існує декілька таких поминальних днів, які називаються по-різному. Збереглась навіть назва цих днів - “дзяди”. Найголовніше, щоб ми в цей день згадали і пом’янули своїх спочилих родичів. Адже сьогодні ми спираємось на плечі тих людей, які були в історії. Наше сьогодення не мислиться без цих здобутків, які зробили наші попередники. А сьогодні з тими втратами, які несе Україна під час російської агресії, цей день особливий», - додає релігієзнавиця, докторка філософських наук, професорка Національного університету «Києво-Могилянська Академія» Людмила Филипович.
Запрошуємо послухати матеріал у доданому звуковому файлі
Данута Наугольник