Portal Polskiego Radia SA
słuchaj
shopping_cart
Polskie Radio
Section05

wyłączenie banerów

Pół dnia na Montmartrze

12 maja 1832 r. Hector Berlioz zaprosił do siebie grono przyjaciół, którzy według jego późniejszej relacji „spędzili u niego pół dnia”. Kilka dni wcześniej Chopin otrzymał list od Berlioza: „Mój Chopinku, projektujemy wyprawę do nas, na Montmartre, ulica St. Denis nr 10, mam nadzieję, że Hiller, Liszt i de Vigny przybędą w towarzystwie Chopina”. Swą obecnością zaszczycili gospodarza hrabia Alfred de Vigny i Antony Deschamps. Obecni byli także Ferdinand Hiller, Franciszek Liszt i Fryderyk Chopin. Dyskusja dotyczyła przede wszystkim sztuki, poezji, dramatu i muzyki. Chopin poznał Berlioza zapewne dzięki Lisztowi, którego przyjaźń z wielkim francuskim symfonikiem datowała się z czasów sprzed jego wyjazdu do Włoch. Stosunki Berlioza i Chopina ograniczały się do kontaktów czysto towarzyskich, przy czym Berlioz darzył Chopina znacznie większą sympatią. O twórczości Berlioza polski kompozytor rzekł: „W ten sposób komponuje on – rozpryskuje atrament na papierze nutowym, a rezultat tego jest rzeczą czystego przypadku”. (md) Zobacz więcej na temat: 

ТЕМА ДНЯ. Роберт Пшчель: «Ми не можемо дозволити собі помилку недооцінки Росії»

Питання про можливу загрозу з боку Росії для країн НАТО вже не звучить як теоретичне. У публічній дискусії дедалі частіше лунають попередження про ризики ескалації, однак експерти закликають відрізняти політичні заяви від реальних оборонних оцінок і говорити про вже наявну, а не потенційну агресію. Після заяв прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска про можливу загрозу Росії одній з країн НАТО вже у найближчі місяці, у Європі знову загострилася дискусія про реальний рівень безпеки Альянсу. Подібні оцінки раніше висловлював і президент України Володимир Зеленський, однак реакція на них була неоднозначною. Свою оцінку ситуації дає Роберт Пшчель — польський дипломат і багаторічний співробітник структур НАТО, який працював у Альянсі понад два десятиліття, зокрема очолював Інформаційне бюро НАТО в Москві. За його словами, головна проблема полягає не у політичних формулюваннях, а в ризику неправильного сприйняття загроз: «Коли ми говоримо про безпеку, особливо про такі Zobacz więcej na temat: 

Obchody Dnia Europy oraz trudna sytuacja Polaków na Białorusi

Ukraina rozwija wspólną produkcję uzbrojenia z zagranicznymi partnerami, głównie w Europie, aby zwiększyć możliwości swojego przemysłu obronnego; 9 maja unijne instytucje w Brukseli otworzyły drzwi dla zwiedzających, w Warszawie barwami unijnymi był podświetlony Pałac Kultury i Nauki, a także Stadion Narodowy; gość PRdZ – Anna Paniszewa, dyrektorka Forum Polskich Inicjatyw Lokalnych Brześcia i obwodu brzeskiego oraz działaczka mniejszości polskiej o sytuacji Polaków na Białorusi. Zapraszamy do słuchania! Zobacz więcej na temat: 

АКТУАЛЬНЕ. Удар із Білорусі? Наскільки реальна загроза для України

Білоруський напрямок знову опинився в центрі уваги через повідомлення про нові військові приготування та активність поблизу кордонів України і країн НАТО. Чи йдеться про реальну підготовку до нового наступу, чи про спробу тиску і демонстрацію сили? Про це Олексій Бурлаков поговорив із екс-спікером українського Генштабу, військовим експертом Владиславом Селезньовим. Ведучий: Олексій Бурлаков Zobacz więcej na temat:  війна РФ проти України Білорусь фронт кордон НАТО

Podróż po świecie "głuszy"... "Coś zabrane, coś dane" - reportaż Alicji Pietruczuk. Audycja Anny Dudzińskiej

Opowieść o trudnej sztuce pisania ikon, która staje się wybawieniem. Reportaż "Coś zabrane, coś dane"  Alicji Pietruczuk to opowieść o Michale, który jako dziecko, w wyniku zapalenia opon mózgowych stracił słuch. Znalazł się w "głuszy" ale to ona wyostrzyła jego wrażliwość. Chłopak ukończył Studium Ikonograficzne w Bielsku Podlaskim i w pisaniu ikon znalazł sens życia. Wcześniej spotkało go wiele złego, ograniczony sposób komunikacji powodował agresje otoczenia i ciągłą walkę z własnymi ograniczeniami. Archiwalny reportaż z Radia Białystok będzie pretekstem do opowieści o osobach niesłyszących, dla których sztuka staje się sposobem  wyrażanie siebie. Goście: Anna Goc - autorką wielokrotnie nagradzanej książki "Głusza" oraz Dagmara Stanosz z Muzeum Śląskiego - kuratorka wystawy poświęconej sztuce osób żyjących w głuszy. Pretekstem do tej opowieści jest także otwarta właśnie w Wenecji instalacja w Pawilonie Polskim - "Języki z wody: To praca audio-wideo Bogny Burskiej i Daniela Kotowskiego, która sięga do doświadczeń Deaf Gain - głuchoty rozumianej nie jako niepełnosprawność, lecz j Zobacz więcej na temat: 

ТЕМА ДНЯ. Українські наземні роботизовані системи та нова логіка війни: досвід «Української Бронетехніки»

Українська війна стрімко змінює підходи до ведення бойових дій і розвитку оборонних технологій. Про це в ефірі Польського радіо для України говорили ведучий Володимир Гарматюк і генеральний директор компанії «Українська Бронетехніка» Владислав Бельбас, обговорюючи роль наземних роботизованих систем, дронів і трансформацію бронетехніки на сучасному полі бою. Головна теза розмови — війна в Україні стала прискорювачем технологічної революції в оборонній сфері. Як зазначив Бельбас, Україна вже зараз виробляє значно більше озброєння, ніж здатна профінансувати власним бюджетом: «Україна ще в минулому році досягла таких обсягів виробництва, що власний бюджет не може покривати їх фінансово, плюс вони значно більші, ніж та допомога, яку ми отримуємо». Володимир Гарматюк Zobacz więcej na temat: 

ПРОФІТ. Енергетика як основа безпеки: у Свіноуйсті обговорили майбутнє Європи та відбудову України

У Свіноуйсті відбувся 18-й Балтійський бізнес-форум під гаслом «Енергія для безпеки». На тлі війни Росії проти України учасники зосередилися на ролі енергетики як ключового елемента безпеки держав, захисті інфраструктури та інвестиціях у відновлювану енергетику. Окрему увагу приділили відбудові України та розвитку польсько-української співпраці в енергетичній сфері. Володимир Гарматюк Zobacz więcej na temat: 

ЕНЕРГЕТИЧНА ТРАНСФОРМАЦІЯ. Від сміття до енергії: як Польща шукає власний шлях «зеленої» трансформації

Відходи як джерело енергії Одним із рішень, яке дедалі частіше обговорюють у Польщі, є використання відходів для виробництва енергії. Директорка офісу правління Союзу роботодавців пакувальної промисловості та продукції в упаковці EKO-PAK Маґдалена Дзічек наголошує: відходи сьогодні — це вже не сміття, а цінна сировина. За її словами, важливу роль у цьому має відіграти кауційна система — механізм повернення заставної вартості упаковки. Йдеться про пластикові пляшки, алюмінієві банки та скляну тару, які після повернення можуть бути перероблені й повторно використані у виробництві. «Відходи — це дуже цінний ресурс, який ми маємо буквально під рукою, але часто про це забуваємо», — зазначає експертка. Однак реалізація такої системи виявилася складнішою, ніж очікувалося. Для її запуску потрібна масштабна інфраструктура: Zobacz więcej na temat: 

ПОЛЬСЬКА ВЕРСІЯ. Кому потрібні військовополонені з РФ? Польські ЗМІ про матуру, безпеку та ШІ

Польська версія: Розмова з автором книжки «Кому вони потрібні?» — українським письменником і журналістом Петром Яценком, речником Українського координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Польські видання пишуть про екзамен на атестат зрілості, звертають увагу на безпеку в різних контекстах, представляють справу звільненого з лукашенківської в’язниці Анджея Почобута. Zobacz więcej na temat: 

Powstaną polskie auta elektryczne oraz 12. Światowy Zjazd Nauczycieli w Gdańsku

Ukraina rozwija wspólną produkcję uzbrojenia z zagranicznymi partnerami, głównie w Europie, aby zwiększyć możliwości swojego przemysłu obronnego; za trzy lata po drogach mają jeździć pierwsze polskie auta elektryczne; obchody Dnia Europy w Brukseli i innych państwach, należących do UE; Dariusz Piotr Bonisławski, prezes Stowarzyszenia „Wspólnota Polska”, o XII Światowym Zjeździe Nauczycieli, który odbył się w Gdańsku. Zapraszamy do słuchania!     Zobacz więcej na temat: