Лемківська ватра у місцевості Ждиня впродовж близько сорока років зуміла утворити в Польщі та світі свій власний бренд як найбільшого культурного проекту лемківських середовищ з цілого світу. Відкритість організаторів, їхня здатність вести діалог із культурою інших національних та етнічних меншин, а також вміння підготувати привабливу культурну пропозицію для тих поляків, які цікавляться надбаннями співгромадян іншої національності, дозволило лемківським середовищам ефективно поширювати різноманіття своєї духової та матеріальної культури.
Проблеми постпандемічного ґлобального світу – Covid-19 мусили вирішити також організатори 39-ї Лемківської ватри. Торік, внаслідок пандемічних обмежень, Лемківська ватра взагалі не могла відбутися у традиційній формі, цього року кількість учасників мусила бути обмежена, а квитки можна було купити тільки через інтернет. Попри ряд об’єктивних проблем, як звичайно, організатори Лемківської ватри підготували дуже якісну пропозицію під різні естетичні смаки гостей.
Ватра, що палає під час фестивалю три дні Фото: Андрій Рибалт
Вже у п’ятницю на головному концерті любителі фолькової музики мали змогу почути народні колективи «Гилла» з Леґніци та «Грдза» з Прешова, що у Словаччині. «Гилля» - це поєднання електронної музики із етнічними мотивами, почерпнутими із джерел предків. Останнім часом в Польщі та Європі такий стиль обробки музичних надбань став дуже популярним, а в Польщі таку музику стали називати «музикою джерел». Гурт «Даґадана» – також гість Лемківської ватри, вже кільканадцять років при допомозі різних видів музики - джаз, електронна музика та так звана «музика світу» поєднує елементи польської та українською музики.
Сцена Лемківської Ватри звісно відкрита для гостей з України. Цього року на Ватру прибула відома в України співачка – Христина Соловій. Як говорить сама про свою творчість, її зацікавлення та музичну естетику сформувало лемківське коріння.
Інший гурт The Dollars Brothers Band з містечка Горлиці, що неподалік місця ватри – Ждині, також свою музику будує на лемківській традиції, у її динамічних композиціях звучать елементи поп-року та диско.
Організатори Лемківської Ватри подбали також про любителів дебатів та літератури й запропонували гостям програму «Простір Слова».
Вечірня сцена Лемківської ватри у Ждині, фото: Андрій Рибалт
«Полянім. З Польщі до Ізраїлю» – це книга Кароліни Пшевроцкої-Адерт про євреїв, які давно залишили територію Польщі. Полянім – це поняття, за допомогою якого в Ізраїлі визначається ідентичність євреїв із території Польщі.
Томаш Ґживачевский на Лемківській ватрі представив свою книгу «Стертий кордон. Слідами ІІ Речі Посполитої». «Батьківщина яблук» Роберта Новаковського це розповідь про міжнаціональні та міжетнічні відносини нинішньої південно-східної Польщі у час ІІ світової війни та після її завершення.
«У нас кожен пророк» – книга, яку написав Бартош Панек, дозволить читачеві ознайомитися із тим, яку культурну спадщину залишили в Польщі татари.
З приводу пандемічних обмежень дебати з авторами ведуться за допомогою інтернету.
Організатори подбали також про пропозиції для дітей. Організували конкурс «Лемківщина оком дитини», де нащадки депортованих внаслідок акції «Вісла» отримали можливість проявити свій образ спадщини предків. Лемківська ватра триває до неділі.
Андрій Рибалт