X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Учені з Польщі та України про необхідність спільних дій у боротьбі з COVID-19

29.10.2021 17:00
Учені із Польської академії наук та Національної академії наук України наголосили на потребі координації спільних дій задля безпеки здоров'я Польщі та України
Прапори України та ПольщіМар'яна Кріль

«Пандемія COVID-19 підкреслила необхідність скоординованих дій для здоров’я та спільної безпеки Польщі й України», - наголосили у спільній заяві члени робочих груп щодо COVID-19 Польської академії наук (ПАН) і Національної академії наук України (НАН України), котрі спільно обговорили помічені схожості та відмінності пандемії в Польщі й Україні та висновки, зроблені з цього.

«Польща й Україна мають багато спільного. Серед іншого, Польща є найбільшим міжнародним партнером України. Тому те, що відбувається в Україні, важливе для Польщі, і те, що відбувається в Польщі, впливає на багато заходів, що реалізуються в Україні. Пандемія COVID-19 підкреслила необхідність спільних дій для безпеки та здоров’я країн-сусідів. Розгляньмо докладніше історію епідемії COVID-19 у Польщі й Україні», - говориться у спільній заяві українських та польських учених.

Вони роблять висновок, що важливою є співпраця між Польщею та Україною у сфері транскордонного руху, взаємна інформаційна та просвітницька підтримка вакцинації проти COVID-19, а також доступ науковців до якісних, достовірних даних про епідемію.

Дослідники нагадують про розвиток пандемії та програми вакцинації в обох країнах. Вони зазначають, що показники вакцинації в Україні були значно нижчими, ніж у Польщі. Наразі в Україні повністю вакциновані 16% населення України, а в Польщі - 52 відсотки населення.

Як зазначається у виданні, у Польщі наразі основними рекомендаціями, спрямованими на зменшення масштабів епідемії, є: вакцинація, дотримання дистанції, а якщо це неможливо – носіння масок, провітрювання кімнат та дезінфекція. Обмеження на поїздки поширюються лише на мандрівки за кордон. Довідки про щеплення від COVID-19 (що підтверджують статус вакцинованої чи особи, котра перехворіла коронавірусом) офіційно не вимагаються в громадських місцях, на робочих місцях чи в школах, але іноді застосовуються до людей, які бажають відвідати пацієнтів у лікарнях.

«В Україні основними методами протидії пандемії SARS-CoV-2 є: соціальне дистанціювання, використання захисних масок і вакцинація. Рівень вакцинації українського населення є одним із найнижчих у Європі. В Україні працює класифікація епідемічного ризику за кольорами, що застосовується на регіональному та субрегіональному рівнях і визначає різний ступінь протиепідемічних заходів. На практиці обмежено міський та приміський громадський транспорт. Крім того, для мінімізації економічних наслідків від закриття підприємств уряд останнім часом пом’якшив обмеження для вакцинованих осіб», - читаємо у спільній публікації.

У тексті нагадується, що українці є найбільшою меншиною у Польщі (приблизно 2 млн осіб). «У 2013–2018 роках працівники з України збільшували польський валовий внутрішній продукт (ВВП) приблизно на 0,5 процентного пункту щороку, а загальний приплив емігрантів з України відповідає за 13% зростання польської економіки у цей період [1]. Для українського суспільства це означає, що оцінка доходів приватних осіб за останні 5 років становить близько 15,6 млрд доларів США. Це приблизно 30% загального зовнішнього доходу України і 2–3% ВВП України щорічно», - зазначено у публікації. Тому, як зазначили учені, ефективні правила регулювання транскордонного руху відповідають інтересам обох суспільств.

Вони також зазначили, що рівень вакцинації в Польщі в останні місяці сповільнився і практично зупинився на рівні близько 50%. На їхню думку, це пов’язано зі «значним скептицизмом щодо вакцинації, підкріпленим дезінформацією в соцмережах та низькою довірою громадян до державних інституцій». «Суспільство України також стикається з подібними явищами», – наголосили вони. За їхніми словами, низький рівень вакцинації говорить про те, що навіть після того, як початкові проблеми з постачанням вакцин вщухнуть, вакцинація населення може зупинитися на рівні 55%.

«У такій ситуації в обох країнах задля зменшення соціальної та економічної ціни продовження пандемії, можливо, знадобиться розглянути обов’язкову вакцинацію певних професійних і вікових груп», - наголошують учені з Польщі та України.

На їхнб думку, основною проблемою, з якою стикаються Україна та Польща, аналізуючи спільні риси, є наявність високоякісних даних. «Це стосується інформації як про реальну кількість випадків захворювання і смертей, так і про подальше спостереження за пацієнтами. Надлишкова смертність від COVID-19 перевищила офіційні дані в обох країнах, що свідчить про те, що реальні масштаби епідемії було недооцінено, а чимало випадків залишалися недіагностованими», - підкреслюють вони.

Вони додають, що країни розпочали програми секвенування порівняно недавно, і що масове секвенування дозволить ученим відстежити передачу конкретних штамів і ліпше зрозуміти напрямки та шляхи передачі вірусів між країнами.

Учені бачать певну схожість, зокрема подібний період епідемічних хвиль в обох країнах. Проте, як зазначено, також бачать відмінності – наприклад, більшу динаміку епідемії в Польщі. «Спочатку можна припустити, що подібність випливає, радше, з «біології» збудника, а відмінності – здебільшого від «соціології» його проникнення в популяції. Саме тут важливу роль відіграють моделі мобільності та демографічна структура, включно зі щільністю населення та структурою домогосподарств. Це також пов’язано з доступністю й використанням щеплень», - читаємо у публікації.

Польську робочу групу очолює президент ПАН професор Єжи Душинський, професор Кшиштоф Пирч (Яґєллонський університет) є заступником голови. Українську робочу групу очолює Президент НАН України академік Анатолій Загородний.

PAP, nas.gov.ua/Т.А.