Прокуратура розслідує порушення у Південній лікарні у Варшаві. Серед них — управління відділенням невідкладної допомоги, госпіталізація зокрема політиків «Громадянської коаліції» поза чергою та захмарна зарплата лікаря Давіда Кацпшика. За 2025 рік він заробив 1 мільйон 600 тисяч злотих за роботу лікаря та координацію відділенням екстреної допомоги. Під час роботи брав участь у інших видах публічної діяльності. Після виявлення скандалу його звільнено, також він відмовився від участі у «Громадянській коаліції».
Список порушень, виявлених у Південній лікарні, видовжується. За словами колишнього керівника хірургічного відділення закладу, доктора Еміля Єнджеєвського, медичну документацію там фальсифікували, також були випадки смерті пацієнтів, спричинені недбалістю лікарів. Ці свідчення — принаймні частково — підтверджують інші лікарі.
2 липня Південна лікарня повідомила про звільнення координатора моргу за порушення трудової дисципліни. Рішення ухвалено зокрема після оприлюднення фотографій тіл у соціальних мережах та повідомлень про можливі зв’язки цього працівника з похоронною компанією. Лікарня визнала описані дії серйозним порушенням професійних обов’язків та принципів поваги до померлого.
Скандал у Південній лікарні обговорювали на Третьому каналі Польського радіо Магдалена Хщонович з порталу OKO.press і журналіст видання «Gazeta Wyborcza» Аркадіуш Ґрущинський. Розмову провела журналістка Моніка Сушек. При нагоді зустрічі прем’єр-міністра Дональда Туска з керівництвом Національного фонду здоров’я, а також міністром фінансів Анджеєм Доманським, виникло запитання, чи на ситуацію у сфері охорони здоров’я, зокрема її фінансування, вплинуть кадрові зміни у керівництві Національного фонду здоров’я.
«Звісно, що ні, рішення є суто політичними. Це не означає, що жоден чиновник, міністр чи голова Національного фонду здоров’я ніколи не припустився помилки, за яку час іноді хтось мусить поплатитися посадою. Це очевидно. Однак мені здається, що в таких складних системах, як польська система охорони здоров’я, якщо хтось, не довів до явної помилки в управлінні або не розтратив коштів (тут уже справа для прокуратури) — зазвичай це нічого не дає. Тому проблема польської системи охорони здоров’я — не в тому чи іншому чиновнику, який, можливо, не знав про те, що відбувається, адже чиновники, а навіть керівники не в змозі знати про все, що відбувається у підлеглих їм закладах, або в закладах, які вони час від часу перевіряють. Після перевірки іноді вони можуть про це дізнатися, але не завжди. Це і добре, і погано, адже важко, щоб вони знали все. Але про порушення повинні знати. Якщо вони не вжили заходів, коли про такі порушення дізналися, це може бути приводом для відставки. Але я повернуся до своєї головної тези: польська система охорони здоров’я не стане від цього кращою, і це буде лише політичне рішення, якого, як розумію, дуже сильно потребує «Громадянська коаліція», щоб вийти з політичної кризи. Питання, чи така відставка вплине на виборців. Я оцінюю, що криза після скандалу в Південній лікарні — величезна і досі найсерйозніша», — сказала Магдалена Хщонович.
Чи справді таке рішення допоможе в політичному вимірі і, можливо, дещо вгамує емоції суспільства?
«Я хотів би висловитися полемічно стосовно Магди Хщонович, тому що нинішня політична сцена і політика — це, так би мовити, результат складності світу, пов’язаної з алгоритмами в соціальних мережах. У фейсбуку, твітері — тобто цих медіа, якими всі ми користуємося, формуються певні наративи, оповідь про те, з чого сьогодні складається політика. Емоцією, яка переважає у соцмережах, якщо йдеться про охорону здоров’я, є помилки окремих осіб, помилки політиків, помилки варшавської «Громадянської коаліції», за які відповідає Марцін Кервінський, помилки в сфері охорони здоров’я, за яку відповідає міністерка Соберанська-Ґренда. І саме ці дві особи сьогодні повинні втратити свої посади. Не очільник Національного фонду здоров’я», — заявив Аркадіуш Ґрущинський.
Магдалена Хщонович з порталу OKO.press відзначила, що їй ішлося саме про чиновників, тому що політики є іншою категорією. Проте, чи можливо, щоб політики такого високого рангу втратили свої посади?
«Думки розділені. Це також симптоматично, що про цю справу ми від початку говоримо як про скандал. Тобто це також показує суспільні та політичні емоції, з якими тут конкретно маємо справу. А я не знаю, чи йдеться про скандал. Зрозуміло, були якісь порушення в конкретній лікарні, але чи це скандал — я не знаю. Тут ми можемо посперечатися. Проте, я справді маю таке відчуття, люди очікують політичних відставок. Не тому, що Марцін Кервінський не допильнував, і депутат міської ради від "Громадянської коаліції" заробив півтора мільйона злотих в одній лікарні, якою керували політики "Громадянської коаліції". А тому, що такою є потреба часу. Емоції, виражені в соціальних мережах, на каналах YouTube, вказують, що Дональд Туск повинен звільнити цих значних політиків. Марціна Кервінського — не з посади міністра внутрішніх справ, а з функції голови варшавських структур "Громадянської коаліції". Голова Національного фонду здоров’я — це просто чиновник, адже нагадаймо, що Польща виділяє найменшу частку ВВП в регіоні на охорону здоров’я. Німеччина призначає приблизно 11–12 %, а ми, здається, 6 або 7. Ми виділяємо дуже мало коштів, і без додавання грошей до цієї системи жоден голова Національного фонду здоров’я не впорається з викликами, що стоять перед системою охорони здоров’я», — сказав Аркадіуш Ґрущинський.
Він також відзначив, що на охорону здоров’я необхідно призначати ще більше коштів.
«Я розумію — зараз є аргументи владної команди про те, що ми мусимо інвестувати у військову сферу, мусимо інвестувати у закупівлю дуже дорогого обладнання, але ж люди не перестають хворіти, черги не зменшуються. Також є хвороби цивілізації, про які говорять експерти, з якими Польща справляється дуже погано», — наголосив Аркадіуш Ґрущинський.
Далі у дискусії наведено звернення, опубліковане у виданні «Gazeta Wyborcza». Йшлося про те, що група лікарів хотіла б, щоб Головна лікарська палата виступила проти хвилі ненависті в ЗМІ. Справа стосується, зокрема, оприлюднення інформації з форуму, де лікарі коментували те, що відбувається. Там заявлено, що політичний скандал є сильнішим ударом для уряду, ніж для лікарів. Тому єдиний шанс для політиків — перенаправити всю увагу на лікарів і виступити в ролі захисників пацієнтів від поганих лікарів. Щоб не було ніяких протестів. Мовляв, «ми на одному боці з пацієнтами як жертви поганого управління».
Як зазначив очільник Головної лікарської палати доктор Лукаш Янковський: «Не пізніше жовтня система охорони здоров’я впаде, і пацієнти вимагатимуть, щоб чинний уряд розплатився за наслідки реформ. Іще жоден уряд не переміг лікарів».
«Останнє може бути правдою: на жаль, це може бути правдою. Справа не в тому, чи мрію я про те, щоб уряд перемагав лікарів, чи ні. Просто, хоча йдеться не про боротьбу, — саме боротьбу він ставить у центр уваги. Бо те, про що йшлося раніше, що система охорони здоров’я зазнає краху у жовтні, не є правдою. Проте це не означає, що я повністю згодна з цими твердженнями. Лунає багато голосів про те, що немає сенсу додавати фінансування, треба прореформувати систему, а тут усе підвищують внески на охорону здоров’я. Це може довести лише до катастрофи, гроші просто витікають як із мішка з діркою. Це — неправда; правдою є, що ніхто досі не винайшов хорошої системи охорони здоров’я, яка була б настільки ефективною й дієвою, щоб вирішити всі проблеми у цій сфері. Водночас є фактом, що система дуже недофінансована. І ще повернуся до настроїв щодо польських лікарів. Це одвічна проблема. У мене таке відчуття, що це нагадує ситуацію зі священиками. Тобто, з одного боку, Польща є католицькою країною і, особливо в менших населених пунктах, церква відіграє важливу роль, але водночас у Польщі досить традиційний антиклерикалізм. Подібно з лікарями. Звісно, ця професія викликає повагу, адже лікарі мають знання і рятують нам життя й здоров’я, і з цим важко сперечатися. Ми від них залежимо. Проте помітна своєрідна антилікарська емоція. Іще кілька років тому говорилилося про те, що лікарі мало заробляють. Ми були обурені, думали: якщо вони рятують життя, то повинні добре заробляти, чи не так? Адже вони повинні мати за що жити — спокійно, без стресу. Це вже минуло. Сьогодні медсестри відстають у сфері заробітків, а лікарі вже заробляють добре. І на цьому, так би мовити, зосереджується ця польська атмосфера. Тобто високі заробітки лікарів і такі ситуації як ця, про яку говоримо. Але не всі лікарі — такі, як член міської ради Кацпшик, просто така ситуація підігріває настрої. Щодо заяви Лукаша Янковського, я не помітила, щоб уряд йшов на зіткнення з лікарями, не думаю, що він хотів би і міг би собі це дозволити», — сказала Магдалена Хщонович.
«Повинен, звісно, адже це ненормальна ситуація, коли заробітна плата поглинає 100% бюджету лікарні. І заробітна плата лікарів, якої розмір просто шокує. Звісно, система це дозволяє. Те, що лікарі можуть підписувати контракти, є патологією польської системи охорони здоров’я, а також системи праці. Адже лікар може мати контракти в багатьох лікарнях, і тоді невідомо, в якій саме лікарні він перебуває, а з рахунками все гаразд. На мою думку, у цій дискусії не вистачає перспективи пацієнтів. Ми дуже багато розмовляємо про лікарів, про їхні заробітки. Але цю систему треба змінити, і пацієнт повинен знову бути на першому місці. Я розумію, що медсестри роками боролися за те, щоб мати гідну зарплату, і нарешті вони цього досягли. У 90-х роках лікарі заробляли дуже мало, бо не було приватної охорони здоров’я. Сьогодні вони заробляють дуже багато. Але зараз Польща — 20-та економіка світу, і це має реальні фінансові наслідки. Прем’єр Дональд Туск і новий міністр здоров’я повинні якомога швидше разом з Анджеєм Доманським дофінансувати систему та ущільнити її, щоб цю ринкову модель, яку придумали в 90-х роках, замінити реальним державним фінансуванням охорони здоров’я», — додав Аркадіуш Ґрущинський.
Можливо, для цього необхідно збільшити внесок на охорону здоров’я. Тим часом, уряд робить кроки в протилежному напрямку, тобто хоче знизити внесок для деяких груп населення. Колись уряд муситиме взяти це на себе і підвищити цей внесок. І, звісно, це буде непопулярний уряд — відзначила Магдалена Хщонович. Також питання, що буде з лікарями, які справді матимуть контракти на 100 тисяч на місяць? Або з лікарнями, які пропонують таку зарплату.
«Варто підкреслити ще одну річ, на яку звертають увагу деякі політичні сили. А саме заборону одночасної роботи у державній системі охорони здоров’я і в приватній. Це дуже помітно й для пацієнтів. Адже, зрештою, кожен із нас, ймовірно, потрапляв у таку ситуацію, коли йшов до лікарні або телефонував до державної служби охорони здоров’я, щоб записатися до лікаря. І виявлялося, що це неможливо. Але до того самого лікаря й на цю ж годину може записатися —тільки приватно. Або лікар прямо відсилає пацієнта і запрошує завітати до його приватного кабінету. Пацієнти помічають, що спочатку лікарі працюють у державній службі охорони здоров’я, а потім йдуть у приватний кабінет. І ще одна річ, про яку говорять самі лікарі. Робочий час. Адже це призводить до того, що лікарі, мабуть, дійсно працюють дуже багато. Бо спочатку в одному місці, потім в іншому. І це теж недобре для пацієнтів, коли робочий час перевищується», — зазначила Магдалена Хщонович.
«Ми мусимо відійти від ринкової трансформації системи охорони здоров’я. З’являються дуже небезпечні пропозиції, наприклад, від "Конфедерації", яка хотіла б запровадити щось на зразок медичних ваучерів, якими поляки та польки могли б користуватися в приватних чи державних лікарнях. Але це не має майбутнього, адже якщо видалення зуба коштує 1500 злотих, то онкологічне лікування одного пацієнта сягає навіть 100 тисяч чи 200 тисяч. Цю проблему треба вирішувати реалістично. Можливо, таким рішенням є круглий стіл. У Польщі ми є фахівцями у сфері такого роду публічних дебатів. "Круглий стіл", за яким сидітимуть пацієнти, політики та лікарі», — сказав Аркадіуш Ґрущинський.
PR3/Н.Б.