15 жовтня відзначають Міжнародний день білої тростини. Його мета — привернути увагу до потреб людей із порушеннями зору, сприяти розумінню та повазі до них, а також підтримувати їхню самостійність і повноцінну участь у суспільному житті.
Як зазначає голова Польського союзу незрячих Анджей Бжезінський, технологічний прогрес допомагає покращувати якість життя людей із порушеннями зору. Водночас біла тростина залишається одним із найважливіших засобів самостійного пересування та орієнтування.
«Ми маємо білу тростину, яка допомагає незрячій людині орієнтуватися під час пересування. Є також сигнальні тростини, якими користуються люди зі слабким зором. Завдяки їм оточення може зрозуміти, що людина має порушення зору. Звісно, багато хто також користується спеціальними окулярами та функціями збільшення зображення на телефонах і планшетах», — пояснює Анджей Бжезінський.
Доступність залишається викликом
Кшиштоф Педа, голова асоціації «Твої нові можливості», який має порушення зору, зазначає, що умови для людей із порушеннями зору в Польщі покращилися. Однак проблеми з доступністю досі залишаються.
Зокрема, у громадському транспорті встановлюють голосові системи, які допомагають людям із порушеннями зору орієнтуватися. Проте в разі несправності такі системи можуть не працювати протягом кількох годин або навіть днів, оскільки їхній ремонт не завжди вважають невідкладним.
«Це одна з проблем, над якими ще треба працювати. Водночас це вже проблема так званого першого світу, адже багато інших питань вдалося вирішити», — зазначає Кшиштоф Педа.
75 років підтримки людей із порушеннями зору
Сьогодні у Варшаві відбудеться урочиста ювілейна церемонія з нагоди 75-річчя діяльності Польського союзу незрячих. Це найбільша в Польщі членська організація, яка об’єднує людей із порушеннями зору. Вона налічує майже 30 тисяч членів.
Історія Міжнародного дня білої тростини
Міжнародний день білої тростини запровадили у 1964 році з ініціативи президента США Ліндона Б. Джонсона. У Польщі його відзначають із 1990-х років.
Цей день нагадує про важливість доступного середовища, поваги до людей із порушеннями зору та створення умов, у яких кожна людина може самостійно пересуватися, користуватися громадськими послугами й брати активну участь у житті суспільства.
IAR/facebook/Опрацював Володимир Гарматюк