X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Baltic Pipe та солідарність як відповідь на війни Путіна

12.05.2021 19:00
Слова та дії польської влади показують, що найбільш ефективним методом нейтралізувати інформаційний, енергетичний та військовий наступ Путіна залишається співробітництво держав Центрально-Східної Європи та підтримка економічних проектів, які покінчать з диктатом Ґазпрому в Європі
Аудіо
  Baltic Pipe
Початок будівництва Baltic Pipe у Даніїbaltic-pipe.eu/Energinet/Palle Peter Skov

Ідея покінчити з монополією російської сировини виникла у Польщі незадовго після краху комунізму в 1989 році. У 1997 році Польща стала членом НАТО – ідеї стати державою енергетично незалежною від примх російських диктаторів назрівали, і правий уряд Єжи Бузека підготував проект будови нафтопроводу із норвезьких шельфів до польського узбережжя на Балтійському морі. На жаль, на початку двохтисячних років, табір, який відстоював енергетичний суверенітет, втратив владу, а прем’єром став лідер посткомуністичних сил, завжди залежних від наказів Москви, Лєшек Міллєр. Той самий політик, який на початку 90-тих років отримав від московських друзів мільйон доларів США на ЗМІ та організацію структур нових і водночас старих «лівих» сил. Лєшек Міллєр звісно закинув проект, а так звані «економічні» авторитети та «авторитетні олігархи» на зразок Алєксандра Ґудзоватого з телеекранів переконували у недоцільності такого проекту, оскільки, як стверджували вони – «У нас дешевий російський газ». Такий наратив продовжував кабмін Дональда Туска, а віце-прем’єр в його уряді – Вальдемар Павляк - підписав з представниками Москви, як виявилося згодом, вже після краху уряду Туска і його втечі до Брюсселя на посаду, як іронічно пишуть публіцисти, «короля Європи», найбільш збиткового в Європі газового контракту. Результат так званого «дешевого російського газу», який відстоювали Міллєр, Туск та Павляк був такий, що не найбагатші споживачі в Польщі платили за газ найвищу ціну в Європі, а найбагатші, тобто німці - найнижчу. Звісно, кожна людина, яка здатна логічно думати, розуміла, що про жодні так звані «ринкові ціни»  за газ Путіна мови бути не може. Щойно після кільканадцяти років від першого задуму качати до Центрально-Східної Європи газ із Норвегії, політичні зміни на польській політичній сцені дозволили відновити проект.

Від парламентських та президентських виборів у 2015 році, люди відповідальні за безпеку польської енергетики, зокрема міністр Пйотр Наїмський, дуже ефективно разом із міжнародними партнерами готували будівництво труби. Врешті решт, у травні 2020 року, в умовах спалаху першої хвилі пандемії Covid-19, президент Анджей Дуда висловив оптимістичну звістку:

«Немає жодної поганої пори, щоб проголосити добру новину за цих важких часів, коли боремося з пандемією коронавірусу, коли дещо із занепокоєнням споглядаємо в майбутнє, бо не знаємо, наскільки глибоким може виявитися економічна криза, що прийшла з цією пандемією. Справді, ми маємо дуже добру новину для Польщі, не лише на найближчий час, але, вірую у це глибоко, - на десятиліття. Отже, починається період будівництва. І з посмішкою споглядаю на пана міністра Наїмського, і на пана президента правління Gaz-System, починається будівництво – Baltic Pipe, тобто цього славнозвісного газопроводу, який проходитиме насамперед із норвезького шельфу до Данії, а опісля - через Данію, і саме з Данії Baltic Pipe далі - до Польщі, на наше узбережжя, до місцевості Тженсач, де з Балтійського моря цей газопровід виходитиме на польське узбережжя».

Фото: baltic-pipe.eu/Energinet/Palle Peter Skov Фото: baltic-pipe.eu/Energinet/Palle Peter Skov

Початок будівництва наземної інфраструктури, необхідної для транспорту газу з Норвегії почався торік – у травні 2020 року - завдяки міжнародному співробітництву європейських партнерів. Так тоді говорив президент Дуда:

«Ця інвестиція починається буквально найближчими днями, вже будуть конкретні будівельні роботи. Точно 30 квітня, компанія Gaz-System підписала вже виконавчий контракт на будівництво із фірмою Saipem  і будівництво починається. Вона вже має всі необхідні сертифікати, як польські, так і датські. Сайпем займатиметься прокладанням цього газопроводу дном Балтійського моря на відрізку між Данією та Польщею. Інвестиція воднораз почнеться на датському та польському узбережжі».

Президент Дуда в ході роботи над проектом норвезько-польського газопроводу вказував на необхідність покінчити із монополією Ґазпрому:

«Якщо ми говоримо про повну диверсифікованість поставок газу до Польщі, якщо говоримо про повну незалежність Польщі як споживача від поставок газу з Росії – це саме така віха в історії до повної незалежності. Компанія Gaz-System спирається тут на два основні інструменти, якими нині володіємо в газовій незалежності – з одного боку - це термінал скрапленого газу в місті Свиноустя імені президента Лєха Качинського, який розбудовують, щоб його об’єм міг складати 17,5 млрд кубометрів на рік. Цього результату ми досягнемо вже незабаром. Натомість другим великим проектом диверсифікації поставок газу, чи можливості диверсифікації поставок газу, який називаємо „Північними воротами” – є, з одного боку, наш термінал у Свиноусті, а з другого – це саме Baltic Pipe – і цей другий елемент тепер рухається вперед, і це дуже радісна звістка».

Фото: baltic-pipe.eu/Energinet/Palle Peter Skov Фото: baltic-pipe.eu/Energinet/Palle Peter Skov

За рік після цих слів президента Дуди, - у ці дні, на початку травня 2021 року, три судна італійського концерну Сайпем у порті в Роттердамі стояли готові до роботи при газопроводі. Нещодавно, про підготовку суден, повідомив глава управління компанії Ґаз-Систем Томаш Стемпєнь:

«Тривають останні роботи з технічної підготовки. Перевірка виробничої лінії, зварювального обладнання на суднах. Три десятиліття зусиль, і врешті ми на такому етапі, де помітні результати».

Газопровід Baltic Pipe матиме майже триста кілометрів довжини. До інвестиції належатимуть два відрізки на дні Північного моря та Балтійського моря, газокомпресорна станція у Данії та розбудовані газотранспортні мережі у Данії та Польщі. Міністр Пйотр Наїмський, який від понад 20-ть років робить все можливе задля побудови «Північних воріт», пояснив важливість цього проекту для енергетичної безпеки:

«Це істотний, найвагоміший елемент стратегії диверсифікації джерел і напрямків поставок газу до Польщі».

Baltic Pipe - це один з найвагоміших інфраструктурних проектів, який має змінити сувернітет не лише Польщі, але також інших держав Центрально-Східної Європи. Не менш значуще двостороннє та регіональне співробітництво регіону між Росією та Німеччиною. У столиці Румунії відбулася зустріч Бухарестської дев’ятки. Про мету саміту в Бухаресті розповів голова Бюро міжнародної політики президента Кшиштоф Щерський:

«Цей саміт дає дуже чіткий сигнал про союзницьку солідарність, про потребу захисту в рамках концепції „360 градусів”, тобто із всіх напрямків звідки може прийти загроза, але перш за все йдеться про згуртованість східного флангу НАТО, тому, що, як бачимо, нині цей фланг зазнає сильного натиску з боку російських військових частин Чорного моря. Як і російські частини Балтійського моря стали місцем політичної напруженості. Ми у безпеці, оскільки ми в НАТО, хочемо згуртовувати НАТО».

На саміті в Бухаресті президент Дуда визнав такі зустрічі ефективним методом узгодити позиції держав регіону напередодні саміту всього НАТО:

«Напередодні саміту НАТО в Брюсселі, я радий, що такі зустрічі стали дуже доброю, і сміливо вже можна сказати, перевіреною традицією, що наша частина Європи, яка в рамках НАТО має свої обумовлення і свої потреби, а також, звісно, свій погляд на питання безпеки, зустрічається разом і обговорює їх перед зустрічами всього Північноатлантичного альянсу на те, щоб мати можливість одним голосом, згуртовано, а водночас, не сумніваюся, ефективніше - представити свою позицію».

Президент Польщі Анджей Дуда на відеосаміті лідерв країн Бухарестської дев'ятки, що відбувся у Бухаресті за участі президента США Джо Байдена та очільника НАТО Єнса Столтенберґа (Фото: PAP/KPRP/Igor Smirnow) Президент Польщі Анджей Дуда на відеосаміті лідерв країн Бухарестської дев'ятки, що відбувся у Бухаресті за участі президента США Джо Байдена та очільника НАТО Єнса Столтенберґа (Фото: PAP/KPRP/Igor Smirnow)

У дебатах лідерів східного флангу НАТО – Польща, Румунія, Литва, Латвія, Естонія, Чехія, Словаччина, Болгарія та Угорщина - в онлайн-форматі брав участь також президент США Джо Байден та генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ.

У Бухаресті президент Анджей Дуда особливу увагу приділив Україні та Білорусі. «Ані Європа, ані світ не можуть відводити очей від цієї частини нашого континенту. Абсолютно всі ми тут мусимо відстоювати Україну, з одного боку, але з іншого боку, ми також повинні стояти на варті нашої безпеки», - заявив Дуда. Президент переконаний, що на саміті НАТО в Брюсселі саме Україна та її шлях до членства повинна стати одною з основних тем дебатів.

Анджей Дуда звернув увагу, що у Бухаресті всі учасники добачали агресію з боку путінської Росії:

«У всіх висловах звучали такі ж самі наголоси, пов’язанні із питанням споглядання у східному напрямку та однозначного добачання, на жаль, по-суті, постійної небезпеки, яка впродовж ряду років знов випливає звідти як привид стосовно нашої частини Європи».

Солідарність, співробітництво та відкритість на нових членів – це найбільш ефективна відповідь держав Східного флангу НАТО на нервові та агресивні почини Путіна.

Андрій Рибалт

Побач більше на цю тему: Baltic Pipe Росія Путін Польща Газ