Геополітична турбулентність тижня: Венесуела, Іран і інформаційні атаки Кремля

Події минулого тижня продемонстрували різке загострення одразу в кількох регіонах світу — від Латинської Америки до Близького Сходу та Східної Європи. Військові дії у Венесуелі, масові протести в Ірані та інформаційний резонанс довкола повідомлень про обстріл резиденції Путіна стали ключовими темами міжнародного порядку денного. Про ці події Олексій Бурлаков поговорив із головою Центру аналізу та стратегії Ігорем Чаленком, а також із політологом Станіславом Желіховським

Фото ілюстративне/ Демонстрант із плакатом прибуває на протест в Атланті, штат Джорджія, США, проти військових дій США у Венесуелі, 3 січня 2026 року. Президент Трамп оголосив, що американські війська успішно захопили президента Венесуели Ніколаса Мадуро та його дружину під час серії масштабних нічних ударів по Каракасу 3 січня 2026 року.

PAP/EPA/ERIK S. LESSER

Міжнародний інформаційний простір протягом тижня формували новини з Венесуели, де події розгорталися стрімко та викликали реакцію провідних світових гравців. Паралельно ситуація в Ірану знову загострилася через протести, які були жорстко придушені владою, що лише посилило напруження у відносинах Тегерана із Заходом. Усі ці процеси засвідчили зростання нестабільності в різних частинах світу та посилення силових і гібридних інструментів у міжнародній політиці.

Окрему увагу цього тижня привернули й повідомлення з Росії, зокрема інформаційна хвиля навколо нібито обстрілу резиденції президента, яка не отримала підтвердження та набула ознак інформаційної кампанії. На тлі війни проти України та спроб Кремля впливати на міжнародний порядок денний такі вкиди залишаються елементом ширшої стратегії дезінформації. Сукупно ці події формують складний глобальний контекст, у якому кожне нове загострення має потенціал ширших наслідків.

Послухати повну версію розмови можна в аудіозаписі або на сторінці з подкастами.

Олексій Бурлаков