У ніч на 9 січня Росія застосувала балістичну ракету середньої дальності для удару по Україні — так званий «Орешник». Це стало другим зафіксованим використанням цього ракетного комплексу у війні проти України.
Це балістична ракета середньої дальності, яка, насправді, наразі все ще перебуває на етапі випробувань. Перше застосування відбулося у Дніпрі. Друге, ймовірно, використання цієї ракети завершилось її розпадом у повітрі під час одного з випробувань. Тепер же третя спроба була успішною. Питання у тому, що було ціллю цього удару? Як зазначає експерт Defense 24 Бартломей Випартович, це була демонстрація Москви своїх ударних можливостей.
Posłuchaj Тиждень. Чому насправді Росія атакувала Україну "Орєшніком"?
26:03 TYZDEN_10_01.mp3 Тиждень. Чому насправді Росія атакувала Україну "Орєшніком"?
«Це ракета, яка летить з дуже великою швидкістю, як і личить балістичній ракеті. Це гіперзвукова ракета. І тут виникає складність для української сторони з перехопленням таких ракет, оскільки Україна наразі не має систем протиракетної оборони, пристосованих до знищення цілей такого типу.
Тож, це доволі складний виклик для Збройних Сил України і для України загалом. Деякий час тому говорили, що виробництво однієї такої ракети займає приблизно пів року. Як, насправді, довго вони виробляються, і скільки саме таких ракет уже існує, ми не знаємо.
Оскільки "Орешник" оповитий доволі великою таємницею не лише з боку західних держав, а й всередині самої Росії. У відкритих джерелах немає даних, із яких би ми могли отримати конкретну інформацію. Тож, справді, постає питання, скільки цих ракет існує, і яким чином Російська Федерація планує їх використовувати.
Ми знаємо, зокрема, що один із носіїв цієї зброї нещодавно був перекинутий до Білорусі. І тут виникає ще одне питання, чи знаходиться в Білорусі лише сама пускова система, чи також ракети до неї. Хоча тут у мене є сумніви».
За даними українських спецслужб, ракета була випущена з Астраханської області Росії, полігону «Капустин яр». Вона впала на території Львівської області, недалеко від кордону з Польщею. Українська влада попередила Польщу про можливість такого удару, через що польські системи ППО, включно з батареями Patriot, були приведені у бойову готовність. Служба безпеки України вже оприлюднила фото та уламки ракети, знайдені на місці удару, які підтверджують використання саме комплексу «Орешник», але без бойового заряду. Експерт Defense 24 Бартломей Випартович:
«Збройні сили Росії використали лише одну ракету типу "Орешник". Ймовірно, вона несла шість незалежно націлюваних бойових блоків, які могли повністю підірвати поблизу якоїсь важливої критичної інфраструктури. Про це говорять вже тривалий час, адже росіяни загалом, коли застосовують потужніші і дорожчі ракети, зазвичай завдають ударів саме по районах розміщення критичної інфраструктури.
Можливо, і цього разу атака була спрямована на такий об'єкт. Спочатку з'явилась інформація, що ціллю було місце зберігання газу, однак, українська сторона ці відомості спростувала. Перед усім, якщо говорити про "Орєшнік", то це ракета, яка рухається зі швидкістю близько 13 тисяч кілометрів на годину. Це приблизно 3,6 тисячі метрів за секунду. Отже, це, справді, надзвичайно швидка ракета, її застосування не відбувається у вакуумі. Під час цього удару Росія використала не лише саму ракету "Орешник", а й інші засоби враження.
Йдеться, зокрема, про крилаті ракети "Калібр", запущені із Чорного моря, а також про балістичні ракети "Іскандер-М" із Брянської області. Тож, якщо говорити саме про факт застосування, то одиночне використання такої зброї не є переломним моментом у війні. Проте, якщо це перейде у фазу серійних атак, тоді Україна матиме серйозну проблем».
Москва в офіційній заяві стверджує, що удар був відповіддю на нібито атаку українських сил на резиденцію російського президента. Українська ж влада розцінює застосування такої ракети на території, близької до кордонів НАТО та Євросоюзу, як значну ескалацію і військовий злочин. Аналітики з Американського інституту вивчення війни вважають, що обрання за ціль Львівської області є невипадковим. Кремль прагнув завдати удару в західну частину України близько до кордонів Євросоюзу, щоб надіслати сигнал союзникам України і залякати Захід перед можливим розгортанням іноземних військ чи гарантій безпеки, про що зараз йдеться під час переговорів щодо закінчення війни в Україні.
Експерт Defense 24 Бартломей Випартович говорить про те, чи є чим захищатися у Польщі у разі подальшої ескалації з боку Москви:
«Йдеться про протиракетну оборону вищого рівня, зокрема, американські ракети Standart СМ-3, один із варіантів яких розміщений на базі в Редзиково. Є також ізраїльська система, яка віднедавна використовується Німеччиною. Тобто, можливості для перехоплення ракет такого типу існують. Однак, перед усім слід поставити одне просте запитання.
Дуже складно перевірити реальну ефективність будь-яких протиракетних систем проти такого рішення, яким володіє Росія. Воно може містити елементи прориву протиракетної оборони або ж передбачати використання інших систем під час скоординованої атаки, які перевантажуватимуть роботу протиповітряної та протиракетної оборони. Загалом, навіть обмежене застосування невеликої кількості таких ракет може спричиняти доволі значні руйнування».
За оцінками експертів, удар може розглядатися як частина російського брязкання ядерної зброї, тобто, демонстрації здатності застосувати ракети, які теоретично здатні нести ядерні боєзаряди, хоча у випадку 9 січня могла бути ракета без бойової частини або з тренувальними елементами.
Президент України Зеленський назвав атаку викликом не лише для Києва, а й для Варшави, Бухареста, Будапешта, оскільки відбулося це поруч з кордоном Євросоюзу. Експерт Defense 24 Бартломей Випартович уважає, що нинішній удар «Орешником» мав більше пропагандистську мету, аніж військову.
«Використовуючи "Орешник", Росія залякує не лише Україну, а й Захід, зокрема, Польщу. Варто зважити на те, наскільки близько до кордонів НАТО відбувся цей удар. Це своєрідний сигнал, який Росія використовує, демонструючи готовність до можливої ескалації. Отже, з наративної точки зору він має дуже велике значення. Водночас, не варто применшувати його військову вагу, адже вона також є суттєвою».
Лариса Задорожна