X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

«Gazeta Wyborcza»: Кремль визначив нових ворогів: Туреччину та Польщу

04.01.2021 12:54
Російський економіст і політолог Владіслав Інозємцев підводить підсумки 2020 року в Росії
Ілюстраційне фотоpxere.com - CCO "domena publiczna"

«На переконання Москви, сценарії багатьох торішніх подій, зокрема, в Білорусі та Нагірному Карабаху, писалися “за кулісами”, у Варшаві та Анкарі, - пише на шпальтах видання «Gazeta Wyborcza» російський політолог та економіст, директор Центру дослідження постіндустріального суспільства Владіслав Інозємцев. Як зауважує автор статті, в Росії зміцнюється наратив про те, що «Захід знову виступає проти Росії, а іслам витісняє християнську цивілізацію». Владіслав Інозємцев звертає увагу, що Москва пильно спостерігала за подіями в Білорусі та на Кавказі, ігноруючи при цьому серію переворотів у Киргизстані. 

«На зламі 80-90 років минулого століття, коли розпадався СРСР, у Москві вигадали термін “близький закордон”. Спочатку цим терміном окреслювалися балтійські держави, а згодом — усі держави СНД. Так публіцисти та політики свідомо зменшували статус цих держав до рівня постколоніальних і вносили їх у “зону виключних впливів” Москви. Роками в російському уряді, поряд Міністерста закордонних справ, функціонувало міністерство з питань СНД, а депутати Держдуми називали колишні республіки “суверенними, але не незалежними”. Спроби цих країн перейти “до іншого табору” в Москві вважалися зрадою та провокували жорстоку реакцію Росії, включно з військовим втручанням — як це було в Грузії та Україні». Але, як пише автор статті, ця риторика не стосувалася всього пострадянського простору, а тільки території від Білорусі та України по Молдову, а також простору від Абхазії до Нагірного Карабаху. «Нікого в Москві не тривожили думки про боротьбу за права росіян в Таджикистані чи Туркменістані, звідки наприкінці 90-х були змушені виїхати сотні тисяч етнічних росіян. Натомість російські політики із запалом боролися на російську мову в Україні чи права російської меншини в Латвії та Естонії», - читаємо.

Як пише Владіслав Інозємцев, у Росії активно відроджуються та процвітають імперські настрої, і на сусідні держави на Заході Москва дивиться як на згаданий «близький закордон», а дії Туреччини та Польщі в цих регіонах Кремлю зовсім не подобаються. Натомість, - зауважує Інозємцев, - допомога Туреччини, яку вона надала легальному уряду в Азербайджані — це не те саме, що терористичні операції Росії на сході України, а видаванням білоруським полякам Карт поляка не можна порівнювати із роздаванням російським паспортів мешканцям Придністров’я або Абхазії.

«Безперечно, кожна держава має свої інтереси, а програма Східного партнерства має на меті не боротьбу з Росією, а наближення держав-учасниць до Європи. Але Кремль цього не бере до уваги. У Москві визначено двох нових ворогів — Туреччину та Польщу, як колишніх імперських конкурентів Росії».

Як пише автор статті, Росія є не стільки неєвропейською державою, скільки несучасною державою, котра свою ідентичність складає із елементів з минулого, і боїться всього нового. «Надмірне та вибіркове черпання з історії спричиняє агресивність Росії, а підхід до актуальних процесів як до боротьби між імперіями може тільки посилити імперський апетит Кремля», - пише Інозємцев. І застерігає: «Процеси, які розпочалися в Білорусі 9 серпня та на Кавказі 27 вересня, далекі від завершення. І якщо сусіди Росії не хочуть бути здивованими розвитком цих подій, повинні навчитися аналізувати явні та приховані наміри Кремля — навіть якщо їх приводи можуть видаватися сучасному світу абсолютно ірраціональними».

Я.С.


Побач більше на цю тему: політика Росія