Автор статті розмірковує про ситуацію з низьким балом для Польщі від українського журі на пісенному конкурсі Євробачення 2022. Те, що українське журі конкурсу Євробачення не поставило жодного балу представнику Польщі, стало несподіванкою. Але ще більшою несподіванкою для Маріуша Цєсьліка є чисельні коментарі в інтернеті, котрі пояснюють, що це не має жодного значення і є проявом польських комплексів і що вся ця ситуація немає нічого спільного з політикою.
На думку автора статті, все абсолютно протилежно. Такі жести мають своє значення, комплекси тут ні при чім, а Євробачення, як і вся попкультура - це чиста політика.
Здається, нікому не треба пояснювати, що свої політичні вподобання має зокрема Голівуд, який активно критикує республіканців (на чолі з Трампом) і глорифікує сексуальні чи расові меншини. Політична коректність, що базується на дуже шляхетному фундаменті і має також свої добрі сторони, стає там все жорсткішою. Але не обов’язково шукати прикладів так далеко, зазначає автор статті.
Якщо Євробачення немає нічого спільного з політикою, то чому там перемогла звичайна українська пісня, а не одна з кількох інших, які їй ні в чому не уступали? Чому декілька років тому Євробачення виграла жінка з бородою, тобто трансвестит Кончіта Вурст? Чому у цьому конкурсі перемагають транссексуали? Чому Кіпр завжди ставить високий бал Греції, натомість Греція (і Кіпр) ніколи не підтримували Туреччини, а скандинавські країни завжди підтримують один одного? Чому на Євробаченні ніколи не переможе консерватор чи гомофоб, навіть якщо він буде музичним генієм? Саме тому, що – як слушно зауважила польська лауреатка Нобелівської премії Віслава Шимборська – наша «епоха є політичною».
Це стосується поп-культури так само, як і спорту. Телевізійне журі конкурсу (за винятком кількох консервативніших держав) підтримує права ЛГБТ-спільноти, а країни, культурно і політично близькі, підтримують одна одну на конкурсі. Натомість Україну сьогодні підтримують усі.
Кожен, хто слідкує за подіями в поп-культурі знає, що у цій сфері жести мають політичне значення. Це зрештою розуміють і громадяни України, які у соціальних мережах масово розкритикували своє журі за низьку оцінку виступу Кристіана Охмана.
Можливо, це лише випадковість і автор фельєтону не радив би робити з цієї ситуації далекоглядні висновки, але якісь висновки, як і з кожного програшу – зробити потрібно, пише автор статті Маріуш Цєсьлік.
«Rzeczpospolita»/М.Я.