Про наслідки припинення вогню в Україні на шпальтах свіжого тижневика «Sieci» розмірковує Марек Будзіш.
«Якщо Трампові вдасться привести до припинення вогню на умовах, визначених у семипунктовому плані, оприлюдненому Reuters, то у новій моделі безпеки роль Європи буде зменшена, хоча їй додасться обов’язків. Ця нова, менш важлива роль держав Західної Європи означає поглиблення кризи в атлантичних відносинах, а, можливо, навіть кризу в НАТО. Якщо мир в Україну буде досягнутий без участі НАТО і навіть коштом відмови від його розширення, то зміни, хоча, ймовірно, прикриті риторикою єдності, будуть глибокими», — пише автор.
11:21 01CCE8D4.mp3 «Так, ніби Польща втратила Люблін». «Наслідки припинення вогню в Україні». Огляд польських медіа
Як зауважує Будзіш, у новій моделі безпеки Центральної Європи, що створюється поряд з НАТО, бо на тлі планів Трампа Україна має відмовитися від членства в Альянсі, значення її збройних сил і політики Києва буде одним із найважливіших елементів стабілізації. Якщо після війни Україна хоче почуватися у безпеці та уникнути «овертайму», вона повинна мати армію, що нараховуватиме 800 тисяч солдатів та офіцерів. І тут, за словами автора, з’являються два фундаментальні питання: «хто за це заплатить, і як отримати гарантії, що ці сили будуть частиною стабілізації, а не загострення ситуації в регіоні».
***
Вибори в Румунії. Ультраправі знову перемагають. Що буде у другому турі? Про це читаємо у колонці Матеуша Маззіні на шпальтах тижневика «Polityka».
«Радикальний кандидат Джордже Сіміон, який критикує Європейський Союз та Україну, що перебуває у стані війни з Росією, переміг у першому турі повторних президентських виборів у Румунії», — пише автор.
«У другому турі, незалежно від того, хто до нього ввійде, зустрінуться надзвичайно різні кандидати. Хоча Дан та Антонеску хочуть, щоб Дональд Трамп «був жорсткішим щодо Росії», Сіміон повторює проросійську пропаганду. Він підтримує повернення Румунії до кордонів 1940 року, що на практиці означало б анексію частини сучасної України.
Якщо його оберуть президентом, а він буде фаворитом у другому турі, він приєднається до Віктора Орбана та стане другим політиком в ЄС, який закликає до перегляду територіальних кордонів суверенних держав у Європі. Раніше він вимагав, щоб до конституції Румунії було включено повну заборону одностатевих шлюбів.
Він каже про війну в Україні, що «це не війна румунів», а також повторює кремлівські кліше про те, що конфлікт був спричинений Заходом, спровокувавши Росію на вторгнення. Він натхненний політичним стилем Трампа та MAGA, популярний в інтернеті та плавно захопив значну частину електорату Келіна Джорджеску, дискваліфікованого переможця першого туру в листопаді 2024 року», — пише публіцист.
***
«Невизначеність і хаос, як стратегія, перетворюють США на глобальне посміховисько, особливо після того, як спроби швидко припинити війну в Україні або запровадити новий митний порядок у міжнародній торгівлі закінчилися невдачею. Вашингтон, можливо, починає це усвідомлювати, але знадобиться деякий час, щоб випустити повітря з повітряної кулі Дональда Трампа. Операцію потрібно проводити обережно, щоб закоханий в себе пацієнт випадково не луснув», — застерігає Якуб Мєльнік на шпальтах тижневика «Wprost».
«Проблема полягає в тому, що в перші місяці свого перебування на посаді Трамп досяг успіху виключно в публічній пихатості та хизуванні своєю владою, яку він, однак, дуже погано використовував на міжнародній арені. Через це Сполучені Штати стали посміховиськом, а їхній президент — чимось на кшталт дідуся з особливими потребами. Весь цивілізований світ вважав за справу честі пояснити йому, що Путін його дурить, і що його митна політика призведе Сполучені Штати до руїни, від якої виграє лише Китай», — пише автор.
***
Польський журналіст Павел Лісіцький на шпальтах тижневика «Do Rzeczy» намагається описати стан переговорів між США, Росією та Україною. За його словами, «ми маємо лише часткову інформацію, і вона часто є надзвичайно упередженою. Тому незрозуміло, що насправді є умовою угоди, а що є димовою завісою. Однак деякі речі здаються зрозумілими».
«Перше і найважливіше: війна в Україні була типовою проксі-війною, яку вели США руками українців проти Росії. Найбільш очевидними є американські пропозиції, які чітко говорять про легалізацію російської окупації Криму та збереження Москвою територій, захоплених нею військовим шляхом. Якби це була, як польські експерти послідовно нам кажуть протягом трьох років, війна між Росією та Україною, то як можна пояснити цю своєрідну ситуацію, за якої рішення щодо територіальної цілісності України приймають представники Вашингтона?» — аргументує Лісіцький.
По-друге, як продовжує польський публіцист, все вказує на те, що війна закінчилася перемогою Росії. «Якщо задекларованою метою Заходу з початку війни було збереження територіальної цілісності Української держави та введення її до НАТО, то сьогодні про це ніхто при здоровому глузді не говорить.
***
У розмові з порталом Onet.pl докторка Аґнєшка Бриц з Університету Міколая Коперника в Торуні попереджає, що США можуть відмовитися від посередництва у розмовах між Україною та Росією.
«Ті, хто має найбільший вплив на те, щоб посадити сторони за стіл переговорів, не знають, як це зробити, і не впевнені, чим це закінчиться. Можливо, посередник, США, припинить свої зусилля», — говорить вона.
За словами політологині, Дональд Трамп «обсипав Путіна дипломатичними подарунками». «Російського президента стримує в переговорах не питання України, а перезавантаження зі Сполученими Штатами та відновлення відносин. Росіяни прагнуть повернутися на міжнародну арену, а американці — скасувати санкції. Вони сподіваються, що Європа наслідуватиме цей приклад, і Росія поверне заморожені кошти», — сказала вона.
Опрац./Тарас Андрухович