Матура у Польщі потребує змін
Матура, тобто іспит на атестат зрілості у Польщі давно перестала бути лише випускним іспитом, а перетворилася на дзеркало, в якому відображається весь стан польської освіти. І відображення це невтішне, — пише у статті для OKO.press вчителька польської мови зі стажем Аґнєшка Цесєльська. Вона ставить під питання сенс нинішньої організації матури. Щороку в травні школи фактично припиняють нормальне функціонування, адже вчителі зайняті в екзаменаційних комісіях, молодші класи залишаються без уроків: їх, або скасовують, або скорочують, а навантаження на педагогів виходить далеко за розумні межі. Письмовий іспит з польської мови триває 240 хвилин, що еквівалентно чотирьом годинам. На думку педагогині, це більше тестує фізичну витривалість, аніж знання.
Окрема проблема, за її оцінками, — усний іспит. Молодь не боїться тестів з іноземних мов, де спілкування нагадує реальний діалог, натомість розмова про польську літературу нагадує відповідь за шаблоном щодо середньовічних текстів, яких школярі часто не читають. Авторка не закликає до скасування усних іспитів, навпаки, вважає, що вміння говорити, аргументувати, висловлювати власну думку є ключовою компетенцією. Проте пропонує перетворити їх на внутрішньошкільну справу, провести раніше, ще в першому семестрі останнього року навчання. Це, на її думку, розвантажило б травень і дало б змогу повернути нормальне шкільне життя.
OKO.press
Польща отримала всі п'ять літаків «Геркулес» за американською програмою військової допомоги
Портал Onet.pl з посиланням на інформацію журналу «Нова Військова Техніка» і portalmilitarny.pl повідомляє про завершення багаторічного процесу переозброєння польської військово-транспортної авіації, яка отримала п’ятий і останній літак «Геркулес» C-130H. Машина пройшла капітальний ремонт у Військових авіаційних заводах у Бидґощі після доставки зі США.
Усі п'ять літаків були отримані безоплатно в межах американської програми військової допомоги, — однак Польща покрила витрати на їх трансфер, що склали близько 14 мільйонів доларів. Угоду було укладено у квітні 2021 року. Перед введенням в експлуатацію літаки потребували масштабного ремонту й оновлення навігаційного обладнання відповідно до сучасних стандартів. Через більший, ніж очікувалося, обсяг робіт усі п'ять «Геркулесів» надійшли на польську службу з дворічним запізненням.
Їхня попередня модель традиційно використовувалася для перевезення особового складу і вантажів для польських контингентів за кордоном, а також для евакуації громадян з небезпечних регіонів. Наразі Повітряні сили Польщі мають у розпорядженні п'ять щойно відремонтованих «Геркулесів» C-130H і один справний C-130E.
Onet / Nowa Technika Wojskowa
Російський День перемоги в тіні фінансової катастрофи
Російська влада боїться українських дронових атак, особливо це було відчутно напередодні церемонію параду до Дня перемоги на Красній площі у Москві, — пише видання Wprost. Навіть патріарх Кіріл публічно молився за безпечний перебіг значно скромніших, ніж зазвичай, святкувань 9 травня. У публікації також ідеться про чутки щодо Владіміра Путіна, який нібито уникає Москви й резиденції на Валдаї після атак українських дронів, обираючи краще захищені місця. Wprost пише і про напруження всередині російських еліт, зокрема, керівники спецслужб, за інформацією автора, шукають винних у невдачах війни проти України, а радикальні імперські кола дедалі голосніше говорять, що війну з Києвом неможливо виграти.
Окрема тема — стан російської економіки. Звичайні росіяни, — пише Wprost, дедалі більше бояться, що держава може дістатися до їхніх приватних заощаджень, щоб фінансувати війну. Офіційний культ перемоги контрастує з реальністю країни, виснаженої війною, страхом перед українськими дронами та браком грошей. Автор статті також підкреслює, що український спротив зміцнів не лише завдяки підтримки Заходу, адже Україна дедалі більше покладається на власні військові можливості, а кампанія ударів по російській нафтовій інфраструктурі стала для Москви джерелом справжньої паніки.
Wprost
Лукашенка системно знищує польську культуру в Білорусі
Режим Аляксандра Лукашенки системно нищить польськість у Білорусі, — читаємо у Tygodnik Powszechny. Войцех Кононьчук починає матеріал з історичного тла, адже після Другої світової війни в СРСР залишилося майже півтора мільйона поляків, значна частина — на території нинішньої Білорусі. У часи Перебудови понад 400 тисяч білоруських поляків отримали можливість створювати власні організації, вивчати мову й відбудовувати культурне життя. У 1990 році постав Союз поляків у Білорусі, який згодом налічував близько 25 тисяч членів, а одним із його активістів став Анджей Почобут.
Але зі зростанням авторитаризму Лукашенка почав бачити в незалежній польській активності загрозу. Після 2005 року влада розколола Союз поляків, а після протестів 2020 року репресії стали системними. Окрім арештів Почобута та інші діячі, польські школи перевели на російську, а навчання польської мови стало майже неможливим. Tygodnik Powszechny звертає увагу на паралель із радянськими часами, адже механізм залишається той самий — нищення мови, пам'яті, тільки без масових розстрілів. Майбутнє польської меншини залежить від того, чи впаде режим Лукашенки, адже без демократичних змін плекати польськість у Білорусі без страху покарання неможливо.
Tygodnik Powszechny
Штучний Інтелект загрожує Вікіпедії
Англомовна версія Вікіпедії запровадила суворі обмеження проти Генеративного штучного інтелекту (Generative AI). Великі мовні моделі більше не можуть використовуватися для написання чи редагування статей енциклопедії, — пише Business Insider Polska. Дозволені лише два вузькі випадки — базова обробка власного тексту та переклади після перевірки людиною.
Причина не лише в очевидних помилках, коли ШІ вигадує факти. Значно небезпечніші, як пояснює автор матеріалу Мєшко, помилки, замасковані під достовірну інформацію: цитати, в яких модель непомітно змінює зміст висловлювань, або факти, що виглядають правдоподібно, але після ретельної перевірки виявляються вигаданими. Журналіст ділиться власним досвідом використання ШІ, він зафіксував, що модель змішала три різні події, доповнила їх неіснуючими цитатами, а коли це викрили — створив нові, теж неправдиві.
Проте головна загроза, на думку автора, — економічна. Дедалі більше користувачів отримують інформацію безпосередньо від ШІ-інструментів, не переходячи до першоджерел. Трафік Вікіпедії падає, тоді як трафік ботів зростає. Виникає замкнене коло: моделі навчаються на контенті, який самі ж і генерують, дедалі більше відриваючись від реальності. Вікіпедія намагається захистити принцип, що твердження без перевіреного джерела не має права на існування.
Business Insider Polska
США вимагають доступу до моделей ШІ перед їх виходом в експлуатацію
Адміністрація Дональда Трампа побудувала неформальну систему сертифікації штучного інтелекту. Google, Microsoft і xAI погодилися надавати американському Центру стандартів та інновацій у сфері ШІ (CAISI) доступ до своїх моделей ще до публічного релізу, — йдеться у матеріалі Business Insider Polska.
Відомо, що OpenAI та Anthropic переукладуть угоди, що діяли з 2024 року, — і також включаться в цей механізм. Формально йдеться про «добровільну» співпрацю, але тиск на них є очевидним. Anthropic свого часу відмовилася надати Пентагону доступ до своєї моделі для масового стеження та автономної зброї. У відповідь компанію внесли до чорного списку загроз для національної безпеки, а федеральний суддя згодом охарактеризував цей крок як «оруеллівський».
Центральним нервом конфлікту стала модель Anthropic під назвою Mythos — потужний інструмент, здатний виявляти вразливості у кіберзахисті. Саме навколо неї загострилися суперечки між Білим домом і компанією. Сам CAISI — нащадок Інституту безпеки ШІ, — досі не має стабільного правового статусу.
Business Insider Polska
У Польщі стабілізується паливний ринок: бензин і дизель можуть подешевшати
У Польщі очікують зниження цін на пальне після травневих подорожчань. За оцінками аналітиків e-petrol.pl, ринок почав подавати сигнали стабілізації: раніше роздрібні ціни зросли через стрибок котирувань нафти й дорожче готове пальне, але останні дні принесли помітне здешевлення у гурті. Найсильніше подешевшав дизель, який перед тим найшвидше реагував на зростання. Видання наводить середні гуртові ціни: кубометр бензину 98 коштує 6047,40 злотого, бензину 95 — 5583,20 злотого, дизеля — 6212,40 злотого, а легкого мазуту — 5243,20 злотого. Порівняно з попереднім тижнем це означає падіння від понад 120 до понад 250 злотих за кубометр залежно від виду пального. На заправках, за даними видання Wprost, минулого тижня середня ціна бензину 98 становила 6,97 злотого за літр, бензину 95 — 6,47, дизеля — 7,27, автогазу — 3,78. Прогноз на 11–17 травня обережно оптимістичний: популярна «95» може коштувати 6,27–6,36 злотого за літр, дизель — 6,99–7,11, а автогаз — 3,68–3,77. Водночас видання нагадує, що на початку тижня має з’ясуватися майбутнє пакета «Ceny Paliw Niżej», який встановлює максимальні ціни на пальне і діє лише до 15 травня. Тож для водіїв найближчі дні будуть важливими не лише через можливе здешевлення на колонках, а й через рішення влади, від якого залежатиме подальша модель втручання держави у паливний ринок.
Wprost
Підготувала Христина Срібняк