У понеділок, 17 серпня, польські видання коментують суботній парад, присвячений Дню Війська польського. Як повідомлялося, це найбільший в історії Польщі військовий парад, у ньому взяло участь орієнтовно дві тисячі солдатів і 300 одиниць військової техніки, включаючи винищувачі F-35, танки «Abrams», «K2», «Leopard», бойові машини піхоти «Borsuk», а ще «Krabs», «Rosomak», зенітний ракетний комплекс «Patriot», безпілотники «Gladius» та інші новинки, а також 60 літальних апаратів.
Цей захід був центральним елементом відзначення свята Збройних сил Польщі, яке припало на 106-і роковини Варшавської битви 1920 року, під гаслом «Польща SAFE — Безпечна Польща». Міністерство національної оборони назвало його найбільшим показом збройних сил в історії Польщі за кількістю техніки та задіяного особового складу. На порталі www.gazetaprawna.pl відзначено, що у святі взяли участь усі види війська. Їх представники пройшли і проїхали магістраллю Віслострада у Варшаві уздовж Вісли, а у водах Гданської затоки відбувся морський парад.
На порталі www.rp.pl читаємо: «Картина нашої готовності». Публіцист «Марек Козубаль наголошує, що військовий парад був багатогранною демонстрацією сили, національної ідентичності та легітимності влади. Підкреслював гордість, дисципліну та бойову готовність польської армії, а також фактор стримування стосовно потенційного агресора. Парад продемонстрував значення військових альянсів завдяки участі іноземних контингентів. Як читаємо, парад підкреслив потребу сильного лідерства у важкі часи. Причому незапрошення українських солдатів викликає питання щодо майбутніх союзницьких відносин.
Публіцист видання Мацей Мілош пише на www.rp.pl: «Запарадувати дійсність». За словами автора, військовий парад продемонстрував прогрес у закупівлі сучасного обладнання. Проте надалі існують серйозні проблеми, зокрема немає ефективної системи навчання резерву, а також ефективної системи командування та управління. Додатково, промислова та логістична база потребує термінового розвитку, щоб забезпечити обороноздатність. «Незважаючи на позитивні зміни в її оснащенні, армія ще не повністю готова до потенційних загроз», — коментує дописувач.
На www.gazetaprawna.pl наведено результати опитування SW Research: «Витрати на армію повинні зростати». Виявляється, понад половина польського суспільства підтримує збільшення військових витрат. 17,5 відсотка респондентів вважають, що армію необхідно зміцнювати навіть за рахунок інших бюджетних витрат. 33,2 відсотка пов’язують свою згоду від ситуації державного бюджету. Жінки та молоді люди більш відкриті до ідеї призначати на безпеку більше коштів. Разом із тим, жінки віддають перевагу більш розумному використанню військового. Зараз Польща витрачає на оборону 5 відсотків свого ВВП, тобто понад 200 мільярдів злотих на рік, це один із найвищих показників серед країн НАТО.
Журналіст тижневика «Newsweek» Мацей Новіцький пише про «Дві війни в одній». Як читаємо, «війна в Україні ведеться на двох фронтах: наземному, де помічається мінімальний прогрес, і повітряному, де обидві сторони використовують інноваційні безпілотники. Україна успішно атакує російські стратегічні цілі, зокрема нафтопереробні заводи та склади боєприпасів, навіть на території Сибіру. Метою цих дій є довести до паливної кризи, щоб наслідки війни стали відчутними для цивільного населення РФ». Автор вказує, що Росія має клопоти із захистом своєї величезної території від українських атак, які стають дедалі частішими та ефективнішими.
Повертається тема українського зерна. Видання «Do Rzeczy» наводить заяву колишнього міністра сільського господарства Польщі Роберта Телюса, нібито Польщу засипає українське зерно. Ексміністр, який є політиком опозиційної партії «Право і справедливість» звернув увагу: щоб розглядати питання транзиту українського зерна через Польщу, передусім необхідно ущільнити систему моніторингу, щоб гарантувати, що продукти, які транспортують через польську територію, не залишаться на польському ринку.
Роберт Телюс нагадав рішення, запроваджені 2023 року всупереч позиції Європейської комісії, тобто супроводження транспортів та систему SENT, що дозволяє контролювати маршрут продукції, яку перевозять. За словами політика, уряд Дональда Туска відмовився від цих заходів.
На порталі forsal.pl читаємо про оновлення у Польщі правил, які стосуються військової мобілізації. Тож хто вступить до армії у разі війни? Уряд запевняє, що немає причин непокоїтися, проте дедалі більше людей цікавиться тим, як виглядатиме військовий призов у разі війни, та кого торкнуться нові норми. Метою нових правил є підвищити мобілізаційний потенціал держави та дозволити задіяти більше число громадян у ситуаціях загрози. У певних ситуаціях обов’язок служити може поширюватися також на громадян Польщі, які постійно проживають за кордоном.
І ще про спір стосовно творів мистецтва з України. Родина Любомирських хоче затримати їх у Польщі. Католицьке видання «Tygodnik Powszechny» пише, що родина Любомирських подала позов, вимагаючи захисту двох картин з колекції Львівського історичного музею, які зараз представлені на виставці «Пограниччя Європи» у Музеї Центрального Помор’я в Слупську.
Як пише автор статті Пйотр Косевський, це — «Портрет Роксолани» XVI століття невідомого художника та «Портрет юнака» львівського художника середини XIX століття Алойзія Рейхана. Це не перший випадок, коли родина Любомирських виступає із претензіями стосовно українських музеїв. Під час виставки «Геній Львова» восени 2023 року у Королівському замку у Варшаві її представники вимагали затримання аж 12 картин з колекції Львівської національної галереї мистецтв. Поки суд розглянув клопотання, картини повернули в Україну.
Повний огляд — у звуковому файлі.
Н.Б.