12-13 жовтня у польській столиці триває Warsaw Security Forum. Варшавський безпековий форум, щорічна міжнародна конференція, її організує Фонд імені Казімєжа Пуласького. Це місце обміну досвідом та поглядами у сфері політики безпеки в межах НАТО та Європейського Союзу і країн-партнерів. На конференції присутні високопоставлені представники держав, посли, політики та експерти у справах міжнародної політики та безпеки.
Як читаємо на порталі https://defence24.pl, прем’єр-міністр Дональд Туск під час свого виступу наголосив на необхідності порвати з усіма ілюзіями щодо російської агресії та продемонструвати повну солідарність «від Варшави до Вашингтона».
«Ніхто і ніщо не зніме з Росії повної відповідальності за війну в Україні. Той, хто стверджує, що Україна несе відповідальність за війну, робить агресору подарунок», — заявив політик. Дональд Туск наголосив, що найбільше зацікавлені в мирі та деескалації Україна та Польща. «Україна бореться за виживання, Росія — за домінування», — сказав Дональд Туск. Він додав, що шлях до миру веде не через слабкість. Йдеться про те, «щоб зупинити агресора всіма засобами».
Дональд Туск критично оцінив посилення голосів з обох боків Атлантики, які закликають до зменшення або припинення допомоги Україні. Очільник польського уряду додав: підтримувати Україну відповідає інтересам кожної країни, яка клопочеться про власний суверенітет і безпеку. За його словами, Росія не зупиниться в Україні; вона прагне відновити архітектуру безпеки в Європі, яка існувала до 1989 року.
Тижневик Polityka у статті «Війна щоденна» помістив розмову з українським депутатом Миколою Княжицьким, як відзначено, знавцем Польщі, про необхідність укласти союз понад упередженнями. На запитання, яким є стан польсько-українських відносин, політик відповів: він настільки поганий, що іноді йому хочеться сказати: почнімо з нуля. Але тоді він пригадує собі мільйони поляків, які приймали українців на початку повномасштабного російського вторгнення в Україну. Вони ж не зникли. Також у Польщі проживає понад мільйон українців. Вони працюють, сплачують податки, щедро доплачують до бюджету; стали частиною польського суспільства і тут будують своє майбутнє.
Кажучи про рівень політичних відносин, Микола Княжицький висловив погляд, що польська політика захворіла на короткозорість. Сьогодні стратегічний інтерес відходить на другий план. Важливою стає поточна політика. «А ворог сильний, і наближається важка зима», — додав Микола Княжицький. Він зазначив, що в спільному проєкті Україна могла б внести досвід оборони, армію, збройову промисловість, забезпечення спільних інтересів. За його словами, разом із Польщею вони можуть думати про найсильніший альянс у Європі, і до цього він заохочує українських і польських політиків.
У тижневику Newsweek читаємо допис Малгожати Ноцунь «Так говорить Москва» із заміткою «ШІ на службі у Путіна». Як пише публіцистка, вона на кілька днів увійшла у світ, який пропагандисти Кремля створили за допомогою штучного інтелекту. У мережі вона знайшла форуми, на яких російське суспільство анонімно висловлюється на тему війни в Україні, внутрішньої ситуації в Росії, Європейському Союзі (з особливим врахуванням Польщі), а також у Сполучених Штатах. За посередництвом youtube передивлялася ролики, які створили так звані експерти.
За її словами, там у кількахвилинних дозах передають отруйну силу фейк-ньюзів. Російське суспільство на провінційних територіях живе в умовах інформаційної блокади, впевнене, що в Україні Москва бореться з «фашистами», які планували замах на незалежність Росії. І вірить, що більшість поляків і польок мріє про те, щоб відокремитися з Європейського Союзу і розпочати експансію на берегах Волги. Малгожата Ноцунь відзначає, що для Москви використовувати ШІ дуже вигідно, позаяк створені за її допомогою відеозаписи і тексти коштують копійки, а можна їх вжити на потреби внутрішнього і зовнішнього ринку.
Кремль за посередництвом ШІ переконує своїх громадян, що вони живуть у фортеці в облозі і повинні бути готовими на атаку натівських держав. Опитування Центру Лєвади вказують, що аж 56 відсотків учасників дослідження вважають, що найближчим часом відбудеться атака НАТО на їхню країну.
«Росіяни, які черпають знання з інтернету, переконані, що в Польщі велике безробіття та інфляція, і людям важко зводити кінці з кінцями. На вулицях буцімто панує бруд, і на кожному кроці видно проблему безпритульності та наркоманії», — наголошує авторка.
Видання Sieci помістило статтю «Перш ніж підліток візьме в руки багнет». Йдеться про затримання 13-річного хлопця з Куявсько-Поморського воєводства, який мав у наплечнику гостре знаряддя, чим похвалився в інтернеті. Як повідомляє поліція, цей випадок виявлено завдяки співпраці з іноземними партнерами. Останніми днями у Польщі сталося декілька актів насильства у школах. На Мазовші унаслідок удару ножем, якого завдав колишній учень, загинула працівниця школи. В цьому та в інших нападах були поранені.
Авторка Дорота Лосєвич наголошує, що варто покінчити з мисленням, ніби телефон – це просто пристрій, який служить утриманню зв’язку зі знайомими. Для сучасного підлітка смартфон – це одночасно телевізор, газета, радіо, кіно, бібліотека, двір, школа, гральний салон і місце зустрічей. В аналізі «Діагнози молоді 2026» вказано, що 71 відсоток молодих людей вважає своє покоління залежним від телефонів. Також понад 80 відсотків дітей відкриває акаунти у соцмережах до того, як їм виповниться 13 років, а середня декларована тривалість часу, який вони проводять онлайн, це майже п’ять годин на день. Як читаємо, це не є аргументом, щоб у всіх дітей забрати телефони. Це аргумент поставитися до цифрового простору як до реального середовища життя молодої людини».
За словами публіцистки, «Безпека починається вдома. У школі. У відносинах з батьками. У розмові з учителем. У вмінні відрізнити факт від маніпуляції. У свідомості того, що дитина переглядає, з ким розмовляє і до якого світу належить, коли зачиняє двері своєї кімнати. І, можливо, саме тоді є момент, коли ще можна все змінити».
Видання Sieci помістило також статтю «Паперова держава на війні». «Коли в усій Польщі випробовували системи оповіщення, зокрема включали сирени, найгірше із цим справилися прикордонні гмінні управи. У Холмському повіті у 8 із 15 гмін не було жодної сирени, здатної попередити про повітряну тривогу, а в Люблінському повіті зі 120 сирен вдалося задіяти лише 30. А як поляки загалом реагують на тривогу? Чи знаємо ми, де сховатися?» – такі запитання поставив автор допису Марек Будзіш.
«У вересні на Люблінщині повітряну тривогу оголошували чотири рази. Наймасштабніша така подія була 17 вересня, коли в усьому воєводству пролунав сигнал 630 сирен, попереджаючи мешканців про небезпеку, коли у напрямку Польщі летів російський безпілотник. Він розбився за 4 км від нашого кордону, і це посередньо показало, що влада не має ефективної системи раннього виявлення таких засобів повітряних ударів, траєкторії їхнього польоту та визначення приблизної точки удару. Якби було інакше, навіщо мобілізувати все воєводство, а не лише повіт, якому загрожує небезпека?» – відзначає публіцист.
Як читаємо далі, можна сказати, що це все-таки краще, ніж 30 липня, коли російська ракета вдарила у Тарнаві-Колонії в Білгорайському повіті. Тоді державне телебачення не поширило відповідних попереджень, попри те, що боєголовка ракети Х-101 у багато разів більша, ніж у випадку безпілотників. Польське телебачення формально зобов’язане про це повідомляти. А в брошурі, яку нещодавно розповсюджувало Міністерство внутрішніх справ та адміністрації (її отримали всі поляки, і це коштувало платникам податків 58 мільйонів злотих), – на 35 сторінці чітко вказано, що у разі загрози офіційна інформація з’явиться на державному радіо і телебаченні. Не з’явилася.
Повідомлення із Центру урядової безпеки надійшло до телебачення, але вже за дві хвилини його скасували, позаяк ракета вдарила у мішень, а телебачення не встиг. Можливо, якби снаряд летів повільніше, вдень, або «зачекав», поки державні ЗМІ почнуть діяти, було б легше, але не вийшло. Можливо, це було б смішно, якби не було потенційно трагічно – відзначає автор.
Newsweek також помістив статтю «Голка у стіжку фейку і хейту». Авторка, Катажина Бурда, пише, що аптеки і поліклініки замовили лише 120 тисяч доз вакцини від COVID-19, а поляки все одно не роблять щеплення. Причиною є також і те, що не знають, де й навіщо вони мали б це зробити.
«Люди вже, мабуть, забули про ковід і перестали ним перейматися, а це неслушно», — цитує видання доктора Януша Тшоса з амбулаторії T-Med у Білій Підляській. Як повідомленням медика, від початку жовтня на щеплення від ковіду у їхньому закладі записалося кільканадцять осіб.
Як читаємо, цього року держава не полегшує громадянам життя. Домовитися на щеплення набагато складніше, ніж було попередніми роками, коли вистачило клацнути кілька разів в Інтернетному акаунті пацієнта, і система автоматично нагадувала про можливість вакцинації. «Цього року хтось, хто бажає пройти щеплення, повинен сам зголоситися до аптеки або пункту щеплень у системі основної медичної опіки і домовитися телефоном на конкретний день і годину», — каже головний санітарний інспектор, доктор Павел Гжесьовський.
Система незручна і для пацієнтів, і для аптек та амбулаторій. Причому, це тимчасовий стан, триває робота над створенням центральної системи е-реєстрації. Невдовзі вона має охопити всі щеплення і знову уможливить домовлятися через Інтернетний акаунт пацієнта.
Н.Б.