Москва досягла мети, змусивши польську сторону діяти нерішуче. Парадокс у тому, що, намагаючись уникнути ризиків, польські сили отримали вибух двотонної ракети на власній землі.
Чому військові не збили російську ракету, процедури та алгоритм сьогодні аналізує на своїх сторінках Gazeta Wyborcza.
Видання зазначає, що в умовах мирного часу військові зв'язані жорсткими протоколами безпеки. Перш, ніж відкрити вогонь, ППО зобов'язана отримати стовідсоткову візуальну або електронну ідентифікацію об'єкта, щоб повністю виключити трагічну помилку — наприклад, збиття цивільного літака, який міг збитися з курсу. Ба більше, ланцюжок ухвалення рішень є дуже складним: підняті в небо польські та американські винищувачі F-16 не мають права атакувати самостійно.
Наказ на знищення віддає виключно оперативний командувач після узгодження з міністром оборони, а на таку бюрократію в умовах шестихвилинного інциденту просто не вистачило часу.
Іншим вагомим аргументом, на який звертає увагу преса, стала банальна військова доцільність та безпека людей на землі. Ракета Х-101 — це величезна двотонна машина з майже півтонною бойовою частиною. Її збиття над населеними пунктами Тарнава-Колонія чи навколишніми селами неминуче призвело б до падіння уламків і великих руйнувань.
Оскільки радари чітко бачили, що ракета виконує розворот і повертається в бік України, командування вирішило не наражати власних громадян на смертельну небезпеку заради транзитної цілі. Водночас польська влада запевняє: якби загроза летіла вглиб країни, її б беззастережно ліквідували.
Gazeta Wyborcza/І.Я.