X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Bisz/Radex: Апокаліпсис на лайв-стрімінґу

23.09.2019 12:50
У рубриці «Між словами» - пісня «Lascaux» дуету польських реперів «Bisz/Radex» 
Аудіо
Zdjęcie ilustracyjne
Zdjęcie ilustracyjnekropekk_pl/Pixabay/CC

Рубрика «Між словами» - це музичні уроки польської (не тільки мови, але й музики). Слухаємо польські пісні, перекладаємо слова та шукаємо значень, схованих, власне, між словами. Піснею, якою я почала наші зустрічі, був понадчасовий шлягер «Niech żyje Bal», який вперше у 1984 році заспівала Мариля Родович. Текст написала Аґнєшка Осєцька а музику скомпонував Северин Краєвський. Хоча від прем’єри твору минуло майже сорок років, «Бал» переспівують молоді покоління виконавців, а віршарі надихаються повним метафор текстом Осєцької.

Сьогодні хочу, щоби ми послухали пісню новішу, набагато новішу. Настільки свіжу, що її навіть поки що немає на носіях CD -  альбом, який відкривається цією піснею, побачить світ 4 жовтня і матиме назву «Duch oporu» (Дух опору). Це буде другий альбом дуету «Біш/Радекс» (Bisz/Radex), тобто Ярека Ярушевського (Біша) і Радека Лукасєвича (Радекса), котрі виконують реп, а точніше, як самі кажуть, «інтелігентний реп». В ефірі Польського радіо ця пісня вже звучить місяць. Мене вона одночасно засмучує і підбадьорює. Засмучує тому, що спостереження Біша та Радекса над сучасним світом сумні, а навіть пророчо-апокаліптичні. А підбадьорює тому, що вони вголос говорять про свої побоювання, страхи, і своєю творчістю хочуть отямити «покоління, котре саме собі видалить історію».

«Треба розпалювати іскри революції, - в одну з інтерв’ю говорив Біш про новий альбом. - Сума малих позитивних актів це надто мало. Людьми треба трусонути».

 

Тема пісні, яка за мить прозвучить, –  диктат масової культури, культ споживання, пастки цифрової дійсності.

Отже, слухаймо – Bisz/RadexLascaux

Спробуймо зрозуміти, що хочуть сказати автори цієї пісні.

Гра слів тут починається від самої назви.

Lascaux – тобто печера Ласко у Франції, «Сікстинська капела первісного живопису», одна з найважливіших палеолітичних пам’яток. Польською назва печери вимовляється так: [lasko] (laska – в розмовній польській мові це молода жінка, дівчина, вродлива дівчина).

Lascaux
masz tapetę w starym stylu
Lascaux
Lascaux
masz tapetę w starym stylu
Lascaux
Lascaux
masz tapetę w starym stylu
Lascaux
myślenia nie kupisz, za resztę zapłacisz kartą

no i co ty dziś na siebie włożysz
jaki masz na siebie pomysł

pomyśl


chociaż chwile
choć myślenie boli
obrazkowy świat, nie być w nim przystojnym nie przystoi
nie zdobi szata, ale hańbi szmata!
nie jesteś trendy, jesteś trędowata
wisisz na Wallu jak na ścianie Jezus
nie każ się tak męczyć
kliknij polub i ulżyj w cierpieniu

wychodzisz z mody nie jak Afrodyta
zmienił dresskody ktoś do glamour życia
wysokie progi pną się wyżej
w końcu już nie Wenus z Milo mylą cie ale tą z Willendorfu
wszytko co stałe, rozpływa się jak snap
a samo słowo 'być 'to raczej abstrakt
nie być na czasie coraz bardziej boli
gdy wczorajszy dzień dla dzisiaj to już * paleolit

 

Перекладаємо?

Ей, дівчино,

Твоя заставка застаріла («masz tapetę w starym stylu»; tapeta – дослівно шпалери, в цьому контексті – заставка на телефон, скрінсейвер).

Розуму не купиш, за решту заплатиш карткою. («myślenia nie kupisz» - розуму не купиш; дослівно - думання, дія за значенням думати).  

 

Ну і в що тут одягнутись

Як ти себе уявляєш?

Подумай (звертаю увагу на гру слів – «jaki masz na siebie pomysł –pomyśl»)

Хоч хвилину,

Хоча думати – боляче («myślenie boli» – парафраза, а точніше заперечення популярного вислову «myślenie nie boli»)

Світ картинок. Не бути гарним в ньому не годиться (тут автори теж граються словами: «nie być w nim przystojnym nie przystoi»)

Одяг не прикрашає, але лахміття таврує (автори пригадують нам прислів’я- «nie szata zdobi człowieka, lecz człowiek szatę» – український варіант конкретизує: «не одяг прикрашає людину, але добрі справи». Натомість Біш і Радекс кажуть так: згода, одяг не прикрашає людину, але поганий одяг нас ганьбить, таврує.

Ти вже не в тренді, Ти – прокажена («nie jesteś trendy, jesteś trędowata»;  być trendy – бути на в тренді, на часі, trędowata прокажена).

Висиш на Wall-і , як на стіні Ісус

Та вже не мучся так – тисни лайка і полегши свої страждання.

Усе постійне розчиняється як снап («wszytko co stałe, rozpływa się jak snap»оксюморон: постійне, стале, вічне має рису snapchat-а, мобільного додатку, де публікації «живуть» добу)

А саме слово «бути» звучить як абстракція («a samo słowo 'być 'to raczej abstrakt»)

Не бути на часі болить щораз сильніше

Коли вчорашній день для сьогоднішнього – це епоха палеоліту.

 

Отже, про що їм, Бішові та Радексу, йдеться? Про який світ вони розповідають?

Це віртуальний світ інстаграмів, фейсбуків, снапчатів, в якому «негарним бути не годиться». В якому вартість людини визначають лайки, а «незалайкованість» порівнюється з муками Ісуса. Це світ перевантаження інформацією і синдрому втрачених можливостей (FOMO - Fear of missing out), який має половина користувачів соціальних мереж. Це світ, в якому вчорашній день – наче давня кам’яна доба.

Слухаємо далі?


cienie drżą w jaskiniach Internetu
wyłączysz prąd, zginą bez GPS-u
sami chcemy o sobie zapomnieć
pierwsze pokolenie co se wyczyści historię
epoka pragnienia rozdmuchanego
wszyscy chcą czegoś, lecz nikt nie wie czego
graficzne środowisko
płoche łanie w źrenicach odbite
świtało pochłonięte pochłanianiem
konsumpcjonizm to religia wielu
social media to biblia pauperów
celebryci zabawiają dusze
cyrografy podpisane rzędami serduszek
definitywnie wiedzie prymitywność
owe zwierzęta, dla nas wstyd to kryć coś
ktoś wykopie kiedyś lapka z zimi
popatrzy na walle na ścianach stada jeleni

 

Тінь дрижить в печерах Інтернету

Вимкнеш струм – загинуть без джіпіесів

Ми самі хочемо про себе забути

Перше покоління, яке видалить свою історію («pierwsze pokolenie co se wyczyści historię»; знаєте? Як з історією веб-переглядів – вичистити, видалити, не залишити сліду).

Це епоха перебільшених прагнень («epoka pragnienia rozdmuchanego»; не плутати з терміном «epoka kamienia łupanego», тобто кам’яна доба)

Усі чогось хочуть, але ніхто не знає, чого саме

Графічне середовище

Полохливі олені – віддзеркалені в зіницях

Світло поглинене поглинанням («świtało pochłonięte pochłanianiem»)

Консюмеризм – це релігія багатьох

Соціальні мережі – це біблія жебраків («social media to biblia pauperów»)

Знаменитості розважають душі

Договір з дияволом підписаний рядами сердечок…

.… і коли хтось у наступній епосі відкопає нас, то побачить на стіні стадо дурнів («na ścianach stada jeleni»;  знову звертаємося до розмовної мови, «jeleń» – так називають дурня, лузера, невдаху).

І як вам така картина світу? Знайома? Правдива?

Bisz в одному з інтерв’ю говорив: «Ця свідомість нездатності що-небудь змінити - болісна. Ми або йдемо на війну зі світом, котрий нас розчавлює стадним рефлексом і перетворює на смішних героїв статті-одноденки, або дбаємо про свою хату скраю…  яку так чи інакше заллє потоп популістської політики, масової культури чи природних катастроф».

Апокаліпсис наближається. І кінець світу можна буде побачити у live-streaming-у.

І про це, на мою думку, співають Біш і Радекс.

Запрошую послухати передачу в доданому звуковому файлі

Яна Стемпнєвич