X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

«ZA*ZIN»: Закордонні митці у Польщі

07.01.2021 14:00
Які теми у своїх роботах порушують закордонні митці, котрі живуть у Польщі? Про проєкт «ZA*ZIN» розмовляємо з його співавторкою Юлією Кривич
Аудіо
  • ZA*ZIN - Закордонні митці у Польщі
Ілюстраційне фотоpxere.com - CCO "domena publiczna"

Юлія Кривич — мисткиня, котра приїхала до Варшави десять років тому. Від того часу Юлія реалізує мистецькі проєкти та проводить громадські акції. «Forbes» доцінив одну з таких акцій - «W Ukrainie», про неї ми розмовляли наприкінці минулого року. А сьогодні хочемо розповісти про проєкт, який Юлія Кривич реалізує разом з Юрієм Білеєм та Вєрою Залутською. Називається він «ZA*ZIN».


- Цей проєкт постав упродовж цього року. Після того, як я зробила свою акцію «W Ukrainie», і на мене вилився хейт, я почувалася непевно і самотньо. Я тоді зрозуміла, що добре, коли зміни виходять з групи людей. Я теж хотіла пошукати артистів, котрі є мігрантами — і з України, і з Білорусі, з інших країн — і котрі думають так як я. Вже довгий час я думала про те, щоби організувати виставку. І так склалося, що я зустрілася з Юрою Білеєм. Юрій — митець з України, член «Open Group». Також я зустріла тоді Вєру Залутцкаю, культурною кураторку з Гродна, котра одинадцять років живе у Польщі. І ми разом дійшли висновку, що нам самим цікаво, якими є митці, котрі приїхали останніми роками до Польщі й тут працюють. Ми вирішили написати ґрант на проєкт, що досліджує середовище закордонних митців у Польщі. Видавництво «Krytyka Politycznа» дала нам такий ґрант.

Так почався проєкт «ZA*ZIN». Юліє, що означає його назва?

- Зін (пол. Zin) — це публікація, саморобна публікація, це формат. Це публікація, яку робиш самотужки, без жодного видавництва і так далі. Ми так назвали наш проєкт тільки тому, що це є вступ до ширшого дослідження, це ще не є завершена форма. «ZA» — тобто закордонні артистки і артисти, котрі живуть у Польщі.

«ZA*ZIN» - тобто «Закордонні артистки і артисти, котрі живуть у Польщі», це вступ до досліджень цієї теми. Ми оголосили open-call на проєкти закордонних артистів. До нас надійшло 70 праць. Ми вибрали тільки десять робіт, оскільки нам дуже залежало на тому, щоби заплатити усім авторам, чиї праці будуть опубліковані в цьому журналі. На жаль, практика неоплачування праці артистів є дуже розповсюдженою, і ми не хотіли цього повторювати. Наш ґрант був невеликий, і ми могли собі дозволити заплатити тільки десятьом артистам. Тож на open-call митці мали надіслати своє порт-фоліо та пропозицію до проєкт на тему міграції. Крім цього, до кожної заяви була додана анкета із запитаннями про досвід життя і праці в Польщі. Ми питали, скільки років артист живе у Польщі, чи працює за професією, чи бере участь у виставках. На підставі відповідей на цю анкету ми зробили міні-дослідження, текст якого публікуємо в «ZA*ZIN». Цей журнал ви можете почитати на сайті «Krytyka Polityczna».


Проєкт ZA*ZIN Проєкт ZA*ZIN


У цьому дослідженні ви, зокрема, запитали закордонних митців про їхній стаж життя у Польщі - 32% приїхали до Польщі 5-10 років тому, 24% митців мешкає тут від 3 до 5 років. Що цікаво, переважна більшість закордонних митців (80%) у Польщі здобувала освіту, і теж переважна більшість опитаних (74%) почала мистецькі практики перед приїздом до Польщі. У цій анкеті ви теж запитали про те, як живеться у Польщі, з якими проблемами зустрічаються закордонні митці. Які були відповіді? Чи це проблеми, пов’язані з формальними сторонами життя іноземців в країні, чи, наприклад, дискримінація?

- Пам’ятаю, що ми отримали мейл від мисткині з Китаю, котра написала про расову дискримінацію, з якою вона тут зустрілася. Крім цього, були такі відповіді — я зацитую «люблю Польщу і своє життя тут. Я би хотіла мати можливість тут займатися творчістю без постійного страху про документи». Або ще така відповідь: «Я просто хочу тут жити. Поляки — це чудовий, працьовитий народ, котрий не хоче повірити у власну велич». Або ще одна: «Трамваї, закуплені за євросоюзні гроші, їздять по рівних рейках. А перспектива життя тут виглядає досить туманно. Можливо буде краще, колись в майбутньому».

Крім дослідження, яке ви публікуєте наприкінці, в «ZA*ZIN» можна теж подивитися десять найцікавіших проєктів закордонних митців, котрі проживають у Польщі. Які теми порушують ці роботи?

- На самому початку, в open-call ми окреслили тему — це міграція. Але в деяких випадках ми вибрали не праці, надіслані на цей проєкт, а портфоліо митців. Так було у випадку Алі Савашевич. Нам дуже сподобався її проєкт «Поза. Позиція. Спосіб» (пол. - Poza. Pozycja. Sposób) , у рамках якого вона зробила туфлі на підборах. Ці підбори мали форму зірок, причому фрагменти цих зірок виходили поза межі підбора й врізалися в п’яту. Для мене особисто цей проєкт був коментарем до актуальної ситуації в Польщі в контексті рішення Конституційного суду в справі абортів, тобто заборони абортів. Крім цього, артистка використала у своїй роботі оцей такий радянський монументалізм, а одночасно туфлі на підборах є дуже жіночими. Мисткиня своєю роботою показала, як суспільство приписує нам оці титульні пози, позиції та способи. Друга робота, на яку хочу звернути увагу, це перфоменс Крістіни Ферейри «Чужорідне тіло» (пол. - Obce Ciało), в якому авторка порушує проблему міграції. Цей перфоменс ми будемо дивитися 5 січня, у рамках фестивалю «Warszawa w budowie». Ще хочу відзначити проєкт Каті Шадковської. Артистка походить з Росії, Санкт-Петербурга, вона часто там буває і реалізує там великий фотографічний проєкт «Peace Love&antyfaszyzm». Мисткиня сама дуже активно діє в середовищі антифашистів. Проєкт складається з фотографій та відеозаписів.

Тобто, теми проєктів — дуже різні, але вони усі якимось чином дотичні до теми міграції та місця у суспільстві.

- Насправді, це різні проєкти, але для нас вони поєднуються у спільний наратив. Наприклад, праця Сєргєя Шабохіна «East consumers of cultural revolution» говорить про цей одвічний поділ на схід-захід на теренах Східної Європи. Або праця Вероніки з Азербаджану «Долоня долоня» (пол. - Dłoń Dłoń). Нам дуже сподобалася ідея цієї праці. Вероніка є діджейкою і разом зі своїми знайомими проводила техно-концерти, на який збирала гроші на різні цілі. Наприклад, коли були протест в Гонконгу, ці кошти висилалися на підтримку протестувальників. Тобто під час клубних вечірок та техно-вечірок вона порушувала суспільні й політичні теми. Проєкт Марти Романків був де прямо пов’язаний із темою міграції. Марта минулого року провела акцію «Migrant, take a vote!», в рамках якої поставила в різних установах у Варшаві виборчі урни, зробила виборчі бюлетені. А голосувати могли тільки мігранти, котрі проживають у Польщі й не маю політичних прав. Цю акцію Марта провела під час самоврядних виборів, коли варшав’яни вибирали мера польської столиці. Марта порушила дуже важливу тему участі в політичному житті Польщі мігрантів, а особливо таких мігрантів, котрі проживають у Польщі кілька-кільканадцять років й мають дозвіл на постійне проживання.

Чи проєкт «ZA*ZIN» матиме продовження? Ти на початку нашої розмови сказала, що на open-call відгукнулося сімдесят митців....

- Маємо план створити інтернет-сторінку цього проєкту. Ми тепер ведемо розмови з Поморським воєводством, оскільки ми би хотіли створити мистецьку резиденцію для закордонних митців. Сподіваємося на дофінансування з боку Міністерства культури. А крім цього, маємо кілька цікавих проєктів.

Запрошую послухати розмову в доданому файлі

Яна Стемпнєвич