X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

«Далеко від війни» - документальний серіал про мігрантів з-за східного кордону Польщі

04.07.2021 17:28
Автори серіалу хочуть своїм фільмом руйнувати стереотипи і показувати різні обличчя міграції
Аудіо
  • Документальний серіал "Далеко від війни"
Ілюстраційне фотоPxhere/domnena publiczna

Польський режисер Матеуш Жеґлінський вирішив зробити документальний серіал про мігрантів, котрі приїжджають до Польщі з-за східного кордону. Його фільм має назву «Далеко від війни» (пол. Daleko od wojny) і тлом подій є війна в Україні. Головні герої — Євген та Сава Лещенки, батько і син. Глядач супроводжує їх у дорозі до Польщі, а потім приглядається і прислухається життю Євгена та Сави у Варшаві. Перша серія «Далеко від дому» виставлена в Інтернет і подивитися її можна безкоштовно. Так само буде з усім наступними серіями, запевняють автори фільму.

На зв’язку зі студією Української служби Польського радіо - Матеуш Жеґлінський, режисер документального серіалу «Далеко від війни».

Герой, а точніше герої, цього серіалу приїжджають до Польщі з Україні, але в описі фільму не сказано, що мова йде про українських мігрантів.

 - Так, в описі фільму я не пишу, що це фільм про українців, в сенсі етнічному чи навіть громадянства. У нашому фільмі розповідаємо про людей, котрі живуть в Україні, але виїжджають звідти до Польщі. Не всі люди, котрі живуть в Україні, є громадянами України, і не всі є українцями. А тим часом Україна — це певна спільнота. Так само — у Польщі, адже тут не живуть тільки етнічні поляки чи громадяни Польщі. На сьогодні найбільшу меншину в Польщі становлять саме українці, більшість з них не має польського громадянства. Польща — це спільнота місця, Україна — так само. Адже країна — крім національної ідентичності чи громадянських свобод, це теж спільнота місця.

У наступних серіях ми хочемо поволі відкривати карти про наших героїв і показувати, ким вони є. Наш головний герой дещо ускладнює стереотипне міркування про людей, котрі приїжджають до Польщі з України, мовляв всі вони української національності.

Головний герой, Євген Лещенко говорить у фільмі, що він має польське походження. Але він виходить теж поза рамки стереотипного бачення українського іммігранта, тобто людини, котра працює фізично і нижче своїх кваліфікацій. Євген та його син грають на скрипці, а з поляками Євген порушує глибокі, екзистенційні теми... Щоправда, часто йому бракує слів польською мовою.

 - Так, це ключове питання. Адже коли дивитися на польську перспективу, з якої люди оцінюють іммігрантів з-за східного кордону, то це нагадує ситуацію, в який спосіб німці дивляться на поляків. Це така перспектива, що польський мігрант в Німеччині це робітник, котрий фізично працює. І так само стереотипно поляки дивляться на українців — що вони працюють на будовах або в «бєдронках». Але ж кожне суспільство — багатошарове, де є місце і для робітників, і для музикантів. Наш герой є музикантом. Він має вищу музичну освіту, закінчив консерваторію. У цьому серіалі, в першій серії ми бачимо якийсь фрагмент його життя, коли він заробляє на життя тим, що грає на вулиці.

Фільм починається кадрами з Майдану. Революція Гідності, один із найтрагічніших днів — жертви, смерть, люди, накриті коцами...

 - У цьому теж полягає певна таємниця цього серіалу. Ми ще не про все хочемо говорити. Але нам дуже залежить на певному контрасті, дисонансі. Адже чим є війна в Україні? Це сучасна війна з Російською Федерацією, владою Росії. Одна справа — це анексія Криму, котра насправді є нічим іншим як окупацією. І тому, до речі, на формі збірної України маємо карту України з Кримом, адже для України Крим є український, але для Росії він — російський. Отже, маємо територіальний спір, конфлікт держав. Але це не є офіційна війна, як робилося колись — одна країна оголошувала війну проти іншої. Щоправда, у випадку Росії маємо справу з певною стратегією, яку знаємо ще за часів Совєтського Союзу, коли ця країна не оголошує війну. Адже що зробив Совєтський Союз 17 вересня 1939 року? Совєтські війська напали на Польщу, але формально ніхто війну не оголошував, це вторгнення було під приводом захисту людей білоруської та української національності. Таку саму ситуацію маємо нині в Україні, насправді триває війна Росії проти України. Формально Росія війни не оголошувала, але направила в Україну свої війська, техніку та бойовиків.... А дисонанс, про який я говорив на початку, полягає в тому, що наш герой є росіянином. Це російський громадянин, котрий мешкав в Україні.

Чи Євген був на Майдані?

 - Ні, Євген не був на Майдані. У нього трішки інша історія і приводи еміграції з Росії в Україну. У нього стимулом виїхати з Росії стало вбивство Боріса Нємцова. Те, що опозиціонера вбито, і зробила це теперішня російська влада, ця ситуація спонукала Євгена покинути свою батьківщину. Він більше не хотів жити в Росії, де посеред дня вдуваються політичні екзекуції, де панує така атмосфера і немає жодних шансів на будь-які зміни. Отже, він поїхав в Україну, але там з кожним днем ставало дедалі гірше. Насправді, після Майдану почався ефект доміно. Адже кожна реакція викликає контрреакцію. І збільшення у Польщі групи мігрантів з України спричинене погіршенням економічного рівня, нестабільною політичною ситуацією. Факт, що в Україні триває війна, впливає на різні рівні життя країни, і змушує людей залишатися свої домівки виїжджати за кордон, зокрема, до Польщі.

Євген походить із Санкт-Петергубра і виїхав до Львова. Йому здавалося, що Львів — це таке місто, яке пахне мистецтвом. Він там прожив кілька років. Мені здається, що на війну в Україні часто дивляться так: то десь там, на сході, далеко. Так проблема війни применшується. А тим часом, війна має колосальний вплив на весь народ. І якщо війна фізично триває у Донецьку, то вона зачіпає мешканця Львова. Так, звісно, львів’янам снаряди не залітають через вікна, але як говорить Євген, війна нищить всю країну. А крім цього, варто пам’ятати, що ця війна жевріє і в будь-який момент може вибухнути наступ вглиб країни. І ще один важливий момент — на війні гинуть солдати з усієї України. Євген теж знає сім’ї, які втратили чоловіків на цій війні.

У серіалі ми хочемо ще порушити теж інші проблеми. Наприклад, як імміграція впливає на сім’ю, як через неї сім’ї розпадаються – так розпалася сім’я Євгена. У серіалі з’явиться чимало особистих тем, які близькі кожній людині. Політика — це тільки тло для фільму, але ці події впливають на індивідуальні вибори людини. Пандемія — теж вплинула на життя людей, тож про це будемо розповідати у документальному серіалі. Ви знаєте, у цьому сералі ми не хочем вішати ярлики ані показувати стереотипи. Тому наш герой — це росіянин, з польським походженням, котрий спочатку виїхав з Росії в Україну, а потім був змушений виїхати з України. Росіянин, як бачимо, теж страждає від війни між Росією та Україною. Звичайна людина.

Як Ви знайшли свого головного героя?

 - Рафал Макольондра, сценарист серіалу, коли йшов вулицею Хмєльна у Варшаві, побачив Євгена та його сину Саву, як вони грали на вулиці. Він підійшов до них і почав розмовляти. Так з’явилася ідея короткометражного фільму, головним героєм якого є Євген. Потім до проєкту приєднався я і запропонував, щоби зробити документальний серіал.

Фільм можна подивитися в Інтернеті абсолютно безкоштовно. Чому Ви вибрали саме такий канал?

 - Це наше свідоме рішення — виставити фільм в Інтернет, на Youtube-канал. Адже чи є сенс робити фільм, який статистичний глядач не може подивитися? Форма серіалу має таку рису, що ми можемо повертатися до цієї теми, розвивати певні сюжетні лінії, додавати нові сцени. Серіал — це відкрита книжка, яку можна постійно писати. Крім цього, ми в кожний момент можемо опублікувати нову серію, і не треба чекати на якісь фестивалі. Це дає нам свободу. Ми теж бачимо реакцію глядачів, в змозі оцінити, чи є зацікавлення нашим фільмом, чи ні. Ми вже опублікували першу серію, тепер змонтували другу і незабаром її опублікуємо. Дивитися наш серіал можна безкоштовно, отже не залишається нічого іншого, як записувати матеріал, монтувати його та публікувати.

Які реакції на першу серію?

 - Реакції - різні. Хтось нас звинуватив у тому, що ми проросійські (наш герой Євген розмовляє російською мовою). Але я вважаю, що інтернет дає людям повну свободу висловлювання, тому під нашим серіалом є дуже добрі реакції і дуже погані. Люди — різні, і по-різному оцінюють цей серіал.

Запрошую послухати розмову в доданому файлі

Яна Стемпнєвич