Різдво Христове — одне з найважливіших свят у християнському календарі. Для вірян це передусім радість народження Ісуса Христа, момент, із якого починається історія спасіння і надії. Різдвяна літургія, колядки, піст і спільна молитва формують релігійний вимір свята. Та водночас Різдво давно вийшло за межі суто церковного простору. Навіть для тих, хто не відвідує богослужінь і не вважає себе релігійним, ці дні мають особливе значення. У світській традиції для більшості Різдво асоціюється з поверненням до родинного дому, затишком, вечерею у колі найрідніших, спільністю, духовною близькістю і подарунками. Особливо в часи війни, соціальних криз або особистих втрат Різдво стає символом опори, часом надії на дива.
Про духовне значення Різдва розповів завідувач відділенням релігієзнавства Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАН України Олександр Саган.
Дослідник пояснив, що Різдво давно переросло суто конфесійні і релігійні межі, й стало культурним явищем, а також глобальним трендом у всьому світі. Адже його святкують навіть у тих країнах, де християнство не є домінуючою релігією, приміром, Китай.
«В деяких країнах навіть забороняється говорити, чиє це Різдво, але його святкують і вкладають різні сенси. І, дійсно, люди, які інколи не декларують свою християнськість активно включені в різні заходи, пов'язані з Різдвяними святами. Вони можуть співають колядки і щедрівки. Це бажання долучитися до традиції засвідчує те, що людина прагне відчуття щастя і радості, яку дає відзначення Різдвяних свят. У слов'ян ідея Різдва має ще дохристиянський характер. І, фактично, християнство прийшло і заступило свята народження світла, народження сонця, збільшення світлового дня. Тому маємо Різдво також і як національний бренд і тренд», — зауважив Олександр Саган.
Колядування — одна з найважливіших і найвідоміших різдвяних традицій. Віряни співають колядки, щоб радісно сповістити про прихід Спасителя, бажати господарям здоров’я, достатку та миру. Часто тексти колядок містять елементи біблійної історії: народження Христа у Віфлеємі, поклоніння пастухів і волхвів, символічне світло, що входить у темряву світу. Сьогодні колядування зберігає як релігійне, так і культурне значення. Так, традиція колядування у християнських віруваннях дійсно має давніші, дохристиянські корені.
«Візьмемо навіть найвідомішу щедрівку "Щедрик-Щедрик"... Фактично — це веснянка. Вона оспівує те, що ластівка прилетіла і ягнятка народилися. Але це було далеко не в грудні і не на початку січня. Це — березень, квітень. У наших предків початок року був був початком прокидання землі. І тоді була складена ця пісня, а пізніше відтворена Леонтовичем, і вже стала складовою цього святочного різдвяного циклу», — звернув увагу Олександр Саган.
Запрошуємо послухати повне інтерв’ю.
Христина Срібняк