У Любліні відбувся фестиваль «Студентська театральна весна». Подія не лише дає простір для творчості майбутнім акторам, режисерам чи сценаристам, а й допомагає розвивати інші професійні навички.
Історія фестивалю «Студентська театральна весна» сягає 1968 року. Тоді подію заснував Анджей Розхін — творець театру Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні. Фестиваль тривав сім років. За цей час у ньому взяли участь понад 60 театральних колективів із Польщі та близько десяти — з-за кордону. Загалом глядачі побачили понад 150 вистав. Пізніше «Студентська театральна весна» зникла майже на 50 років. Сьогодні Академічний центр культури і медіа Університету Марії Кюрі-Склодовської «Хатка Жака» повертає традицію студентських вистав.
«Студентські роки — це період, коли ми набуваємо компетентностей для майбутнього професійного життя, — сказала директорка Академічного центру культури і медіа Університету Марії Кюрі-Склодовської «Хатка Жака» Ізабела Пастушко. — Те, чого ми навчаємося в аудиторіях, — важливі інструменти, корисні в роботі за обраним фахом. Але Університет Марії Кюрі-Склодовської — це також розвиток людини через культуру або спорт. У цьому випадку ми говоримо про культуру. Вона дає багато інструментів для формування м’яких навичок — командної роботи, управління проєктами, самопрезентації, сміливості виступати перед людьми чи діяти в конфліктних ситуаціях. Театральні та мистецькі колективи створюють певне напруження у творчому процесі. Виникають ситуації, які потрібно вирішувати всередині групи. Це величезний досвід і компетентності, які неможливо здобути лише в навчальних аудиторіях. Саме тому так важливо, щоб студенти мали доступ до простору художньої творчості».
Головна ідея фестивалю — залучення молодого покоління до культурного життя та створення простору для творчого розвитку студентів. Цього року в «Студентській театральній весні» взяли участь вісім театральних колективів, зокрема театри з Торуня, Познані та Білостока.
«Ми маємо справу з дуже різними пропозиціями, і всі вони цікаві саме через свою несхожість, — зауважив польський режисер і голова журі Лукаш Вітт-Міхаловський. — Це різні види театру, кожен із яких є певним висловлюванням студентів, які приїхали до нас з усієї Польщі. Окрім навчання, театр стає для них способом висловити себе, платформою для розмови про дійсність. Людина, реалізуючи себе через мистецтво, висловлює власне ставлення до світу. Студенти використовують це дуже творчо».
Фестиваль — це не лише покази вистав, а й майстер-класи, зустрічі з митцями та дискусії. Цьогоріч у події взяли участь студенти театральної групи «Без назви», що діє при Білостоцькому університеті. Вони представили виставу «40 Еридана А».
«Я навчаюся на першому курсі, тому дуже рада брати участь в одній із моїх перших студентських подій, — розповіла учасниця групи «Без назви» Олександра Юрієвич. — Це можливість показати те, що ми любимо, що цінуємо і що створюємо разом. Ми маємо змогу вийти на сцену та висловити свою думку. Тим більше, що граємо за власним текстом. Це шанс показати те, що живе в наших головах і що ми хочемо донести світу. Я рада, що можу представити себе, свою групу та нашу спільну роботу».
Організатори наголошують: залученість до театру є чудовою школою комунікації та самовираження. Молоді люди вчаться впевнено говорити, слухати інших, працювати в команді та презентувати себе — навички, важливі в подальшому житті та професійній кар’єрі. Це підтверджують і дослідження. Звіт Національного фонду мистецтв США, підготовлений на основі чотирьох тривалих досліджень, показав: молодь, яка має доступ до мистецтва, зокрема театру, демонструє кращі академічні результати, має більше можливостей на ринку праці та вищий рівень громадянської активності.
«Не всі, хто виступає в студентських театрах, у майбутньому працюватимуть на професійній сцені, — сказала Ізабела Пастушко. — Але окремі люди, які відчують у собі артистизм і рішучість, згодом можуть вступити до театральних або кіношкіл. За шість років моєї роботи в "Хатці Жака" я вже бачу кількох людей, які навчалися в Університеті Марії Кюрі-Склодовської на зовсім інших спеціальностях, а сьогодні вже здобувають мистецьку освіту. Думаю, незабаром ми побачимо їх на сцені або в кіно».
За словами Лукаша Вітта-Міхаловського, театр допомагає розвивати не лише сценічні здібності:
«Театр — це явище, у якому бере участь багато людей: одні виходять на сцену, інші займаються сценографією, костюмами, світлом, звуком, музикою чи організацією процесу, — сказав він. — Уже сама адаптація тексту вимагає аналізу та ухвалення рішень. Усе це впливає на те, як людина пише, читає і сприймає світ. Натхненням може стати образ, звук чи слово. Студенти часто працюють із уже створеними літературними творами, а отже — мають контакт із якісною літературою».
Невід’ємною частиною фестивалю стали обговорення вистав. Після кожного показу студенти могли поспілкуватися з членами журі та отримати професійний зворотний зв’язок щодо своєї роботи. Як зазначили організатори, це був простір для відвертої розмови про сценічні рішення, акторську гру та режисерський задум. Саме такий формат допомагає молодим митцям отримати конкретні орієнтири для подальшого розвитку.
Інна Ясніцька