Майже три чверті польських батьків у навчальному році 2024/25 оплачували або планували оплачувати дітям додаткові заняття. Найпопулярнішими серед них були іноземні мови та спорт — кожен із цих напрямків обирали близько половини батьків. Водночас мистецькі заняття залишаються менш популярними, хоча фахівці наголошують: творчість може допомагати дітям розвивати уяву, впевненість у собі, соціальні навички та здатність знаходити нестандартні рішення.
Малювання, ліплення, кераміка, музика чи інші види творчості — це не лише спосіб цікаво провести вільний час. Дослідження показують, що мистецькі заняття можуть позитивно впливати на особистісний і соціальний розвиток дітей, зокрема на впевненість у собі, самостійність та взаємодію з іншими.
То що саме дає дитині мистецтво і чи потрібно батькам розвивати творчі здібності, якщо самі вони ніколи не займалися мистецтвом? Про це ми поговорили з головою Фонду «Душа» Інною Березкою.
«Не треба змушувати дітей до тієї чи іншої науки чи заняття. Обов’язково ми починаємо з того, що дивимося, у чому дитина хоче себе реалізовувати, що вона хоче спробувати», — пояснює Інна Березка.
За її словами, у Фонді «Душа» часто зустрічаються з дітьми, які вперше отримують можливість спробувати себе у творчості. Для когось це малювання, для когось — ліплення, кераміка чи екоарт. При цьому перший досвід не обов’язково означає, що дитина одразу знайде заняття на багато років.
«Може бути таке, що дитина спробувала, і в неї виник потяг: хотіла вона малювати чи створювати артистичні роботи в іншій техніці — ліплення, кераміка чи екоарт. Але потім робить перерву, бо вже з’явилося якесь інше вподобання. З дітьми тут дуже все треба робити по відчуттях», — говорить вона.
Важливо не лише дозволити дитині спробувати різні види творчості, а й не вимагати від неї миттєвого результату. Адже мистецтво не обов’язково має завершуватися красивою картиною чи виробом. Сам процес може бути не менш важливим.
«Багато про це пишуть, звісно: що це креативність. Як на мене, то це однозначно дає можливість вийти за рамки. Що розвиває? Таку сміливість до життя. Це однозначно. Тоді дитина, як на мене, стає сміливішою у будь-яких своїх вчинках», — зазначає Інна Березка.
Вона розповідає, що іноді на заняття приходять дуже активні та непосидючі діти, від яких складно очікувати тривалої концентрації. Однак саме під час творчого процесу вони можуть несподівано для батьків і педагогів повністю зануритися в роботу.
«Такі активні діти до нас приходять і так зосереджено малюють. Одразу по дитині навіть не скажеш, чи вона більш схильна до спорту, чи до творчості. А от у процесі бачу, що навіть у таких непосидючих дітей з’являється зосередженість, і вони прямо занурюються у цей творчий процес», — говорить вона.
На думку Інни Березки, творчість може стати для дитини своєрідним простором для зосередження і заспокоєння. Дитина отримує можливість побути наодинці зі своїми думками та перенести внутрішні переживання у фізичний світ — через колір, форму, матеріал чи образ.
Водночас творчість не є виключно питанням природного таланту. Навіть якщо в родині ніхто не малює і не займається мистецтвом, це не означає, що дитині не варто пробувати.
«Однозначно варто, оскільки таланту одного мало. Не обов’язково, що цей нативний потяг передається в родині: мовляв, у мене вся родина малювала, і я теж піду, бо, напевно, це в мене є. Ні, може і не бути. Варто розвивати це однозначно — і в дітей, і в дорослих», — наголошує вона.
За словами мисткині, дорослі часто самі ставлять собі обмеження. Люди, які приходять на творчі заняття, нерідко кажуть, що не вміють малювати або що в них «немає таланту».
«І мене це вже усміхає, бо через одну людину майже кожен інший так каже. Дітей розвиваємо, прошу вас, дивимося на їхні бажання. Якщо вони не хочуть іти на цей урок, то, може, навіть краще відпустити», — каже Інна Березка.
Вона радить батькам не робити висновків після одного невдалого заняття. Причиною може бути не саме мистецтво, а втома дитини, настрій або відсутність контакту з конкретним викладачем.
«Найкраще вже робити якісь висновки щодо таких занять, які не входять до шкільної програми, після тривалого відвідування — наприклад, походити місяць. Бо, може, це вчитель, може, дитина сьогодні була після школи не в настрої чи не виспалася, якщо це вихідні. Бо з дітьми так — дуже все треба відчувати. Є таке, що з одним учителем у дитини є контакт, а з іншим — менший», — пояснює вона.
І навіть якщо дитині не сподобалося малювання, це ще не означає, що мистецтво їй не підходить. Адже творчість має багато форм і технік.
«Окрім малювання, мистецтво має дуже багато граней, дуже багато різних технік. Ліплення, кераміка, екоарт. Ми в межах екоарту проводимо роботу з вовною, натуральною вовною: тобто валяємо різні картини, створюємо такі м’які 3D-роботи. Це теж дуже цікаво, це щось нове», — розповідає Інна Березка.
За її словами, дитині може не подобатися працювати з фарбами, але водночас її може зацікавити графіка, скульптура чи робота з природними матеріалами. Іноді потрібно лише дати дитині можливість знайти саме той формат, у якому вона почуватиметься комфортно.
Для самої Інни Березки мистецтво стало не просто професією, а способом реалізувати мрію, яку вона мала ще з дитинства. Після переїзду до Польщі у 2022 році вона вступила на артистичний факультет Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні, де нині навчається на п’ятому, завершальному курсі.
«Мені це дає впевненість у собі, тому що я лише тут відчула, що я на своєму місці. І це не про місто Люблін чи країну Польщу, це про ту сферу, якою я займаюся», — говорить вона.
Сьогодні Інна навчає творчості дітей і дорослих. Її майстерня працює з різними віковими групами — від чотирирічних дітей до молоді та дорослих.
Але творчі заняття, за її словами, — це не лише про техніку чи результат. Це також про людей, які зустрічаються у спільному просторі, знаходять друзів і відчувають себе частиною спільноти.
«Мені особисто було важливо створити тут такий екологічний простір, щоб люди почувалися тут комфортно, на своєму місці, у своєму оточенні», — пояснює вона.
Особливо важливим це може бути для дітей, які стикаються з труднощами у школі або проблемою булінгу. Інна розповідає про свою ученицю, яка тривалий час відвідувала заняття з малювання. Коли дівчина вступила до творчого ліцею, педагог припустила, що тепер вона, можливо, перестане приходити до майстерні.
«А вона каже: “Пані Інно, я не тільки сюди за малюванням ходжу, в мене тут друзі”. Ой, мені так любо стало на душі. Так досі це згадую», — розповідає Інна Березка.
Саме тому, на її думку, мистецькі заняття можуть бути важливими не лише як додаткова освіта. Вони створюють середовище, у якому діти можуть спілкуватися, знаходити однодумців і поступово інтегруватися в нове суспільство.
У майстерні також намагаються виходити за межі власного простору. Після занять діти відвідують виставки, знайомляться з культурними ініціативами міста та долучаються до місцевих подій.
«Мені важливо не замикатися тут у такій бульбашці. Ми дуже відкриті до польської спільноти. Тому все ж таки йдеться про інтеграцію не лише у творчість, а й у європейське суспільство», — зазначає вона.
Дослідження також свідчать, що мистецькі програми можуть підтримувати розвиток соціальних і особистісних навичок дітей. Водночас науковці застерігають від надто простих висновків: ефект залежить від тривалості програми, її змісту та способу організації.
Тож мистецтво для дитини — це не обов’язково шлях до професії художника чи музиканта. Це можливість експериментувати, робити помилки, шукати власні рішення, вчитися зосереджуватися та взаємодіяти з іншими. І, можливо, найважливіше — отримати досвід, що власні ідеї мають цінність і можуть знайти форму у реальному світі.
Ще у ХХ столітті український педагог і письменник Василь Сухомлинський наголошував на ролі творчості у формуванні самостійного мислення дитини. Для нього творчий процес був способом пережити радість від власної думки та відчути себе творцем.
Сьогодні ця ідея залишається актуальною. Поки батьки обирають для дітей мови, спорт та інші практичні навички, мистецтво може стати тією сферою, де дитина не просто отримує нові знання, а вчиться дивитися на світ по-своєму — і не боятися показувати цей погляд іншим.
10:16 edukacja artystyczna.mp3 Мистецтво змалечку: навіщо дітям творчість поза шкільною програмою
Інна Ясніцька