«Лялька» Болеслава Пруса — один із найвідоміших романів польської літератури. Твір, опублікований наприкінці XIX століття, залишається актуальним і сьогодні, а інтерес до нього знову зріс після появи двох нових екранізацій у 2026 році. Своє бачення роману представили режисери Павел Машльона, який створив серіальну адаптацію, та Мацей Кавальський, автор повнометражного фільму.
Нова хвиля зацікавлення «Лялькою» привернула увагу не лише до її персонажів, а й до постаті самого автора, його життя та місць, які вплинули на формування письменника.
«Лялька» — це значно більше, ніж історія нещасливого кохання. Головний герой роману Станіслав Вокульський — купець, який прагне завоювати серце аристократки Ізабели Ленцької. На тлі цієї історії Болеслав Прус змальовує польське суспільство другої половини XIX століття, його соціальні суперечності, розвиток капіталізму та поступову втрату впливу старими елітами.
Основні події роману відбуваються у Варшаві. Однак Люблін також залишив свій слід у творчості письменника. За словами дослідника Марціна Федоровича, окремі образи, деталі міського життя та історії реальних людей, пов’язаних із Любліном, знайшли відображення у творі.
«„Лялька“, безперечно, є варшавським романом. Цього не можна заперечувати чи намагатися змінити. Події твору міцно пов’язані з реаліями Варшави другої половини XIX століття. Однак певні елементи міського життя були спільними як для Варшави, так і для Любліна. Тому, читаючи роман, ми можемо дізнатися не лише про варшавські, а й про люблінські реалії того часу. Люблін був меншим містом, однак мав власний характер, особливості та міську культуру», — пояснює Марцін Федорович.
Люблінські роки Болеслава Пруса
Болеслав Прус народився на Люблінщині, у Грубешівському повіті. Після смерті батьків і бабусі він переїхав до Любліна, де мешкав у кам’яниці на вулиці Олейній та здобував середню освіту. Згодом, уже після одруження, письменник неодноразово повертався до міста, зокрема як кореспондент газети «Кур'єр Варшавський».
Саме в Любліні сформувалося коло людей та вражень, які згодом могли вплинути на створення його літературних образів. Одним із таких людей був місцевий купець Ян Мінцель.
Він володів магазином на вулиці Краківське Передмістя. Його ім’я та історія стали важливим джерелом натхнення для Болеслава Пруса під час створення одного з персонажів «Ляльки».
За словами Марціна Федоровича, зв’язок між реальним і літературним Мінцелем підтверджувала навіть дружина письменника Октавія Гловацька. У 1930-х роках, приблизно через двадцять років після смерті чоловіка, вона дала інтерв’ю, в якому розповіла, що опис магазину Яна Мінцеля в романі фактично відтворював інтер’єр справжньої люблінської крамниці.
Октавія Гловацька пам’ятала цей магазин із дитинства. Його добре знав і сам Прус, адже обоє частину дитячих років провели в Любліні.
Один купець — два літературні персонажі
Найцікавіше відкриття, на яке звертає увагу Марцін Федорович, полягає в тому, що реальний Ян Мінцель міг стати прототипом не лише однойменного персонажа, а й головного героя роману — Станіслава Вокульського.
У творі Ян Мінцель — власник магазину у Варшаві. Проте окремі елементи його біографії Прус використав і для створення історії Вокульського.
Обох персонажів об’єднує підприємницька діяльність: вони отримують у своє розпорядження вже успішні магазини, а згодом розвивають їх і роблять ще прибутковішими.
Схожа історія була і в реального люблінського купця, який завдяки підприємливості та вмінню вести торгівлю став відомою людиною в місті.
Таким чином, одна реальна біографія могла стати основою для двох різних літературних образів. Це ще один приклад того, як Болеслав Прус переносив у художню літературу власні спостереження за людьми та життям Любліна.
Друг із Любліна став прототипом Охоцького
Ще один персонаж «Ляльки», пов’язаний із Любліном, — Юліан Охоцький, молодий науковець, захоплений винаходами та дослідженнями. Його прототипом став Юліан Охорович — гімназійний товариш Болеслава Пруса.
Письменник і майбутній науковець познайомилися саме в Любліні, коли навчалися в місцевій гімназії. Її будівля розташована за сучасною адресою: вулиця Нарутовича, 12.
Хоча літературний образ Охоцького більше пов’язаний із пізнішим періодом життя Пруса у Варшаві, початок дружби двох чоловіків припадає саме на люблінські роки. Їхні стосунки збереглися на все життя.
Цей приклад також демонструє, наскільки тісно особисті спогади письменника перепліталися з його творчістю.
Місця, які зберігають пам’ять про письменника
Історія Болеслава Пруса та людей, які могли стати прототипами його героїв, досі присутня в міському просторі Любліна.
Зокрема, у найстарішій частині цвинтаря на вулиці Липовій розташована могила Яна Мінцеля. Тут також поховані близькі та родичі письменника, серед них його брат Леон Гловацький, друзі Густав Долінський та Александер Янішевський, а також представники родин Циманів і Бочковських.
Сам Болеслав Прус помер 19 травня 1912 року у Варшаві від серцевого нападу. На той час він працював над романом «Перетворення». Письменника поховали на Повонзківському цвинтарі у Варшаві.
Окрім «Ляльки», його літературна спадщина охоплює романи «Форпост», «Емансипантки» та «Фараон», які стали важливими творами польської літератури.
Болеслав Прус залишив по собі не лише літературні шедеври, а й докладний портрет польського суспільства XIX століття. Його твори розповідають про соціальну нерівність, людські амбіції, кохання та суспільні трансформації. А історії реальних людей, які надихали письменника, нагадують, що за вигаданими персонажами часто стоять справжні долі.
Тож, читаючи «Ляльку», можна побачити не лише Варшаву XIX століття. На її сторінках оживає і Люблін — місто, яке стало важливою частиною життя та творчого світу Болеслава Пруса.
09:03 KULTURNYJ KALEJDOSKOP_2026_11_15.mp3 Болеслав Прус і Люблін: місто, люди та історії, що ожили в «Ляльці»
Інна Ясніцька