X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

«Україна від’єднає свою електромережу від Росії»

22.10.2019 14:50
Польща сподівається позитивного для себе рішення Стокгольмського арбітражу у справі ціни на газ з Росії до кінця цього року; у 2018 році споживання пива у Польщі склало понад 100 літрів на особу
ІлюстраціяLeonid Andronov [CC BY 3.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/3.0)]

Україна за три роки може приєднатися до електроенергетичної мережі Європи. Як пише «Rzeczpospolita», для реалізації сценарію перетворення енергетичних мереж потрібне створення технологічних та економічних умов. За словами віцеміністра енергетики України Віталія Шубіна, Київ здійснює усі необхідні заходи, аби якомога швидше від’єднатися від російської мережі, але на сьогодні це поки неможливо. Посадовець сподівається, що цього вдасться досягти за три роки.

Як зауважує видання, розширення європейської мережі системних операторів передачі електроенергії ENTSO-E на Україну є складовою плану інтеграції її ринку із внутрішнім ринком Європейського Союзу.

Україна є важливим експортером струму. Завдяки своїм атомним електростанціям, що вироблять 55 відсотків необхідної країні електроенергії, Київ продає струм також, зокрема, в Польщу та Угорщину.

У серпні Укренерго та Польські енергетичні мережі (PSE) підписали угоду про взаємодопомогу в аварійних ситуаціях на прикордонних станціях. Також у червні Європейський банк реконструкції та розвитку виділив 149 млн євро на модернізацію української енергетичної мережі. У липні українська влада здійснила наступний крок у напрямку європейських стандартів, ввівши вільний ринок електроенергії.

Проте, як зауважує «Rzeczpospolita», наразі ринок струму в Україні залишається не дуже конкурентоспроможним, бо приблизно 75 відсотків її виробляють два концерни: Енергоатом – державне підприємство, яка є оператором атомних електростанції, та приватна компанія ДТЕК олігарха Ахметова. Однак це може швидко змінитися, бо Україна використовує дедалі більше відновлювальних джерел для виробництва енергії.

Тим часом на початку жовтня після чотирьох років перерви був відновлений імпорт струму з Росії в Україну. Купує російську електроенергію компанія United Energy, пов’язана з олігархом Ігорем Коломойським. Це єдина українська компанія, яка купує струм з Росії, - зауважує видання.

……………………………………  

«Затримка будівництва Nord Stream 2 означає, що Ґазпром не зможе наразі відмовитися від транзиту газу через Україну. Це дуже посилює позицію Києва під час розмов на тему нового контракту про транзит газу. Попередній договір закінчується наприкінці року, але росіяни донедавна були впевнені, що за кілька місяців вони зможуть обійти Україну, а тому лише вдають переговори. Для росіян Nord Stream 2 – це не просто бізнес-проєкт, це геополітична інвестиція, спрямована на посилення впливу Кремля в Центральній та Східній Європі», - каже в інтерв’ю «Dziennik Gazeta Prawna» президент Польської нафтогазової компанії (PGNiG) Пьотр Возьняк.

Він додає, що негативні наслідки для функціонування Nord Stream 2 матиме теж нещодавнє рішення Суду ЄС у справі газогону Opal, згідно з яким Ґазпром не зможе використовувати більшу пропускну спроможність німецького відгалуження. За його словами, усі рішення щодо цього відрізку газогону повинні будуть брати до уваги висновки з вивчення впливу функціонування Nord Stream 2 на енергетичну безпеку держав регіону, зокрема, Польщі. Це означає, що енергетична солідарність є вже не тільки декларацією, але обов’язковим критерієм, що треба враховувати під час прийняття рішень органами ЄС.

Пьотр Возьняк нагадує, що для Польщі найменш вигідним є імпорт газу зі Сходу у зв’язку з його неринковою ціновою формулою у Ямальському контракті, тобто «бери або плати». Це означає, що поляки платять за блакитне паливо, незалежно від того, чи насправді його приймають.

Президент PGNiG нагадує теж, що Польща вже четвертий рік сперечається з Ґазпромом у справі перегляду ціни на газ в Стокгольмському арбітражі і сподівається позитивного для себе рішення до кінця року.

«Ми виконали домашнє завдання з диверсифікації імпорту газу до Польщі. Ми маємо підписані контракти на американський скраплений газ, ціна якого із транспортом та регазифікацією нині складає приблизно на 20-30 відсотків менше, ніж за газовим контрактом з Ґазпромом. Крім того, ми маємо постачання з Катару», - зазначає він і нагадує також про заплановане завершення спорудження у 2022 році газогону Baltic Pipe.

……………………………………  

Щорічне споживання пива у Польщі перевищило 100 літрів на особу. І хоча в 2018 році був встановлений рекорд із споживання золотого трунку, галузь готова до того, що в 2019 році попит на пиво у Польщі зменшиться. Однак пиво залишатиметься лідером у Польщі на ринку алкоголю.

За словами Польського агентства розвитку підприємництва, у 2018 році споживання пива у Польщі склало 100,5 літрів на особу, вперше перевищивши 100 літрів. Ще у 1990 роках пересічний поляк випивав приблизно 30 літрів, а у перше десятиліття 21 сторіччя – приблизно 60-80 літрів.

На торічний результат вплинули два спортивні заходи – Чемпіонат світу з футболу та Олімпійські ігри, - зауважує «Dziennik. Gazeta Prawna».

Також Польща опинилася у першій четвірці найбільших пивних ринків у Європі. Більше за поляків золотого трунку споживають тільки чехи, німці та австрійці.

Т.А.