Польща вже зараз відіграє одну з центральних ролей у цьому процесі — як логістичний хаб, економічний партнер і політичний адвокат України в Європі. Але що на практиці означає «відбудова України»? Чи йдеться лише про відновлення зруйнованих міст і доріг, чи також про масштабну модернізацію держави та її поступове входження до ЄС?
Голова Ради з питань співпраці з Україною Павел Коваль під час свого виступу наголосив: після великих воєн відбудова ніколи не обмежується лише фізичною реконструкцією. За його словами, це завжди процес, пов’язаний із суспільними змінами, переміщенням людей, модернізацією та питаннями безпеки.
Коваль підкреслює, що у випадку України йдеться про значно ширший процес, ніж просто реконструкція інфраструктури. Саме тому в міжнародному контексті дедалі частіше використовується поняття recovery — як відновлення у широкому сенсі, що включає економічні, політичні та соціальні зміни.
На його думку, сьогодні польсько-українські відносини стали одним із ключових напрямів польської зовнішньої та економічної політики. Практично кожна сфера — від безпеки до транспорту чи економіки — має сьогодні український вимір.
Окремий акцент Павел Коваль робить на європейській інтеграції України. Він вважає, що після війни Україну неможливо уявити поза європейськими та євроатлантичними структурами. На його думку, це питання не лише політичного вибору України, а й безпеки Польщі та всього регіону.
Він звертає увагу, що українська армія вже зараз фактично інтегрована із західними структурами через стандарти, навчання та технічну співпрацю. Саме тому, за логікою Коваля, залишення України у так званій «сірій зоні» після війни створювало б ризики для всієї Європи.
У підході, який представляє польська сторона, можна виділити три основні напрямки співпраці: транспорт і логістика, експорт та інвестиції. Польща розглядає себе як головну «браму на Схід» для майбутньої відбудови України.
За словами Коваля, польський експорт в Україну вже досяг масштабу 13–14 мільярдів євро, що становить близько 30% усього експорту ЄС до України. При цьому йдеться вже не лише про товари, пов’язані з війною, а й про ширший економічний обіг, за яким ідуть технології та інвестиції.
Водночас Польща працює над великими флагманськими інвестиціями, які мають стати символами нового етапу польсько-української співпраці. Йдеться як про великі інфраструктурні проєкти, так і про підтримку середнього та малого бізнесу.
Важливу роль у цьому процесі відіграє також програма Ukraine Facility — новий європейський фінансовий інструмент для підтримки відбудови України. Польща вже завершила необхідні законодавчі та організаційні зміни для запуску цих механізмів. До процесу активно залучений Bank Gospodarstwa Krajowego, який разом із Європейською комісією працює над гарантійними механізмами для інвестицій в Україну.
Окремий напрям — технології подвійного призначення, які можуть використовуватися як у цивільній, так і в оборонній сфері. Саме цей аспект останнім часом дедалі активніше обговорюється в контексті майбутньої відбудови.
Коваль наголошує, що польсько-українські відносини неможливо зводити лише до економіки. Важливим елементом залишаються також історичні питання та суспільний діалог.
Однією з важливих тем останнього року стали гуманітарні ексгумації. За словами Коваля, це не політичне, а передусім людське питання — право родин на пам’ять і гідне поховання близьких. Водночас польська та українська сторони активізували співпрацю між істориками та науковцями, намагаючись переводити складні історичні теми з площини політичних конфліктів у професійний академічний діалог.
Цього року до теми відбудови додався ще один важливий вимір — оборонний. Зокрема, йдеться про розвиток технологій подвійного призначення та співпрацю у сфері безпілотних систем. За словами Коваля, сучасна війна змінює не лише військові технології, а й підходи до безпеки та економіки в цілому.
Окремо він звертає увагу на інформаційну та когнітивну війну, яка, за його словами, сьогодні стає одним із ключових викликів для європейських суспільств.
Польща сьогодні є учасником групи донорів G7 та отримує дедалі більшу роль у міжнародних механізмах, пов’язаних із відбудовою України. Саме тому майбутня конференція в Гданську розглядається не лише як дипломатичний форум, а як майданчик для узгодження конкретних рішень, фінансових інструментів та нових партнерств.
У підсумку Павел Коваль підкреслює: відбудова України — це вже не окремий гуманітарний чи економічний проєкт, а довгострокова стратегія, яка визначатиме безпеку, політику та економіку всієї Центрально-Східної Європи на роки вперед.
Водночас дедалі частіше звучить і інша думка: міжнародні партнери можуть надати Україні інструменти, фінансові механізми та політичні можливості, але не можуть провести реформи замість самої України. Успіх цього процесу залежатиме також від внутрішніх змін — ефективності інституцій, здатності до модернізації держави та готовності суспільства до довготривалих трансформацій.
23:08 PROFIT_2026_05_18_KOWAL_UCRAINE RECOVERY.mp3 Recovery Ukraine Conference у Гданську: нова архітектура відбудови України
Володимир Гарматюк