У Варшаві відбулася перша зустріч керівників енергетичних компаній країн Балтійського регіону в межах нової Балтійської енергетичної ініціативи Baltic Energy Conference 2026, започаткованої польським концерном ORLEN.
До польської столиці приїхали керівники найбільших енергетичних компаній регіону, зокрема ORLEN, Equinor, Eesti Energia, Topsoe, KN Energies та Gasgrid Finland. У зустрічі також взяли участь представники технологічних компаній, аналітичних центрів та академічного середовища.
Основними темами конференції стали енергетична безпека країн Балтійського регіону, захист критичної інфраструктури, розвиток власних енергетичних потужностей та реалізація спільних транскордонних проєктів.
Окрему увагу приділили залученню інвестицій та посиленню регіональної співпраці. Серед тем обговорення — офшорна вітроенергетика, регіональні ринки газу та LNG, воднева енергетика, технології уловлювання і зберігання вуглецю (CCS), а також малі модульні ядерні реактори.
За підсумками зустрічі учасники можуть підписати стратегічний документ Vision Paper, який має започаткувати спільні комерційні проєкти та спеціалізовані робочі групи.
Відкриваючи конференцію, польський міністр енергетики Мілош Мотика заявив, що Європі необхідно остаточно позбутися залежності від російських енергоресурсів. За його словами, Росія використовує енергетику як інструмент політичного тиску, що становить загрозу для безпеки європейських держав.
Мотика наголосив, що посилення регіональної співпраці, розвиток власної інфраструктури та диверсифікація джерел енергії мають допомогти країнам Балтійського регіону зміцнити енергетичну незалежність.
«Для Польщі Балтійське море завжди було своєрідним вікном у світ. Сьогодні Балтійське море для Польщі — це море суверенітету та енергетичної безпеки».
За словами міністра, Польща вже багато років розбудовує інфраструктуру, яка має забезпечити незалежність регіону від російських енергоресурсів. Серед ключових об'єктів він назвав LNG-термінал у Свіноуйсьце, нову інфраструктуру в Гданську, морські вітрові електростанції, електроенергетичні з'єднання зі Швецією, газопровід Baltic Pipe та інфраструктуру, що забезпечує доступ до газу з норвезького шельфу.
Окремо Мотика згадав про будівництво першої польської атомної електростанції.
«Сьогодні Балтійське море є серцем польської енергетики».
Міністр також наголосив на необхідності посилення захисту критичної інфраструктури в Балтійському регіоні.
Серед загроз для регіону Мілош Мотика назвав не лише фізичні атаки на інфраструктуру, а й енергетичну дезінформацію.
За його словами, захист енергетичних об'єктів має супроводжуватися координацією між прикордонною та береговою охороною, військово-морськими силами й армією, а також системною роботою в інформаційному просторі.
«Ми повинні робити абсолютно все, на кожному можливому рівні, щоб протидіяти цій дезінформації, дбати про політику, засновану на правді, фактах і мові переваг».
Мотика застеріг, що інформаційні кампанії, спрямовані проти енергетичної трансформації, можуть послаблювати підтримку розвитку відновлюваної та атомної енергетики й таким чином створювати додаткові ризики для енергетичної безпеки Європи.
У Балтійському мікрорегіоні проживає понад 70 мільйонів людей, а його економіка генерує майже 3 трильйони євро ВВП на рік. На Балтійське море припадає значна частина морських перевезень у Європі, що робить його одним із ключових транспортних коридорів континенту.
Водночас протягом останніх років безпекова ситуація в регіоні суттєво погіршилася.
Віцеміністр закордонних справ Польщі Марцін Босацький зазначив, що пошкодження підводних енергетичних та комунікаційних об'єктів продемонстрували: енергетичну безпеку вже неможливо розглядати окремо від національної безпеки.
«Критична інфраструктура стала об'єктом гібридних атак».
За словами Босацького, від 2023 року було пошкоджено щонайменше 11 підводних об'єктів інфраструктури, що сполучають різні системи. Це стало одним із чинників посилення моніторингу та захисту критичної інфраструктури.
Він також нагадав, що Польща почала диверсифікацію енергопостачання задовго до початку повномасштабної війни Росії проти України.
Сьогодні газопровід Baltic Pipe може забезпечувати до 10 млрд кубометрів газу на рік, а потужність регазифікації LNG-терміналу у Свіноуйсьце після розширення перевищує 8 млрд кубометрів на рік.
За словами Босацького, підготовка до диверсифікації газопостачання розпочалася ще на початку 2000-х років. Уряд Єжи Бузека тоді розпочав переговори з Норвегією, Данією та країнами Балтії щодо створення альтернативного маршруту постачання газу.
Через два десятиліття ця інфраструктура стала одним із ключових елементів польської енергетичної безпеки.
Колишній прем'єр-міністр Польщі та ексголова Європейського парламенту Єжи Бузек вважає, що на початку 2000-х років ішлося про справжню енергетичну солідарність Європи. Водночас, на його думку, згодом окремі європейські країни почали ухвалювати енергетичні рішення передусім з огляду на власні економічні інтереси.
Бузек особливо критично оцінює будівництво газопроводів Nord Stream 1 та Nord Stream 2, проти яких Польща виступала від самого початку.
«Створення основи для газопроводів Nord Stream 1 і Nord Stream 2 стало грубим і важко виправданим порушенням принципу справжньої енергетичної солідарності».
За словами Бузека, він розглядав обидва проєкти не лише як енергетичну, а й як політичну загрозу для Європи.
Він також нагадав про свою участь у розробці європейських правил енергетичного ринку, які мали поширюватися і на газопроводи з третіх країн.
«Час показав, наскільки важливими є ці принципи, якими ми намагалися керуватися».
Єжи Бузек вважає, що Балтійське море сьогодні переживає нове відкриття для Європи.
Ще кілька десятиліть тому його сприймали передусім як туристичний та курортний регіон. Сьогодні ж Балтійське море стало важливим енергетичним, військовим та економічним простором.
Бузек порівняв сучасну ситуацію з перебуванням мандрівника на краю світу, який бачить знайомий простір з одного боку та невідомість — з іншого.
На його думку, Європа опинилася в новій реальності, у якій необхідно одночасно зберігати спільні цінності та вчитися діяти в умовах нестабільності.
Він нагадав слова Еммануїла Канта про «зоряне небо наді мною, моральний закон у мені», наголосивши, що Європі необхідно й надалі розвивати співпрацю, взаємну підтримку та солідарність.
Значення Балтійського моря виходить далеко за межі безпеки. За словами Марціна Босацького, регіон може стати одним із ключових центрів розвитку нової енергетики в Європі.
Країни Балтійського регіону поставили за мету збільшити до 2030 року загальну потужність морської вітроенергетики майже до 30 ГВт.
«Ці проєкти можуть залучити сотні мільярдів євро інвестицій. Це також означає нові робочі місця».
Сьогодні на Балтійському морі встановлено менш як 5 ГВт потужностей морської вітроенергетики, однак кількість нових проєктів зростає.
Розвиток офшорної вітроенергетики розглядають не лише як інструмент скорочення викидів. Він також має сприяти зміцненню стратегічної автономії Європи, збільшенню власного виробництва енергії та створенню нових робочих місць.
Балтійський регіон уже є однією з найбільш взаємопов'язаних енергетичних систем Європи.
Газопроводи через Польщу з'єднують енергетичні мережі ЄС із Литвою та іншими країнами Балтії. Електричні інтерконектори дозволили інтегрувати ринки, які раніше були значною мірою ізольованими.
Тривають також переговори щодо розвитку водневої інфраструктури, зокрема таких проєктів, як Nordic-Baltic Hydrogen Corridor та Baltic Hydrogen Connector.
На думку Босацького, країни регіону вже продемонстрували, чого можна досягти завдяки співпраці:
«Ми побудували інтерконектори, диверсифікували поставки, інтегрували ринки та посилили стійкість».
Водночас, за його словами, тепер необхідно перейти до наступного етапу — від окремих національних проєктів до цілісної балтійської енергетичної екосистеми.
Польський банк розвитку BGK та Польська корпорація страхування експортних кредитів KUKE вже мають інструменти підтримки енергетичних проєктів у Балтійському регіоні.
«Жоден уряд, компанія чи інституція, навіть така велика, як Польща, не може самостійно реалізувати весь цей потенціал».
Єжи Бузек переконаний, що наступним кроком має стати створення спільного енергетичного ринку та інтегрованої балтійської енергетичної екосистеми.
Йдеться про спільне планування інфраструктури, інтеграцію енергетичних ринків, розвиток атомної енергетики, водневих технологій та CCS, а також посилення захисту критичної інфраструктури від саботажу, гібридних і кібератак.
За його словами, країнам регіону не потрібно починати все з нуля — значна частина подібних рішень уже реалізована на Північному морі.
«Нам потрібні такі самі або ще більші амбіції на Балтійському морі».
Бузек також наголосив на необхідності тіснішої співпраці між країнами Балтійського регіону без участі Росії та на посиленні координації у сфері безпеки енергопостачання.
Якщо країнам вдасться інтегрувати свої ринки та спільно розвивати енергетичну інфраструктуру, Балтійське море, яке сьогодні залишається певною мірою енергетичною периферією Європи, може перетворитися на один із головних центрів енергетики, промисловості та безпеки континенту.
Ще кілька десятиліть тому Балтійське море було розділене залізною завісою. Сьогодні воно стає простором, де європейські країни можуть спільно будувати нову модель енергетичної безпеки.
Енергетична трансформація Польщі стала результатом багаторічних змін, які країна проводила після вступу до Європейського Союзу.
Сьогодні Польща одночасно розвиває морську вітроенергетику, готується до розвитку атомної енергетики та інвестує в нову газову й електроенергетичну інфраструктуру. Європейські фінансові інституції та механізми ЄС відіграють важливу роль у фінансуванні цієї трансформації.
Для країн, які сьогодні рухаються шляхом європейської інтеграції, польський досвід показує, що членство в ЄС означає не лише доступ до єдиного ринку.
Спільні правила, реформи, транскордонна співпраця та європейські механізми фінансування створюють умови для реалізації масштабних енергетичних проєктів.
21:15 00850594.mp3 «Троянський кінь» Росії: як Nord Stream змінив енергетичну карту Європи
Володимир Гарматюк