Нещодавно минуло 100 днів з початку другого президентства Дональда Трампа. Однією з пріоритетних його виборчих обіцянок було вирішення проблеми нелегальної міграції. Великою мірою саме це питання було одним з наріжних каменів його кампанії. Зараз Трамп і його адміністрація хваляться тим, що їм вдалося досягнути неймовірних результатів та успіхів.
Оголошені плани про депортацію у 2025 році одного мільйона нелегалів. Головний удар з самого початку був направлений проти вихідців з Латинської Америки. Адже вони як серед нелегальних, так і легальних мігрантів майже половина з Латинської Америки. Скажімо, загалом у 2023 році латиноамериканців в США було 65 мільйонів на 340 мільйонів всього населення, тобто це понад 19%.
Слід додати, що Дональд Трамп послідовно використовував антилатиноамериканську риторику як інструмент політичної мобілізації. Його заяви про мігрантів з Мексики — як «злочинців» і «наркоторговців» — стали ядром ксенофобської кампанії, що розпалювала і продовжує розпалювати страх і ворожнечу. Така пропаганда не лише стигматизує мільйони невинних людей, а й підживлює політику жорсткого придушення міграції і нелегальної, і легальної.
Міграційну політику та антилатиноамериканський курс старого нового президента США в програмі «Міжнародний (без)лад» прокоментувала політолог Олександра Ковальова, асоційована експертка Центру глобалістики «Стратегія ХХІ».
Зокрема вона оцінила обіцяне і виконане Трампом у світлі перших 100 днів його другого президентства:
«Ситуація доволі неоднозначна, тому що, хоча спочатку робився акцент на депортацію нелегальних мігрантів, Трамп згодом почав скасовувати програми, які надавали можливість залишатися і працювати в США навіть легальним мігрантам. Тобто це люди, які отримували тимчасовий статус захисту або гуманітарний статус Parole, також потрапили під ці зміни.
З одного боку, він почав масштабніше підходити до депортації мігрантів загалом, а не лише нелегальних. Якщо подивитися на статистику, то навіть у порівнянні з тим, що зробила адміністрація Байдена, зараз депортовано менше людей за ці сто днів, ніж адміністрація Байдена депортувала за той самий період попереднього року».
Новий американський президент фактично одразу після приходу до влади скасував згадану вже гуманітарну програму PAROLE для таких країн як Нікарагуа, Венесуела, Гаїті та Куба. Як Ви бачите це питання зокрема крізь призму антилатиноамериканського дискурсу Дональда Трампа?
«Безумовно, це справді більше схоже на расизм і навіть було визначене як расизм в одному з рішень суддів. Оскільки було кілька рішень федеральних судів, які намагалися призупинити цей процес. Зокрема щодо останньої категорії гуманітарних захищених осіб Paroles — з Гаїті, Куби, Венесуели, Нікарагуа — було винесено рішення суду про припинення програми, і суддя зробив на цьому акцент».
Експерта також звертає увагу на такий цікавий момент залежності економіки США від вкладу в неї нелегальних мігрантів з Латинської Америки.
«Американська економіка дуже сильно пов’язана з нелегальними мігрантами. Наскільки я пам’ятаю, свого часу в Bloomberg підрахували, що мінімум 8% доходів до бюджету США надходить саме від праці нелегальних мігрантів. Існує багато категорій робіт, які виконували саме вони.
Незрозуміло, як потім буде покриватися ця нестача. Наприклад, зараз, за свідченнями різних людей, просто зупинилися певні будівельні проєкти, які виконували нелегальні мігранти з різних країн Латинської Америки — ці роботи просто стали, і наразі ніхто ними не займається. Тобто є дуже багато великих сфер, у яких ці люди закривали ніші».
Олександра Ковальова відповіла на питання щодо того, до чого може призвести така конфронтаційна політика Дональда Трампа стосовно латиноамериканських мігрантів в країні, яка була побудована власне мігрантами, яку формують люди різних рас і культур.
«Проблема в тому, що через такий підхід усі мігранти — незалежно від того, легальні вони чи нелегальні — починають сприйматися вороже. І це стосується не лише мігрантів із Латинської Америки, а також із деяких країн Азії чи країн Близького Сходу.
Інший момент полягає в тому, що така політика однозначно ускладнила відносини Сполучених Штатів з їхніми ключовими міжнародними партнерами. Перш за все тому, що негативна політика адміністрації Трампа з самого початку була спрямована саме проти його найкращих партнерів у регіоні, а не загалом проти всіх країн. І саме це почало серйозно погіршувати ставлення до Сполучених Штатів — особливо в Латинській Америці, де, історично, до США і без того часто було неоднозначне або негативне ставлення».
Експертка прогнозує, що така позиція Трампа щодо латиноамериканського контингенту може підштовхнути його в обійми Росії і того ж Китаю, які там дуже сильно присутні у різних аспектах:
«Китай і без того вже є найбільшим економічним партнером для багатьох із них. Якщо ж ця співпраця почне розвиватися також у політичному плані, то для Сполучених Штатів це стане дуже неприємним викликом, особливо з огляду на те, що нинішні відносини між США і Китаєм розвиваються в досить негативному ключі.
Крім того, така ситуація може сприяти посиленню співпраці з Росією, принаймні на рівні інформаційного впливу. Російська дезінформація в регіоні вже є серйозним чинником формування громадської думки».
Олександра Ковальова відзначає і загрози для США на суспільно-політичному рівні:
«Є значний відсоток латиноамериканського населення вже в самих Сполучених Штатах — людей, які є громадянами країни. Багато з них привозили своїх родичів — як легально, так і нелегально. І серед цієї частини населення теж може зростати невдоволення, що може обернутися внутрішньою опозицією — фактично, своєрідною «п’ятою колоною» всередині країни, яка не буде позитивно налаштована до власного уряду».
Повна версія програми в прикріпленому звуковому файлі.
Матеріал підготував Назар Олійник