Згідно з даними Євростату, 2020 року рівень смертності у Польщі, пов’язаної з алкоголем, становив 10,1 на 100 тисяч осіб. За цим критерієм Польща займала друге місце в Європі. У 2021 році домашні господарства в Європейському Союзі витратили на алкоголь 128 мільярдів злотих, тобто 1,8 відсотка від загального ВВП ЄС. У Польщі споживання алкоголю становило 9,7 літра на одного жителя, це на три літри більше, ніж 20 років до того.
Дані Організації економічного співробітництва та розвитку за 2021 рік вказують, що споживання алкоголю в Польщі було на рівні 11 літрів на жителя віком понад 15 років. Цей показник перевищує середню в 38 країнах, що належать до цієї організації (9,8 літра).
Це питання обговорювали на Польському радіо 24 з психотерапевтом, доктором Робертом Рутковським, автором книжок «Алкоілюзія» та «Алкодеструкція». Спочатку — запитання, як саме поляки п’ють, і чи це серйозна проблема. З різних джерел надходять дані про те, що польське суспільство вживає все менше алкогольних напоїв, і ситуація змінюється в позитивному напрямі. Але чи ці дані відповідають дійсності?
«У психології є такий прийом, і тоді психологія гармонійно переходить у соціологію: це одна з точок дотику. Якщо хочеш приховати правду, оголоси перемогу свого супротивника. І тут саме це й відбувається, адже насправді зі статистикою є так, що все залежить від того, як на неї дивитися. Я не хочу набридати слухачам нюансами, але скажу дуже загально: можна помітити, що ставлення до цієї речовини серед поляків дещо змінюється. Ми це бачимо навколо: все менше наших знайомих, все менше людей бачать сенс у тому, щоб вживати канцероген першої групи, що входить до списку найсильніших канцерогенів у світі, який Міжнародне агентство з дослідження раку (IARC) класифікує поряд із формальдегідом, азбестом та іонізуючим випромінюванням. Це звучить жахливо — етанол, який, на жаль, досі сприймають як харчовий продукт — займає місце поруч із усіма цими речовинами. Люди починають розуміти, що вживання цієї освоєної наркотичної речовини перестало бути крутим. Це вже просто вийшло з моди. Водночас споживання зменшується кількісно, але — не на душу населення. І в цьому й проблема, тому що люди, які п’ють, — п’ють дедалі більше. Це — недобре, і надто рано проголошувати успіх. Я — викладач, мені відомі дані, і навіть не читаю їх із папірця, тому що пам’ятаю: у 70-ті роки на душу населення припадало 5,1 літра алкоголю. У час воєнного стану, тобто в період смутку, сірості, комунізму в повному розумінні цього слова, — цих літрів було сім — до восьми. Опісля настала політична трансформація, перехід до вільного ринку, і що ми маємо зараз? Процитую за Євростатом: майже 12 літрів на душу населення. Я не хочу заглиблюватися в статистику, хоча, звісно, її знаю (не можу не знати, адже пишу книжки на цю тему). Але статистика — нудна. Це — медицина, це нікому не цікаво», — відзначив доктор Роберт Рутковський.
«Людський мозок працює трохи як детектор, статистичний інструмент. Якщо ми протягом свого життя 100 тисяч разів чуємо про те, що алкоголь асоціюється із заходом сонця, з багаттям, з приємними моментами... Колись під час дебатів один із прихильників формули випивання поставив мені публічно таке запитання: "Як ви уявляєте собі зустріч із дівчиною без келиха вина?". Ми дійшли до такого моменту, що вже навіть не уявляємо собі обіймів без келиха вина або кількох пив. Свою першу книжку з алкогольного циклу — трилогії — я почав писати чотири роки тому (тепер закінчив другу книжку з цієї серії), і назвав її "Алкоілюзія". У ній я доводжу, що ми живемо в алкогольній секті. У другій книжці, "Алкодеструкція. Ціна брехні", пишу про наслідки. І тепер, коли ви мене запитуєте, як поляки п’ють, тобто, маючи на увазі, скільки п’ють, — це мене цікавить менше. Турбує факт, що поляки взагалі ще вживають алкоголь, а ті, хто вживає, живуть у переконанні, що роблять це контрольовано», — сказав експерт.
Чому ж поляки п’ють? Як відзначив експерт, це — дуже влучне запитання.
«Це — щось, що я аналізую вже багато-багато років. А саме: ми навчилися вживати алкоголь ще до того, як навчилися говорити. Ми навчилися пити алкоголь до того, як навчилися думати. У підлітковому віці, ще неповнолітні, ми чекаємо на момент переходу. Це посилює й інформація в крамницях, де продають алкоголь, чільне місце там займає велика вивіска з написом: "Алкоголь — для осіб, яким виповнилося 18 років". Отже, це обіцянка. Такі речі закріплюють у нас переконання, що алкоголь є частиною культури, "ферментованої" культури, а в кінці цього шляху — насправді лише одне: відділення швидкої допомоги, куди потрапляють люди після багатьох років споживання, на їхню думку, безпечної кількості алкоголю. Я теж часто наголошую: у нашому публічному просторі досі існує мовний монстр, і прошу представників ЗМІ звертати на це увагу: зловживання алкоголем. Мовляв, хтось зловживає алкоголем. Ні! Вже навіть у медичній термінології "зловживання" виключено. Говориться про "вживання", і навіть без уточнення "ризиковане". Чому? 10 років тому, після досліджень, які тривали 26 років, у журналі The Lancet з’явилася інформація, що єдина безпечна кількість алкоголю — це абсолютний нуль. Я знаю, що полякові, який полюбляє щось ігристе або якісь інші, пивні смаколики, важко це сприйняти. Коли таке чують, що кажуть про таку людину, як як? Радикал. Мене часто так окреслюють, але я не маю з цим проблеми, і підтверджую: я — радикал. Але знаєте, у чому? У вивченні наукових досліджень. Окрім роботи в кабінеті з людьми, які приходять до мене, значну частину свого приватного часу я присвячуюю науковим дослідженням. А вони однозначні: не існує безпечної кількості алкоголю. Навіть один келих, випитий під час вечері, — цитую журнал The Lancet за 2018 рік, — одне пиво, випите при нагоді обіду, може активувати подвоєння пошкоджень ДНК. Тобто це канцероген першої групи. Про ці медичні аспекти можна розповідати чимало, але висновок один. Скільки б ми не пили, скільки б не було в статистиці, це буде забагато», — додав доктор Роберт Рутковський.
За словами психотерапевта, статистичні дані підтверджують, що ситуація погана.
«А саме: поляки, Польща, займає друге місце в Європі. Це дослідження Євростату. Останній аналіз проведено 2021 року. На жаль, ми, поляки, посідаємо ганебне друге місце в Європі за рівнем смертності, увага: через контакт з етанолом. Ми не говоримо про залежність від етанолу, не говоримо про алкогольні запої. А про вплив на організм людини послідовного, систематичного вживання навіть мінімальних доз алкоголю. Це призводить до спектру різних наслідків для здоров’я, кінцевим результатом яких, на жаль, є відділення невідкладної допомоги. Приблизно п’ять років тому я супроводжував свою маму, яка помирала від хвороби Паркінсона. Найкоротше ми пробули у відділенні невідкладної допомоги шість годин, найдовше — 12 годин. Тоді, розмовляючи з медиками, спостерігаючи, вдихаючи запах неперетравленого алкоголю в цих місцях, я сказав собі, що мушу написати про це книжку», — наглосив експерт.
Окреме дуже важливе питання, про яке згадують у контексті алкоголю, це соціальні витрати: люди, які постраждали не з власної волі і їм справді потрібна допомога, отримують її пізніше, тому що місце займають інші, які, насправді, діючи свідомо, вживали алкоголь. Чи зростає свідомість, що вони руйнують не лише своє здоров’я, а й впливають на здоров’я та життя інших осіб?
«Мені трохи понад 60 років, і додам тут свою історію: я ніколи не був алкоголіком. Це важливо тому, що поширений такий підхід: якщо хтось ставиться до цих питань так, як я, йому закидають: "Ти ж сам випивав, тож перестань, ти — ортодокс, бо сам пиячив". Ні, я не пив, і зберігаю дистанцію; знаю, що таке зона тіні у вченні Юнга; я не ідеал і ніколи ним не був, і саме тому постійно працюю над собою. Але знаю одне: у моїх інтересах, в інтересах моєї родини є, щоб колись, якщо я, не дай Боже, опинюся у відділенні невідкладної допомоги, я не хотів би чекати на допомогу 10–12 годин. А допомога затримується саме через те, що там надають допомогу людям, яких привозять, і це відповідає процедурам, бо життю цих людей загрожує небезпека. Вони потрапляють туди через різні алкогольні інциденти, які трапляються десь там уночі. Тож на цьому тріажі, під час відбору у відділенні екстреної допомоги, їх приймають у першу чергу. А жінка, якій 83 роки, яка страждає після падіння через хворобу Паркінсона, чекає 12 годин», — зазначив доктор Роберт Рутковський.
Як додав гість Польського радіо 24, за цю тему він узявся заради самого себе, але й на благо суспільства.
«Адже немає такого поняття, як "приватне вживання алкоголю". Чому? Ми часто чуємо: "Це моя приватна справа, я роблю це у себе вдома, і це нікого не стосується". Так, але після того, як хірург провів у вихідні вечір із вживанням алкоголю, і хоч через три дні в повітрі, яке він видихує, вже не залишиться ні краплі алкоголю, мікрорухи його руки будуть іншими. Вчителька, яка у вихідні любить попивати шампанське, у вівторок або середу матиме набагато коротшу реакцію на 30 дратівливих поглядів у класі. І так можна перелічувати. Я не хочу згадувати про різні ситуації на польських дорогах, бо теж один із розділів книжки я присвятив цій проблемі. Я не пишу про пияцтво та водіння в нетверезому стані. Кажу про те, що написав польський професор з Яґєллонського університету Анджей Урбанік у своїх дослідженнях, які публікувалися в усьому світі, а в Польщі навіть немає перекладу на польську мову. Ніякі ЗМІ не цікавляться професором Урбаніком. Повідомляти про його дослідження доречно, щоб ми знали, що наше благополуччя залежить від того, чи водій, який перегородив нам дорогу і влаштовує сварку — абстинент, чи любить час від часу випити алкоголь. Тому що це впливає на префронтальну кору головного мозку та нашу реакцію на подразники», — сказав психотерапевт доктор Роберт Рутковський.
Нещодавно у низці польських міст ухвалено заборону продажу алкоголю вночі, найчастіше від 22:00 до 6:00 години, крім різних закладів, наприклад, ресторанів.
Серпень — це місяць тверезості у Католицькій церкві в Польщі, душпастирі закликають не лише вірян, а й усе суспільство у цей час утримуватися від вживання алкогольних напоїв та наркотиків — з релігійних, моральних, освітніх та патріотичних міркувань.
PR24/Н.Б.