1 березня Польське радіо для закордону відзначило своє 90-річчя. Саме цього дня у 1936 році розпочалося регулярне мовлення польською та англійською мовами для полонії за межами країни. Ювілейні заходи відбулися трохи пізніше, 18 березня у музичній студії Польського радіо імені Агнєшки Осєцької у Варшаві.
Святковий вечір під гаслом «90 років на хвилі» зібрав як нинішніх, так і колишніх співробітників, партнерів та друзів редакції з Польщі й з-за кордону. Серед гостей були, зокрема, представники Фонду «Допомога полякам на Сході» імені Яна Ольшевського. Музичним акцентом події став виступ оркестру Młodzi Polscy під диригуванням Губерта Ковальського.
Колектив, створений у 2019 році, спеціалізується на популяризації польської музичної спадщини, зокрема творів композиторів, народжених на історичному пограниччі. До складу оркестру входять музиканти з різних країн Європи — Австрії, Литви, України, Німеччини та інших, більшість із яких мають польське походження. Такий склад підкреслює ідею культурної спільності, що виходить за межі державних кордонів.
Не випадково під час концерту прозвучала, зокрема, «Прялька» Станіслава Монюшка. Цей твір колись був сигналом однієї з регіональних станцій Польського радіо.
Голова правління і головний редактор Польського радіо Павел Майхер під час урочистостей наголосив, що Польське радіо для закордону часто недооцінюють у структурі мовника. Формально його називають п’ятим каналом, однак історично це друга служба, створена після запуску регулярного мовлення.
«Другим каналом стала служба Польського радіо для закордону, і це показує, наскільки вона була важливою для тодішньої влади, але також і для нас сьогодні», — зазначив Павел Майхер.
За його словами, попри зміну епох і технологій, роль редакції залишається незмінною: «представляти польський погляд різними мовами і доносити польську позицію».
Він також звернув увагу на ще один вимір діяльності редакції — її значення для аудиторії за східним кордоном. «Ми добре пам’ятаємо часи, коли "вікном у світ" для нас були "Радіо Вільна Європа" чи "Голос Америки". Сьогодні Польське радіо для закордону виконує подібну роль для білорусів і росіян», — додав він.
Про зміну завдань редакції говорила і директорка Польського радіо для закордону Наталія Брижко-Запур, яка пов’язана з ним від 1990-х років. За її словами, нині редакція працює в зовсім інших умовах, ніж на початку трансформаційного періоду.
«Сьогодні ми намагаємося протидіяти дезінформації — це справжня чума нашого часу. Наше завдання — доносити достовірну інформацію і пояснювати, як розпізнавати фальшиві повідомлення», — наголосила вона.
Одним із ключових напрямків роботи залишається інформування про війну в Україні та інші міжнародні кризи.
Змінилася і технічна сторона мовлення. Якщо ще кілька десятиліть тому програми поширювалися на коротких хвилях або через викуплений ефір на інших радіостанціях, то сьогодні редакція активно використовує цифрові платформи.
Ювілей став також нагодою згадати людей, які протягом десятиліть співпрацювали з Польським радіо для закордону. Серед почесних гостей була звукорежисерка Магдалена Гурецька, яка пропрацювала тут 45 років.
Вона пригадує, що в часи її початку роботи мовлення велося значно більшою кількістю мов, зокрема італійською, французькою, іспанською, арабською чи скандинавськими мовами. Після 1989 року з’явилися нові, орієнтовані на Схід служби.
«Найважливішим для мене було те, що навколо були люди, з якими добре працювалося. Я намагалася втілювати задуми редакторів так, щоб передача звучала саме так, як вони це уявляли», — сказала вона.
Магда Гурецька разом з Йоахімом Цецерським на ювілеї Польського радіо для закордону.
За роки роботи через студії Польського радіо для закордону пройшли сотні гостей: актори, інтелектуали, журналісти. Серед них, зокрема, Януш Гайос, Кристина Янда чи професор Збіґнєв Міколейко.
Про зміну технологій згадують і інші працівники редакції. Журналіст Йоахім Цецерський, який працює тут понад два десятиліття, пам’ятає перехід від монтажу на магнітній плівці до цифрових інструментів.
«Це був справжній виклик. Але сьогодні вже, мабуть, ніхто не захотів би повернутися до тієї технології», — зізнався Йоахім.
Дев’яноста років достатньо, щоб озирнутися, але замало, щоб ставити крапку. Польське радіо для закордону продовжує мовити — і, як показує його історія, має кому і для кого.
Христина Срібняк