X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Жінки варшавського Муранова

22.06.2021 17:00
Запрошуємо на екскусію варшавськими муралами з дослідницею варшавських муралів Оксаною Усатенко
Аудіо
Мурал Жінки МурановаЯна Стемпнєвич

У рубриці «Подорожуймо!» запрошуємо ознайомитися з варшавськими муралами, присвяченими жінкам. Цій темі хочемо присвятити кілька передач. Сьогодні вирушаємо у варшавський район Муранів разом із історикинею, етнологинею та дослідницею муралів Оксаною Усатенко. Наша екскурсоводка є випускницею КНУ імені Тараса Шевченка, а нині займається дослідженням варшавських муралів на факультеті соціології Варшавського університету.

Муранів — це історична дільниця Варшави, розташована у самісінькому центрі польської столиці, поміж районами Воля та Середмістя. Її назва походить від італійського острова Мурано, що належить до Венеції, і звідки походив надвірний архітектор польських королів італієць Сімон Джузеппе Беллотті. Беллоті побудував палац у цьому районі й вирішив назвати його на честь своєї рідної Венеції. Венеціанське походження назви Муранова стало в окупованій Варшаві гіркою іронією, оскільки слово «ґетто» вперше вжито саме у Венеції. Муранів у часи Другої світової війни перетворено на ґетто.
Євреї з’явилися у Муранові в XIX столітті, вони походили переважно з Литви та Білорусі й принесли із собою гебрейську, російську мови та ідиш. На порозі XX століття цей варшавський район був окремим містом, повним контрастів та кольорів. Перед вибухом Другої світової війни 90% мешканців Муранова становило єврейське населення. Це, зрештою, вплинуло на рішення німецької окупаційної влади щоби на терені цього району створити єврейське ґетто. 16 листопада 1940 року ґетто закрито, оточено муром і відрізано від решти варшавських районів.

У пошуках муралів, присвяченим жінкам Муранова, вирушаємо на вулицю Новоліпє 3.


Жінки варшавського Муранова 

Текля Бондажевська-Барановська — діячка XIX століття, це видатна композиторка, котра проживала у Варшаві. Якщо уважніше придивитися до цих муралів, можна побачити, що підписи під портретами жінок важко зауважити, натомість поряд з кожною жінкою бачимо великі символи, які вказують на вид діяльності, яким займалася ця жінка. Поряд із Теклею є скрипковий ключ.

Біля Теклі намальована Цивія Любеткін, а над нею — символ Варшавського повстання. Цивія брала участь у Варшавському повстанні 1944 року, але перед цим вона була учасницею повстання у Варшавському ґетто. Цивія Любеткін була єдиною жінкою у керівництві Єврейської бойової організації.


Жінки варшавського Муранова 

Поряд із символом пера та картою США бачимо Міріам (Мері) Берґ. Це письменниця та акторка, донька єврея з Лодзі та громадянки США. Від жовтня 1939 року Мері вела щоденник окупації Варшави та з Варшавського ґетто, де її з сім’єю помістили. Цей щоденник згодом став першим англомовним записом життя у Варшавському ґетто. Книжку видано у США в 1945 році, коли Мері з сім’єю емігрувала до Сполучених Штатів. У Польщі цю книжку видано у 1983 році під назвою «Щоденник з Варшавського ґетто».

Цей мурал намальовано 2013 року з ініціативи суспільно-культурного товариства «Станція Муранів». Цікавою є форма цього муралу, оскільки обличчя жінок не є чіткими, вони накреслені лініями, на фоні плану міста. Автори муралу вибрали таку форму щоби показати вагу втрати Муранова. Під час війни цей район знищено ущент, у післявоєнний час тут виросли нові будинки, тому ці мурали покликані нагадувати про історію Муранова та людей, котрі тут колись жили і гинули.


Жінки варшавського Муранова Жінки варшавського Муранова

Марися Айзенштат — її називали «соловейком ґетто». Батько Марисі був видатним диригентом варшавських синагог. Її спіткала трагічна доля — Марися загинула під час першої акції ліквідації Варшавського ґетто у 1942 році. У цій передачі слухаємо пісню, яку Міріам Айзенштат виконала у кав’ярні варшавського ґетто. Коли німці почали вимагати від неї, щоби вона співала та їх розважала, дівчина заспівала пісню «Ejli, Ejli, lama azawtani» (Боже мій, Боже, чому ж ти мене покинув?).

Рахель Ауербах народилася на Поділлі, але свої студентські роки провела у Львові, і саме з цим містом була тісно пов’язана. Рахеля закінчила філософію а право у Львівському університеті ім. Казимира Великого. Варто сказати, що у міжвоєнний період 30% єврейських студентів становили жінки. Хлопчиків віддавали у релігійні школи, а дівчаток — у приватні гімназії, тому єврейські жінки були добре освічені. На жаль, в Україні мало говорять про Рахель Ауербах в контексті єврейського публічного життя на території України. Частіше згадується близька подруга Рахелі — Дебора Фоґель. Вони разом навчалися і діяли у єврейських організаціях. Рахель Ауербах працювала вільною журналісткою, вона писала в ідиш, це була її рідна мова, і Рахель завжди на цьому наголошувала. На муралі поряд із портретом Рахелі Ауербах бачимо символ пера, але теж — каструлі. Рахель була у варшавському ґетто і відповідала там за польову кухню. Натомість одне із найважливіших завдань, якому Рахель присвятила своє життя, — архівізація документів з варшавського ґетто.

Яніна Бауман — письменниця, котра теж була ув’язнена у варшавському ґетто. Про побачене та пережите вона написала книжку «Дівчата з Варшавського ґетто».


Жінки варшавського Муранова Жінки варшавського Муранова

Запрошуємо послухати передачу в доданому файлі

 У статті використано фотографії Оксани Усатенко 

Яна Стемпнєвич