X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

«Однією з найбільших проблем на Донбасі є міни»

25.11.2019 18:00
Міжнародний комітет Червоного Хреста продовжує допомагати на Донбасі цивільному населенню
Розбомблений будинок на Донбасіhttps://www.icrc.org/

Гуманітарна установа Міжнародний комітет Червоного Хреста із 2014 року, тобто від початку розвязання війни Росією на сході України, присутня там як нейтральний посередник. Мета організації – полегшити життя цивільного населення, що живе у зоні конфлікту з обох сторін так званої лінії розмежування, а також допомогти сторонам з розв’язанням гуманітарних проблем, що виникли унаслідок бойових дій.

За найновішими даними Організації Об’єднаних Націй, від початку війни на Донбасі в 2014 році загинуло понад 3,3 тис. цивільних жителів, а приблизно 9 тис. були поранені. Крім того, 1,3 млн людей були тимчасово внутрішньо переміщені, а ще 3,5 млн осіб потрібна допомога.

Даніель Буннскоґ з Міжнародного комітету Червоного Хреста, координатор з питань гуманітарної допомоги Україні розповів про постійну потребу місцевого населення у гуманітарній допомозі:

«Унаслідок конфлікту, що почався у 2014 році на сході України, за нашими оцінками, приблизно від 2 до 2,7 млн осіб були тимчасово переміщені. Найбільше число цих переміщених людей живе недалеко від лінії розмежування, наприклад, у Донецькій та Луганській областях. Кількість переміщених осіб там є набагато більшою, ніж навіть кількість осіб, котрі жили там до конфлікту. Але звісно є теж особи, котрі поїхали в інші частини України та до інших країн. Ми, як Міжнародний комітет Червоного Хреста, працюємо, у першу чергу, вздовж лінії контакту і наша діяльність не обмежується тільки підтримкою переміщених осіб».

Міжнародний комітет Червоного Хреста ще з 2014 року працює також на теренах, тимчасово неконтрольованих української владою. Як зазначив Даніель Буннскоґ, організація допомагає декільком десяткам тисяч людей, котрі були переміщені в межах територій самопроголошених сепаратистських квазіреспублік. Як зауважує він, ці особи живуть, зазвичай, у будівлях громадського призначення або у своїх родин. Їхні потреби, за його словами, є дуже великим, позаяк це здебільшого самотні та літні люди:

«Проблеми із доступом цивільного населення до основних послуг є величезними. Одним із найважливіших питань є доступ до води. Наприклад, з обох сторін лінії розмежування у Донецькій області є одне підприємство, яке виробляє і постачає воду більш ніж трьом мільйонам людей. Дуже часто системи водопостачання потрапляють під обстріли і це впливає на постачання води. Ми допомагаємо як людям у громадах, так і підприємствам, які виробляють воду, аби вони стали більш ефективними. Ми теж допомагаємо їм з постачанням різних продуктів, що недоступні через те, що дві сторони розмежовані».

Дуже важливим є також стан будинків, адже багато з них унаслідок бойових дій були зруйновані. За деякими оцінками, від початку російсько-українського конфлікту на терені України було зруйновано або пошкоджено приблизно 40 тис. приватних будинків, - каже Даніель Буннскоґ:

«Ми працюємо вздовж лінії розмежування, аби допомогти найбільш вразливим родинам з ремонтом будинків і це тим більше важливо, адже в Україні, як відомо, дуже холодні зими, де утеплення та добре обладнаний і відремонтований будинок є важливим для прожиття. Це одна з наших найважливіших ліній діяльності».

Також, за словами Буннскоґа, ще однією важливою стороною діяльності на Донбасі Міжнародного Червоного Хреста, є питання розмінування:

«Міни - це одна з найбільших проблем на сході України. Приблизно 40 відсотків жертв серед мирного населення за попередні два роки загинули внаслідок мін та нерозірваних бомб. Вздовж лінії розмежування ми працюємо також у школах з дітьми та шкільними громадами, вчителями, батьками, аби їм роз’яснювати загрози, а також підтримуємо владу та відповідні структури під час розмінування».

За словами Даніелья Буннскоґа, вартість допомоги Міжнародного комітету Червоного Хреста сході України є восьмою щодо обсягів цієї організації у світі. Вона складає приблизно 70 млн швейцарських франків на рік (приблизно 60 млн євро). Крім того, там працює приблизно 570 осіб персоналу цієї установи, які мають з обох боків лінії розмежування офіси у Слов’янську, Маріуполі, Сєвєродонецьку, Донецьку та Луганську. Як додав він, сума допомоги з 2014 року постійно збільшується, що показує, що потреби в Україні є серйозними і довгостроковими.

Додамо, що проєкти допомоги, що працюють завдяки фондам Міністерства закордонних справ Польщі, є в Україні вже тривалий час. Один з них - це психологічна підтримка ветеранів війни та їхніх сімей – людей, котрі пережили війну на Донбасі.

Бенефіціарами підтримки стали вже понад 500 українських ветеранів, а також їхні родини. Цього року «Польська допомога» через фундації «Калейдоскоп культур» та «Вільний вибір» підтримує також українських психологів, підопічними яких є ветерани та переміщені особи.   

Як сказала Польському радіо координаторка проєкту «Польська допомога» Тетяна Руденко, війна, що триває в Україні вже шостий рік, залишає сліди у психіці багатьох людей, а число осіб, котрі пережили травматичні події, є значно більшим, ніж у мирні часи.

Нагадаємо також, що допомогти Україну із розвитком системи підтримки солдатів із бойовою травмою нещодавно погодилися експерти із Військового медичного інституту у Варшаві. Польські фахівці підготують український персонал та розкажуть своїм українським колегам, як створити модельні рішення.

Польські експерти звертають увагу, що в Україні є добрі шпиталі, які підтримують солдатів із бойовою травмою, але не вистачає системного підходу до цього питання.

А отже з 2020 року у Польщі проведуть вишколи для 10 вибраних українських лікарів та учених, які потім зможуть поділити цими знаннями в Україні.  

PR1/Т.А.