X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Президент Польщі: Ми не змиримося з проявами імперської політики панування

04.05.2021 14:00
На переконання Анджея Дуди, народи країн Центрально-Східної Європи можуть бути вільними лише разом
  ,
Президенти країн Балтії, Польща та України на терені Королівському замкуPAP/Leszek Szymański

«Ми, громадяни країн Центральної та Східної Європи, можемо бути вільними лише разом; це бажання поділяють наші друзі з Білорусі», - сказав президент Анджей Дуда на церемонії вшанування 230-ї річниці прийняття Конституції 3 травня. Ми не змиримося з проявами імперської політики панування, підкреслив він.

У понеділок у дворі Королівського замку у Варшаві, у 230-ту річницю прийняття Конституції 3 травня, відбулася церемонія за участю президентів Польщі Анджея Дуди, а також Литви Ґітанаса Науседи, Естонії Керсті Кальюлайд, Латвії Еґілса Левітса та України Володимира Зеленського.

Вітаючи гостей, президент Дуда наголосив, що прийняття другої у світі та першої в Європі конституції держави було епохальною подією, «переломним моментом в історії Речі Посполитої - держави, яка була спільним домом для багатьох національностей, мов, культур та релігійних конфесій; їхнім надійним притулком та оазисом свободи».

Президент підкреслив, що Конституція 3 травня визначала не тільки нову систему, але й аксіологічні основи, на яких повинна була базуватися сучасна Республіка Польща», і вона базується на трьох «великих ідеях», якими були: «воля народу як джерело легітимності влади, верховенство права та повага до багатовікової культурної ідентичності політичної нації, сформованої усіма громадянами».

Конституція 3 травня, - сказав президент, - «хоча виражала ідеї Просвітництва, проте не являла собою абсолютного, радикального розриву з християнською спадщиною Польщі та Європи (...); це було свідченням спільного розсудливого, еволюційного, дещо органічного підходу до культури, релігії, традицій та звичаїв, що сформували ідентичність Речі Посполитої та її жителів».

Президент висловив переконання, що такий підхід «може бути успішно застосований і в сучасних реаліях об'єднаної Європи».

«Роблячи висновки з історії наших народів, ми стаємо пліч-о-пліч, щоб виразити волю до збереження їхньої незалежності, безпеки та стабільного розвитку. Ми рішуче заявляємо, що не можемо і не хочемо відмовлятися від своєї свободи, суверенітету, територіальної цілісності та права на самовизначення; нашої рівності, демократії та верховенства права, нашого братерства, солідарності, взаємоповаги та лояльної, багатосторонньої вигідної співпраці. Разом ми визнаємо, що лише на основі цих ідеалів ми можемо будувати своє процвітаюче майбутнє», - заявив президент Дуда.

Він наголосив, що це урок, який наші народи беруть із минулого. Дуда нагадав про минулі події, спільні для багатьох країн Центральної та Східної Європи, включаючи спільну боротьбу у війні з більшовиками в 1920 році та форми опору Радянському Союзу у другій половині 20 століття.

Він зазначив, що під час свого першого закордонного візиту до Естонії 23 серпня 2015 року, в річницю підписання договору між нацистською Німеччиною та Радянським Союзом - Пакту Молотова-Ріббентропа, він взяв участь у Європейському дні пам’яті жертв сталінізму та нацизму.

«Ця пам'ять залишається дуже живою у нас, тому після розпаду совєтської в’язниці народів, коли держави Центральної та Східної Європи відновили своє незалежне існування, наша частина світу все ще виступає на захист справедливого міжнародного порядку, порядку, заснованого на силі закону, а не законі сили», - сказав президент.

Він нагадав про виступ президента Лєха Качинського у серпні 2008 року в Тбілісі. «Висловлюючи свою позицію і тодішніх президентів Литви, Естонії та України, і прем'єр-міністра Латвії, він нагадав тоді про право грузинського народу на свободу і незалежність», - сказав Дуда.

Він також нагадав про урочистий похорон повстанців 1863 року - останки яких були знайдені на Замковій горі у Вільнюсі - що відбувся в листопаді 2019 року. «Разом з прем'єр-міністром Республіки Польща, віце-прем'єр-міністром Білорусі та офіційними представниками України та Латвії ми були гостями президента Литви (...). Це було красномовним знаком часу, ознакою нашої знову відкритої єдності», - сказав президент.

Він висловив переконання, що 230 років, що минули з часу прийняття Конституції 3 травня, дали країнам регіону важливий урок.

«Ми, громадяни країн Центральної та Східної Європи, поляки, литовці, українці, латиші та естонці, пам'ятаємо, що наші долі тісно пов'язані. Ми усвідомлюємо, що ми можемо бути вільними лише разом, тільки одночасно ми можемо жити в наших власних, суверенних батьківщинах, користуючись свободами, притаманними країнам сучасної, демократичної Європи», - сказав президент.

«Ми також знаємо, що це велике бажання поділяють наші друзі з Білорусі. Ми погоджуємось, що вони мають право якнайшвидше надати своїй свободі та європейським прагненням реальний вигляд», - додав він.

Президент підкреслив, що дух рівності, поваги та партнерства пронизує відносини між країнами нашого регіону. «Ми будуємо добросусідські відносини і підтримуємо одне одного. Ось чому ми не погоджуємось на будь-які прояви імперської політики панування та боротьби за сфери впливу. Ми також хочемо діяти так само на надрегіональному форумі у великій родині вільних народів Європи», - сказав він.

Дуда підкреслив, що глибока відданість свободі та «взаємна солідарність, підтверджена в часи важких випробувань, є нашою спільною, гордою спадщиною». «Саме з ними ми пов'язуємо подальший розвиток та процвітання наших суспільств. Саме відповідно до них ми беремо участь у формуванні взаємних відносин у міжнародних європейських та трансатлантичних структурах, переконані, що вони повинні залишатися відкритими для нових держав-членів», - наголосив президент.

Президент Польщі подякував президенту Естонії та президентам Латвії, Литви та України за присутність на церемонії. «Це ознака сердечних і міцних зв'язків, які пов'язують нас. Ці зв'язки вкорінені в нашій спільній історії та традиціях, але найбільше вони зміцнені нашим нинішнім політичним, військовим, економічним, соціальним та культурним співробітництвом», - зазначив Дуда.

Нагадаємо, що у понеділок, 3 травня, у межах святкування 230-ї річниці схвалення Конституції 3 травня, у Варшаві відбулися, серед іншого, дебати президентів країн Балтії, Польщі та України на тему значення першої в Європі та другої у світі конституції, а також про місце України у контексті безпекової політики в регіоні. 

PAP/Т.А.

Анджей Дуда: Україна і Білорусь мають принципове значення для безпеки регіону

04.05.2021 13:30
Водночас, за словами Ґітанаса Науседи, деякі поточні події в Україні нагадують контекст подій кінця 18 століття, «де зовнішні сили хотіли втрутитися у наш розвиток»