Дональд Туск на зустрічі із громадянами в Пьотркові-Трибунальському 15 вересня заявив, що йому багато зусиль вартувало заблокувати потік зерна з України, а завдяки запровадженим правилам конкуренція з боку України не становитиме фундаментальної загрози для польських фермерів. Однак, зазначив польський прем’єр, «якщо говорити про продукцію з України, треба безсумнівно, бути дуже пильними тут, тому що там не було жодних стандартів».
Такі заяви польський прем’єр зробив, відповідаючи на питання одного із учасників зустрічі, який заявив, що польський агросектор не витримає конкуренції із Україною, а тут ще й угода із країнами Меркосур насувається.
Тема взаємин між Україною та Польщею в питаннях агросектора доволі складна. І як заявляв свого часу міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, найскладнішими у переговорах про вступ України до ЄС будуть власне питання транспорту і сільського господарства.
У 2023-2024 роках відносини між Польщею та Україною на темі зерна набули небезпечного загострення. Блокування кордонів, висипання українського зерна на дорогу – в Україні цього не забули і навіть, за словами Туска, вважали незрозумілою агресією. Довелося докласти зусиль, аби гасити емоції: «Ми зробили це з Україною делікатно і дипломатично. Знадобилося багато переговорів, довелося переконувати Європейську Комісію, європейські країни та України. Українці були дуже засмучені та незадоволені, коли висипали зерно. Вони сприйняли це як незрозумілу агресію, тому було необхідно залікувати ці емоції. Сьогодні я можу сказати, що конкуренція з боку України не становитиме фундаментальної загрози для польських фермерів. Так звана угода з Україною, яка скасовує дію попередньої угоди воєнного часу, відому як ATM, тепер набуває чинності. Вона міститиме захисні заходи, визначені квоти та процедури, які знову зроблять наше зерно конкурентоспроможним з українським. Ця угода з Україною не є на 100% такою, як ви хотіли б, але вона в 20 разів краща за ту, що діяла два роки тому. Завдяки цим правилам, але також власним внутрішнім методам контролю кордону, щоб не було загрози для надходження сільськогосподарської продукції з України до Польщі, знято загрозу для польських аграріїв», - заявив Туск.
Блокування кордону, заявляв Дональд Туск у ті часи, коли рух через польсько-українські пункти пропуску було заблоковано або дуже ускладнено, не можна допускати, бо це стратегічна інфраструктура. Тож блокувати довелося потік продукції, щоби заспокоїти емоції всередині країни: «Мені добре відомо, скільки праці та зусиль я вклав у блокування потоку зерна з України до Польщі. З усіма пов'язаними з цим ризиками. Це дуже загострило відносини з Україною, яка має досить серйозну проблему. Для України експорт зерна був принципово важливим», - говорить польський прем’єр.
Тоді багато говорилося про неконтрольований наплив українського збіжжя на польський і європейський ринок. Власне, поряд зі словом «неконтрольований» завжди стояло слово «українське». Про це говорили політики, про це говорило суспільство. Так творився відповідний образ – поганих транспортерів з України, які замість транзиту через територію Польщі свого збіжжя до інших держав, продавали його у Польщі. Мовляв, Польща пішла українцям назустріч, коли вони через блокаду Росією морських шляхів не могли експортувати продукцію, а українці скористалися і створюють проблеми польським аграріями, скидаючи в Польщі дешевше зерно.
Але хтось же те зерно купував у трейдерів. Не перевезли ж його через кордон і просто, даруйте на слові, зсипали за парканом.
Дональд Туск каже, купували свої ж: «Нагадаю, що саме мої попередники відкрили кордон, погодилися на повне відкриття кордону з Україною. Повністю. І за один рік наплив українського зерна із 60 000 тон підскочив до 2,5 мільйонів тон. Хоча, звичайно, не я імпортував це зерно, не держава. Поляки купують це зерно. Я говорю про польських сільськогосподарських виробників, приватних. Вони імпортували це зерно, не я. Я цей наплив блокував».
Був тоді ще один наратив – говорили про неконтрольований наплив українського зерна поряд із тим, що воно не відповідає жодним стандартам. Про стандарти, точніше, їх відсутність говорить сьогодні і Дональд Туск: «Якщо ми говоримо про продукцію з України, я не маю жодних сумнівів, тут ми маємо бути дуже пильними, бо там не було жодних стандартів. Дійсно, конкурувати з українським зерном, враховуючи структуру українського сільського господарства, було неможливо. Мені це відомо».
Відсутність стандартів, говорить український експерт з економіки Олександр Крамаренко, - це щонайменше дивна заява. Ну бо ж є нові правила торгівлі між ЄС та Україною, та й раніше українську продукцію купували і купують інші європейські держави. Ну і в самій Україні стандарти виробництва все ж існують. Так, вони, може, відрізняються дещо від європейських, але ж і Україна не в ЄС, хоч і пристосовує виробництво на перспективу вступу до Євросоюзу: «Щодо якості, ці заяви абсолютно не відповідають дійсності, оскільки мільйонами тон імпортують українське зерно фуражне і продовольче розвинені країни Європи. Після шаленої посухи в Іспанії українська кукурудза врятувала іспанське тваринництво, до речі, італійське також. Тому, якщо ці країни, які є старими членами ЄС, де достатньо жорсткі регуляції щодо агарної сировини, вони закуповують українське збіжжя, питання в чому проблема, чому якість їх влаштовує, а польські джерела, на які ви посилаєте, кажуть, що ні. Тому я відкидаю взагалі цей аргумент. Є країни, які купують усе це і вони споживають».
Наче на підтвердження слів українського експерта і на противагу тому, що говорили про нестандартне українське зерно, висловився на одній з міжнародних економічних дискусійних платформ польський виробник макаронних виробів Марцін Зелінський. В ті часи, коли у Польщі намагалися скласти список фірм, які власне й купували у трейдерів те зерно, призначене для транзиту, цей виробник не став купувати замовлену в українського виробника пшеницю, щоби не потрапити на хвилі ажіотажу до того списку: «У нас був партнер в Україні, з яким ми роками співпрацювали комерційно. Ця компанія також керує великим господарством в Україні, яке охоплює майже 100 000 гектарів. І ми замовили їм на пробу тверду пшеницю, яка виявилася дуже гарної якості, і ми дійсно імпортували трохи, щоб перевірити її придатність для нашого виробництва макаронів. Виявилося, що вона дуже гарної якості, така ж гарна, як і сировина, імпортована з інших країн. Однак виник той ажіотаж, і з'явився список — спочатку офіційний, потім неофіційний. Ми вирішили, що не хочемо бути в центрі уваги політиків, і оскільки ситуація склалася саме так, нам доведеться відмовитися. Наш партнер тоді сказав: «Ну, вирішуйте самі, брати чи ні, бо в мене є клієнт в Італії». І дійсно всю тверду пшеницю, яка теоретично була для нас підготовлена, він продав італійським виробникам, які, ймовірно, виготовили макарони, які потім продали на польському ринку».
Занепокоєння польських аграріїв зрозуміле. Коли Польщі вступала до ЄС, їх також не дуже радо вітали аграрії інших країн, які боялися конкуренції. Сьогодні Польща експортує на європейський ринок продукції на суму у понад 14 разів вищу, ніж на початку, коли тільки вступила до ЄС. Про це говорить колишній депутат Сейму, аграрій Ярослав Жепа.
До речі, серед усіх країн ЄС найбільше дотацій на агровиробництво має саме польський аграрій, стверджує польський прем’єр: «Жоден інший європейський сільськогосподарський сектор не отримує навіть частки того, що отримало польське сільське господарство з першого року свого членства в Європейському Союзі».
Тож питання не в Україні, виходить, а в структурі польського агровиробництва? І в одному, і в іншому. Каже Артур Балаш колишній міністр сільського господарства Польщі. І так як раніше для Польщі країнам ЄС довелося посунутися і скоригувати свої агрополітики, так невдовзі доведеться посунутися і для України. Артур Балаш говорить, станеться це років за 10-20. Про перспективу 10-20 років, напевно, сказано не так просто. З огляду на потенціал України та побоювання конкуренції, країнам ЄС доведеться готуватися до такої кардинальної зміни.
Повну версію слухайте у доданому звуковому файлі:
11:51 SIOHODENNIA_2025_10_16_Tusk_Rolnictwo_srandarty w Ukrainie.mp3 Пильність до України: Туск про стандарти, квоти й польське сільське господарство
Володимир Гарматюк